Рішення № 139772802, 14.09.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/627/26

14.09.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання Бірюкової Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 27.02.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначено про те, що 28.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1387-3698.

Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора С0898.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 2 000,00 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка 1,45 % в день; стандартна процентна ставка 1,45 % в день.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів через систему LiqPay.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, підтвердив виникнення своїх зобов`язань за Кредитним договором та не скористався правом протягом 14 календарних днів з дня його укладення відмовитися від договору без пояснення причин.

Крім того, як зазначає позивач, відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за Кредитним договором, що, на думку позивача, свідчить про прийняття ним умов договору та визнання своїх договірних зобов`язань.

Водночас відповідач у подальшому належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, не повернув у повному обсязі кредитні кошти та не виконав інші грошові зобов`язання перед позивачем.

Станом на 20.01.2026, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 10 152,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 1 800,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8 352,00 грн.

Разом з тим позивач зазначає, що ним прийнято рішення про застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, відповідно до якої підлягає списанню частина заборгованості за нарахованими процентами в сумі 1 957,00 грн за умови погашення відповідачем решти заборгованості за Кредитним договором.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача лише частину заборгованості в загальному розмірі 8 195,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 1 800,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6 395,00 грн.

Позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, посилаючись на умови укладеного Кредитного договору, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію».

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1387-3698 від 28.04.2024 року в розмірі 8 195,00 грн, з яких 1 800,00 грн прострочена заборгованість за кредитом та 6 395,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Позивач не заперечує щодо розгляду справи без його участі та без участі відповідача, а також щодо можливого ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», вважаючи вимоги необґрунтованими.

Представник відповідача, адвокат Руккас Д.М.,у відзиві зазначає, що ОСОБА_1 не укладав кредитний договір №1387-3698 від 28.04.2024 та не отримував кредитних коштів у сумі 2000 грн, оскільки позивач не надав належних доказів його ідентифікації, підписання електронного договору та фактичного зарахування коштів на рахунок відповідача.

Крім того, посилається на те, що відповідач є військовослужбовцем, у зв`язку з чим відповідно до законодавства проценти за користування кредитом не підлягають нарахуванню. Просить продовжити строк для подання відзиву та відмовити у задоволенні позову про стягнення 8195 грн.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомлення (виклику) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача разом із поданою позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

До суду 19.06.2026 надійшов відзив на позовну заяву.

До суду 06.07.2026 надійшли додаткові пояснення в яких представник позивача повідомляє, що з урахуванням статусу відповідача як військовослужбовця ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» готове в межах внутрішньої програми лояльності списати нараховані, але несплачені проценти. Відповідачу запропоновано сплатити 4 462,40 грн за кредитним договором №1387-3698 до 03.08.2026, після чого позивач припинить дію кредитного договору у зв`язку з частковим виконанням зобов`язань та частковим прощенням боргу.

До суду 11.06.2026 надійшла зяава представника відповідача ОСОБА_2 про надання доступу до матеріалів цивільної справи №133/627/26 в електронному вигляді. Просить внести його РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи та перевести в електронну форму документи, що надійшли до суду в паперовому вигляді.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 28.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1387-3698.

Згідно з умовами Кредитного договору № 1387-3698 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 2 000,00 грн строком на 365 днів, з базовим періодом 14 днів, зі зниженою процентною ставкою 1,45 % за кожен день користування кредитом та стандартною процентною ставкою 1,45 % за кожен день користування кредитом. Умовами договору також передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.

Вказаний Кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки та іншими супутніми документами був укладений в електронній формі.

Для підписання Кредитного договору відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С0898, шляхом введення якого в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця відповідач підписав Кредитний договір.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 2 000,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією АТ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у сумі 2000,00 грн, ID операції 2455470520, здійсненого через фінансово-розрахункову установу за допомогою системи платежів LiqPay, наданими позивачем.

Судом також встановлено, що після отримання кредитних коштів відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав, отриманий кредит у повному обсязі не повернув та не виконав у повному обсязі інші грошові зобов`язання за Кредитним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1387-3698 станом на 20.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становив 10 152,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 1 800,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 8 352,00 грн.

Разом із тим позивач, застосувавши до відповідача Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заявив до стягнення лише частину зазначеної заборгованості в розмірі 8 195,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 1 800,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6 395,00 грн.

Таким чином, позивач добровільно зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості на 1 957,00 грн за рахунок часткового списання нарахованих процентів.

Судом встановлено, що відповідач доказів повного погашення заборгованості або належного виконання зобов`язань за Кредитним договором суду не надав.

Наведені обставини підтверджуються копією Кредитного договору № 1387-3698 від 28.04.2024 року, Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки, документами щодо укладення та підписання договору одноразовим ідентифікатором С0898, довідкою про перерахування суми кредиту, квитанцією про перерахування кредитних коштів, розрахунком заборгованості, Правилами акції та іншими матеріалами справи.

Згідно із посвідчення НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Хмільницького РТЦК молодший сержавнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний 17. 05.2022 під час мобілізації на військову службу в ЗСУ та з 30.05.2025 перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , полягає у виникненні між сторонами кредитних правовідносин, пов`язаних з укладенням електронного кредитного договору, отриманням відповідачем грошових коштів у визначеному договором розмірі та на встановлених ним умовах, а також з обов`язком відповідача повернути отриманий кредит і сплатити проценти та інші передбачені договором платежі.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Кредитним договором грошових зобов`язань у нього виникла заборгованість, частину якої позивач, застосувавши Програму лояльності для споживачів фінансових послуг, просить стягнути в судовому порядку в розмірі 8 195,00 грн.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1387-3698.

Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора С0898. Разом із кредитним договором відповідач був ознайомлений із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки та іншими документами, що визначали умови кредитування.

Підписанням кредитного договору сторони погодили істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту 2 000,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 14 днів, знижену процентну ставку 1,45 % за кожен день користування кредитом та стандартну процентну ставку 1,45 % за кожен день користування кредитом.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн шляхом їх перерахування на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією АТ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у сумі 2 000,00 грн, ID операції 2455470520, здійсненого через фінансово-розрахункову установу за допомогою системи платежів LiqPay, наданими позивачем.

Таким чином, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів суд вважає доведеним належними та допустимими доказами.

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими процентами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1387-3698 станом на 20.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача становив 10 152,00 грн, з яких 1 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 8 352,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Разом із тим позивач, застосувавши до відповідача умови Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, зменшив розмір заборгованості на 1 957,00 грн та заявив до стягнення 8 195,00 грн, з яких 1 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 6 395,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається, зокрема, на те, що він є військовослужбовцем, у зв`язку з чим проценти за користування кредитом, на його думку, не підлягають нарахуванню.

Надаючи оцінку зазначеним доводам відповідача, суд виходить із положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого визначеним законом категоріям військовослужбовців штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду та/або автомобіля.

Отже, для застосування зазначеної законодавчої гарантії необхідним є встановлення належними та допустимими доказами того, що позичальник належить до визначеної законом категорії осіб, а також визначення конкретного періоду, протягом якого на нього поширюється відповідна гарантія.

Верховний Суд у постанові Касаційного цивільного суду від 04.09.2024 року у справі № 426/4264/19 зазначив, що для застосування пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідним є підтвердження наявності у позичальника відповідного права на пільги. При цьому сам по собі статус учасника бойових дій не є підставою для звільнення від нарахування процентів за користування кредитом.

У даному випадку відповідач у відзиві посилається на те, що є військовослужбовцем. На підтвердження зазначеної обставини ним надано довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з якою молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний 17.05.2022 року під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України та з 30.05.2025 року перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, із наданої відповідачем довідки вбачається, що він був призваний на військову службу під час мобілізації 17.05.2022 року та продовжує проходити військову службу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або введення воєнного стану та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Разом із тим юридичне значення для вирішення питання про звільнення від нарахування процентів має не лише факт існування особливого періоду, а передусім встановлення того, чи належить відповідач до категорії осіб, на яких поширюється пункт 15 статті 14 зазначеного Закону, та протягом якого саме періоду діяла відповідна законодавча гарантія.

У цій справі кредитний договір укладено 28.04.2024, тоді як із наданої відповідачем довідки вбачається, що його було призвано на військову службу під час мобілізації ще 17.05.2022 року.

Отже, на момент укладення кредитного договору відповідач уже проходив військову службу за призовом під час мобілізації. При цьому надані відповідачем докази підтверджують як факт його призову під час мобілізації, так і продовження проходження ним військової служби.

За таких обставин суд доходить висновку, що на відповідача поширювалися передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантії щодо ненарахування процентів за користування кредитом у період проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації, якщо кредит не належить до встановлених законом винятків.

Матеріалами справи не встановлено, що кредитні кошти у розмірі 2 000,00 грн були надані відповідачу для придбання майна, віднесеного законом до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля. Отже, передбачений законом виняток у цьому випадку відсутній.

Відтак нарахування позивачем процентів за користування кредитом після 17.05.2022 року, тобто протягом періоду проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації, суперечить положенням пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

При цьому зазначена законодавча гарантія не звільняє відповідача від обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту. Вона стосується саме ненарахування процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій та пені у випадках, передбачених законом.

Таким чином, визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, суд має виходити з фактично отриманої та неповернутої суми основного боргу, а також перевірити розрахунок процентів з урахуванням законодавчої заборони на їх нарахування протягом періоду, коли відповідач мав відповідний пільговий статус.

Оскільки позивачем проценти були нараховані за період, у якому на відповідача поширювалися передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантії, заявлена до стягнення сума заборгованості за процентами не може бути стягнута в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає доведеним факт виникнення у відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 800,00 грн. Водночас розмір процентів, заявлений позивачем до стягнення, підлягає коригуванню з урахуванням періоду, протягом якого їх нарахування було заборонене законом.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у частині стягнення з відповідача фактично неповернутої суми основного кредиту.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості становив 8 195,00 грн, з яких 1 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 6 395,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Судом позовні вимоги задоволено частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 800,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту, а у задоволенні вимог про стягнення 6 395,00 грн заборгованості за нарахованими процентами відмовлено.

Таким чином, задоволено 21,96 % заявлених позовних вимог.

З огляду на наведене та відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 584,72 грн, що становить 21,96 % від сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 525, 526, 629, 1048, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1387-3698 від 28 квітня 2024 року у розмірі 1 800 (одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок, з яких:

1 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 6 395,00 грн заборгованості за нарахованими процентами відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 584 (п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 72 копійки.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА