Ухвала суду № 139768729, 14.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/12166/25

Провадження №1-кп/369/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

за участю захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши клопотання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їх захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22024140000000272 від 08.11.2024,

встановив:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2

ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_8 просили зменшити розмір раніше визначеної суми застави з трьохсот на вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки обвинувачена ОСОБА_8 тривалий час утримується під вартою, а раніше визначена сума застави є непомірною для сплати.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_9 просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір суми застави на 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням майнового та сімейного стану обвинуваченої ОСОБА_8 .

У судовому засіданні прокурор заперечувала щодо заявлених клопотань та просила відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши доводи учасників судового засідання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Суд констатує, що кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.07.2026 року відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлений розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 гривень.

Згідно з ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Судом враховується те, що обвинувачена ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, має двох неповнолітніх дітей, потребуючих догляду через захворювання центральної нервової системи, має постійне місце проживання та місце роботи, однак враховуючи суть обвинувачення, на переконання суду, ці обставини не є тими беззаперечними стримуючими факторами порушення процесуальних обов`язків з боку обвинуваченої у випадку застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_7 та обвинуваченої ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 на цілодобовий домашній арешт не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Рішення про суму застави має прийматися з урахуванням обставин справи, особи підозрюваного та його майна (справа «Маргаретич проти Хорватії» п. 92).

Так, відповідно до положень ст. 182 КПК України розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Проте поряд з цим особа повинна мати реальну здатність внести заставу відповідного розміру.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв`язки, має двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, до притягнення до кримінальної відповідальності займалася підприємницькою діяльністю, беручи до уваги наявність у неї захворювання, пов`язаного з онкологією, а також те, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв`язки, має двох неповнолітніх дітей, потребуючих догляду через захворювання центральної нервової системи, має постійне місце проживання та місце роботи, суд дійшов висновку про зміну розміру застави обом обвинуваченим.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, складає від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на доведене, суд дійшов висновку, про зменшення розміру застави обвинуваченим ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. гривень, з покладенням на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави. Саме такий розмір застави, на думку суду, достатньою мірою може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 201 КПК України, суд

постановив:

Клопотання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , їх захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених - задовольнити частково.

Зменшити розмір застави обвинуваченим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.07.2026 року до 200 (двохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп. гривень.

Застава повинна бути внесена у національній грошовій одиниці, як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області: код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р UA768201720355259001000018661, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172, призначення платежу: застава за ПІБ обвинуваченого, по справі № 369/12166/25 в Києво-Святошинському районному суді Київської області.

Обвинувачені або заставодавці мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої, яка внесла заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області та Києво-Святошинський районний суд Київської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена, яка внесла таку заставу, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наступні обов`язки:

- прибувати до суду та прокурора за кожним викликом;

- не відлучатися за межі Вінницької області без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Суддя ОСОБА_11

Суддя ОСОБА_12