Вирок № 139767399, 15.09.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/839/26

Провадження № 1-кп/288/132/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026060660000069 від 14 травня 2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Попільня, Попільнянського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, утриманців не має, раніше судимого вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 19.02.2026 за ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки, який набрав законної сили 24 березня 2026 року,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України № 64/2022 на території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний став, який затверджено 24.02.2022 Верховною Радою України.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та Указу Президента України №40/2026 від 12.01.2026, який затверджено Верховною Радою України, правовий режим воєнного стану продовжено з 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Під час введеного правового режиму воєнного стану, на початку квітня 2026 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_4 , який завідомо знаючи про те, що у житловому будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_6 , тривалий час ніхто не проживає, вирішив вчинити крадіжку майна вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в період запровадженого на території України воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, на початку квітня 2026 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_4 переліз через паркан на територію домогосподарства АДРЕСА_2 .

Перебуваючи на території вказаного домогосподарства, ОСОБА_4 пройшов до одного із господарських приміщень і через незачинені вхідні двері пройшов в середину приміщення, звідки умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану викрав костюм ОЗК БЦК, вартістю 1013,33 грн. Після того, ОСОБА_4 пройшов до житлового будинку і через незачинені вхідні двері проник до середини вищевказаного будинку, звідки умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану викрав бензинову пилу торгівельної марки «Бригадир», модель «Standart» вартістю 2438,33 грн,; надувний човен торгівельної марки «Storm» модель «ST-260», укомплектованого двома веслами, насосом і однією лавкою, вартістю 5141,67 грн., та косу бензинову торгівельної марки «Expert», модель «BC 430», вартістю 1410,00 грн.

Після цього, ОСОБА_4 разом з викраденим майном в умовах воєнного стану, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим завдавши ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 10 003,33 грн..

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, який набрав законної сили 24 березня 2026 року, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати пов`язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 13478 гривень 08 гривень. Речові докази: вісім білих дактилоскопічних плівок зі слідами рук, які знаходяться в полімерному пакеті, який є додатком до висновку експерта №СЕ-19/106-26/9109-Д від 26 травня 2026 року, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження; костюм ОЗК БЦК, бензинова пила торгівельної марки «Бригадир», модель «Standart», надувний човен торгівельної марки «Storm» модель «ST-260», укомплектованого двома веслами, насосом і однією лавкою, коса бензинова торгівельної марки «Expert», модель «ВС 430, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 залишити потерпілому ОСОБА_6 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 від дачі показань відмовився, вину визнав повністю.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні зазначив, що обвинувачений щиро кається та просить застосувати мінімальний термін покарання за ч.4 ст.185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, щодо міри покарання поклався на розсуд суду.

Суд, у відповідності до ст.94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, виходячи з приписів ст.373 ч.3 КПК України, відповідно до яких, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, прийшов до висновку, що обставини обвинувачення ОСОБА_4 , викладені у обвинувальному акті, знайшли своє об`єктивне підтвердження, виходячи з наступного.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14 травня 2026 року, згідно якого ОСОБА_6 повідомив, що у період з 08 лютого 2026 року по 13 травня 2026 невідома особа шляхом злому проникла до будинку по АДРЕСА_2 ;

- постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 14 травня 2026 року;

- заявою ОСОБА_7 від 14 травня 2026 року;

- протоколом огляду з ілюстративною таблицею до протоколу від 14 травня 2026 року, згідно якого місцем огляду являється територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду місця події з ілюстративною таблицею до протоколу від 14 травня 2026 року, згідно якого місцем огляду являється узбіччя дороги, яке розташоване поблизу будинку АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_8 ;

- протоколом огляду місця події з ілюстративною таблицею до протоколу від 14 травня 2026 року, згідно якого місцем огляду являється узбіччя дороги, яке розташоване поблизу будинку АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 14 травня 2026 року та довідкою до протоколу, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , згідно яких на фото №4 протоколу пред`явлення речей для впізнання від 14 травня 2026 року, ОСОБА_6 в присутності понятих впізнав дійсно саме свій надувний човен зеленого кольору, який було вилучено 14 травня 2026 року у ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 14 травня 2026 року та довідкою до протоколу, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , згідно яких на фото №2 протоколу пред`явлення речей для впізнання від 14 травня 2026 року, ОСОБА_6 в присутності понятих впізнав дійсно саме свою бензинову пилку марки «Бригадир», яку було вилучено 14 травня 2026 року у ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 14 травня 2026 року та довідкою до протоколу, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , згідно яких на фото №3 протоколу пред`явлення речей для впізнання від 14 травня 2026 року, ОСОБА_6 в присутності понятих впізнав дійсно саме свою бензинову мотокосу марки «Expert», яку було вилучено 14 травня 2026 року у ОСОБА_7 ;

- протоколом про визнання речових доказів та передачу на зберігання від 14 травня 2026 року;

- висновком судово-товарознавчої експертизи Житомирського НДЕКЦ МВС України № CE-19/106-26/8702-ТВ від 21 травня 2026 року, згідно з яким ринкова вартість викраденої ручної бензинової пили торговельної марки «Бригадир» моделі «Standart 45» (з шиною «Oregon 91» довжиною 45 см), з урахуванням її зносу станом на 13 травня 2026 року, становила 2438,33 грн. Документально підтверджені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № CE-19/106-26/8702-ТВ від 21 травня 2026 року в сумі 1925.44 грн. (за 4 експертогодини) відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави;

- висновком судово-товарознавчої експертизи Житомирського НДЕКЦ МВС України № CE-19/106-26/8683-ТВ від 20 травня 2026 року, згідно з яким ринкова вартість викраденого надувного гумового човна торговельної марки «Storm» моделі «ST-260», укомплектованого двома веслами, насосом та однією лавкою, з урахуванням його зносу та виявлених дефектів станом на 13 травня 2026 року, становила 5141.67 грн. Документально підтверджені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № CE-19/106-26/8683-ТВ від 20 травня 2026 року в сумі 1925.44 грн. (за 4 експертогодини) відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави;

- висновком судово-товарознавчої експертизи Житомирського НДЕКЦ МВС України № CE-19/106-26/8699-ТВ від 21 травня 2026 року, згідно з яким ринкова вартість викраденої коси бензинової торговельної марки «Expert» моделі «BC 430» (уживаної), з урахуванням її зносу станом на 13 травня 2026 року, становила 1410,00 грн. Документально підтверджені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № CE-19/106-26/8699-ТВ від 21 травня 2026 року в сумі 1925.44 грн. (за 4 експертогодини) відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави;

- Висновком судово-товарознавчої експертизи Житомирського НДЕКЦ МВС України № CE-19/106-26/8698-ТВ від 20 травня 2026 року, згідно з яким ринкова вартість викраденого костюма ОЗК з тканини БЦК (уживаного), з урахуванням його зносу станом на 13 травня 2026 року, становила 1013,33 грн. Документально підтверджені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № CE-19/106-26/8698-ТВ від 20 травня 2026 року в сумі 1925.44 грн. (за 4 експертогодини) відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави;

- висновком судово-дактилоскопічної експертизи Житомирського НДЕКЦ МВС України № CE-19/106-26/9109-Д від 26 травня 2026 року, згідно з яким під час дослідження 8 дактилоскопічних плівок, вилучених 14 травня 2026 року під час огляду місця події - дачного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та їх порівняння зі зразками папілярних узорів рук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено наступне: 1. З-поміж вилучених слідів придатними для ідентифікації особи є сліди папілярних узорів рук розмірами: - 13?18 мм (на плівці 33?58 мм); - 12?35 мм (на плівці 33?58 мм); - 85?86 мм (на плівці 101?115 мм); - 11?36 мм (на плівці 34?43 мм); - 16?21 мм (на плівці 45?74 мм). 2. Результати ідентифікації щодо ОСОБА_4 : - Слід папілярних узорів рук розміром 12?35 мм (на плівці 33?58 мм) - залишений середнім пальцем правої руки ОСОБА_4 ; - Слід папілярних узорів рук розміром 85?86 мм (на плівці 101?115 мм) - залишений першим, другим, третім, четвертим тенарами та гіпотенаром долонної поверхні правої руки ОСОБА_4 ; - Слід папілярних узорів рук розміром 11?36 мм (на плівці 34?43 мм) - залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_4 . 3. Сліди папілярних узорів рук розмірами 13?18 мм та 16?21 мм (на плівках 33?58 мм та 45?74 мм відповідно) залишені не ОСОБА_4 , а іншою особою (особами). 4. Інші 8 слідів папілярних узорів (розмірами 12?14 мм, 12?22 мм, 20?28 мм, 15?24 мм, 11?19 мм, 9?21 мм, 39?40 мм, 44?54 мм) визнані непридатними для ідентифікації.

При цьому суд зазначає, що об`єкти дослідження, а саме: 8 (вісім) дактилоскопічних плівок зі слідами рук, надходили на експертизу упакованими у паперовий конверт НПУ, скріплений відповідними пояснювальними написами, підписами слідчого, понятих, спеціаліста та відбитком печатки «Для пакетів» Відділення поліції №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, що підтверджує цілісність упаковки, дотримання процедури вилучення майна та допустимість наданого висновку як доказу.

- вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2023 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт;

- вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 вересня 2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст.289 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 5 (п`ять) днів;

- вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 361, ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Правова оцінка фактичної та юридичної підстав кваліфікації діянь, інкримінованих стороною обвинувачення, дають підстави дійти висновку про наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення чи сховище, вчинена в умовах воєнного стану.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства всі наявні в справі докази, які були зібрані органом досудового розслідування в підтвердження вини обвинуваченого з метою з`ясування їх належності та допустимості перевірені судом у відкритому судовому засіданні відповідно до ст.23 КПК України, за участю учасників кримінального провадження, і кожному з них судом була дана оцінка, як це вимагає ст.94 КПК України, так як для прийняття правильного, неупередженого та остаточного рішення суду жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання ОСОБА_4 винним, суд керується стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України. Судом врахована також практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Обставиною, згідно статті 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є рецидив злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову, повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, особу винного, наявність обтяжуючої покарання обставини, позицію прокурора та інші обставини справи, приходить до висновку, небхідність призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням частини 4 статті 71 КК України, яка визначає призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень з приєднанням до покарання призначеного за новим вироком частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, який набрав законної сили 24 березня 2026 року, за яким ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 361, ч.4 ст.185 КК України до 2 років пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.1, ч.4 статті 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що за сукупністю вироків (ст.71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. При застосуванні правил статті 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин (злочини), а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст.71 КК. При складанні покарань у порядку, передбаченому зазначеною статтею, загальний його розмір не може бути більшим за максимальну межу, встановлену для цього виду покарання в Загальній частині КК. Якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, невідбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Загальний строк покарання, визначеного за сукупністю вироків шляхом складання покарань у виді позбавлення волі, не може перевищувати 15 років, а якщо хоча б один зі злочинів є особливо тяжким, - 25 років.

Згідно пункту 26 цієї постанови Пленуму ВСУ, при визначенні покарання за правилами ст.71 КК до покарання за новим вироком повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком, суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати - покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням (статті 75, 79, 104 КК) за винятком часу тримання під вартою в порядку запобіжного заходу або затримання, перебування в медичному закладі тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року по справі № 766/39/17.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 72 КК України одному дня позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду. Станом на день затримання та взяття під варту, тобто 27 травня 2026 року, обвинувачений ОСОБА_4 відбув 64 дні пробаційного нагляду, з 24 березня по 26 травня 2026 року включно, відтак невідбута частина покарання за попереднім вироком становить 666 днів пробаційного нагляду, що відповідає 333 дням позбавлення волі.

За таких обставин остаточне покарання обвинуваченому підлягає призначенню за правилами ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, який набрав законної сили 24 березня 2026 року, до покарання, призначеного цим вироком, з урахуванням правил співвідношення видів покарань, передбачених ст. 72 КК України.

На думку суду, в даному конкретному випадку саме таке покарання буде пропорційним і співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого правопорушення та його наслідкам, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд за жодних обставин не вбачає за можливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 статей 69, 75 КК України.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому за цим вироком рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 27 травня 2026 року.

За правилами ч.5 статті 72 Кримінального кодексу України, в строк відбування покарання обвинуваченим підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Речові докази: - вісім білих дактилоскопічних плівок зі слідами рук, які знаходяться в полімерному пакеті, який є додатком до висновку експерта №СЕ-19/106-26/9109-Д від 26 травня 2026 року, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

- костюм ОЗК БЦК, бензинова пила торгівельної марки «Бригадир», модель «Standart», надувний човен торгівельної марки «Storm» модель «ST-260», укомплектованого двома веслами, насосом і однією лавкою, коса бензинова торгівельної марки «Expert», модель «ВС 430», передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 залишити потерпілому ОСОБА_6 .

Судові витрати на проведення судових експертиз, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, - №CE-19/106-26/8702-ТВ від 21 травня 2026 року в розмірі 1925 гривень 44 копійок, - №CE-19/106-26/8683-ТВ від 20 травня 2026 року в розмірі 1925 гривень 44 копійок, - №CE-19/106-26/8699-ТВ від 21 травня 2026 року в розмірі 1925 гривень 44 копійок, - №CE-19/106-26/8698-ТВ від 20 травня 2026 року в розмірі 1925 гривень 44 копійок, - №CE-19/106-26/9109-Д від 26 травня 2026 року в розмірі 5776 гривень 32 копійок, загальний розмір витрат - 13478 гривень 08 копійок, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

По даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлений.

Арешт на майно по кримінальному провадженні не накладався.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, обраний ухвалою слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжений суддею Попільнянського районного суду ухвалою суду від 07 версеня 2026 року - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 71 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Попільнянського районного суду Житомирської області від 19 лютого 2026 року, який набрав законної сили 24 березня 2026 року, та призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, зарахувавши у цей строк частково відбуте ним покарання за попереднім вироком.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 27 травня 2026 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Попільня, Попільнянського району Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Одержувач: ГУК у Жит.Обл./Тг м. Житомир/ 24060300; Банк одержувача: Казначейство України; Код за ЄДРПОУ: 37976485; Розрахунковий рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів бюджету - 24060300) витрати за проведення судових експертиз: - №CE-19/106-26/8702-ТВ від 21 травня 2026 року, - №CE-19/106-26/8683-ТВ від 20 травня 2026 року, - №CE-19/106-26/8699-ТВ від 21 травня 2026 року, - №CE-19/106-26/8698-ТВ від 20 травня 2026 року, - №CE-19/106-26/9109-Д від 26 травня 2026 року в розмірі 13478 гривень 08 копійок.

Речові докази:

- вісім білих дактилоскопічних плівок зі слідами рук, які знаходяться в полімерному пакеті, який є додатком до висновку експерта №СЕ-19/106-26/9109-Д від 26 травня 2026 року, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження;

- костюм ОЗК БЦК, бензинова пила торгівельної марки «Бригадир», модель «Standart», надувний човен торгівельної марки «Storm» модель «ST-260», укомплектованого двома веслами, насосом і однією лавкою, коса бензинова торгівельної марки «Expert», модель «ВС 430», передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 залишити потерпілому ОСОБА_6 .

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, обраний ухвалою слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 травня 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжений суддею Попільнянського районного суду ухвалою суду від 07 версеня 2026 року - залишити без змін.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_1