Рішення № 139767190, 14.09.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/2672/26

провадження у справі №2/0285/2026/26

14 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорами,

УСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ»)звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорами в сумі 38 040 грн.

В обґрунтовування позовних вимог Позивач зазначає, що 22.05.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений кредитний договір №71296692, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало Відповідачу 8000 гривень на умовах строковості, сплати процентів та комісії.

Внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором виникла заборгованість у сумі 26 760 грн, з яких:

- 8000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1880,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 15680 грн - сума заборгованості за пенею;

- 1200 грн - заборгованість за комісією.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26/01/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №71296692 від 22.05.2025, що укладений з Відповідачем.

Крім того, 09.08.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений кредитний договір №102779612, за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало Відповідачу 3000 гривень на умовах строковості, сплати процентів та комісії.

Внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором виникла заборгованість у сумі 11 280 грн з яких:

- 2 700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 295 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 285 грн - сума заборгованості за комісією.

29.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29012024, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №102779612 від 09.08.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Посилаючись на норми ЦК України та умови укладених договорів, Позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №71296692 від 22.05.2025 року в сумі 26 760 грн, та за Кредитним договором №102779612 від 09.08.2023 в сумі 11 280 грн.

Відповідач правом подачі відзиву не скористалася.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спір розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав відповідачу строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Дослідивши подані Позивачем письмові докази у справі, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 22.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений Договір надання коштів у кредит №71296692, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало Відповідачу 8000 гривень на умовах строковості, сплати процентів та комісії.

Умовами договору передбачено строк кредитування 30 днів, процентну ставку 0,5% від суми заборгованості за кожний день кредитування.

Договором також передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту та пені за порушення зобов`язань.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З наданого Позивачем тексту Договору №71296692 від 22.05.2025 вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора (11442).

Переказ коштів на картковий рахунок Відповідача підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 10.04.2026.

Додатковою угодою №15311042 від 08.07.2025 до вищезазначеного кредитного договору Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 15 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 62 дні».

Додатковою угодою №15415153 від 23.07.2025 до вищезазначеного кредитного договору Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 15 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 77 днів».

Додатковою угодою №15514435 від 07.08.2025 до вищезазначеного кредитного договору Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 15 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 92 днів».

Додатковою угодою №15619793 від 22.08.2025 до вищезазначеного кредитного договору Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 14 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 106 днів».

Додатковою угодою №15713513 від 05.09.2025 до вищезазначеного кредитного договору Сторони домовились продовжити Строк кредитування на 18 днів та викласти п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору в новій редакції: «2.2.2. Строк кредитування/Строк Договору 124 днів».

Додаткові угоди укладені дистанційно в електронній формі та підписані ОСОБА_1 з використанням одноразових ідентифікаторів.

26.01.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26/01/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №71296692 від 22.05.2025, що укладений між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»та Відповідачем.

Згідно розрахунку Позивача за кредитним договором №71296692 від 22.05.2025 заборгованість Відповідача складає 26 760 грн, з яких:

- 8 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1 880,00 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 1 5680 грн - сума заборгованості за пенею;

- 1 200 грн - комісія за надання кредиту.

Наданими доказами Позивачем доказами також підтверджується, що 09.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», був укладений Договір про споживчий кредит №102779612, за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало Відповідачу кредит на суму 3000 грн строком на 120 днів, що складається з пільгового періоду 30 днів та поточного періоду 90 днів.

Умовами Договору визначено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1% на день; протягом поточного періоду 3% на день.

Договором також передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту та пені за порушення зобов`язань.

З наданого Позивачем тексту Договору №102779612 від 09.08.2023 вбачається, що він підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора (F54534).

Переказ первинним кредитором ТОВ «Мілоан» коштів у сумі 3000 грн на картковий рахунок Відповідача підтверджується копією платіжного доручення №70098718 від 09.08.2023.

29.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №29012024, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором №102779612 від 09.08.2023, що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем.

Згідно розрахунку Позивача за кредитним договором №102779612 від 09.08.2023 в сумі 11 280 грн, з яких:

- 2 700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 295 грн - сума заборгованості за відсотками;

- 285 грн - сума заборгованості за комісією.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За відсутності будь-яких заперечень Відповідача проти позову, Суд дійшов висновку, що наданими доказами підтверджується виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

Перевіривши надані докази, Суд дійшов висновку, що з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №71296692 від 22.05.2025 в сумі 9 880 грн, що складається з наступного:

- 8 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 1 880,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Суд також стягує з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором про споживчий кредит №102779612 від 09.08.2023 в сумі 10 995 грн, що складається з наступного:

- 2700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8295 грн - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості Суд відмовляє.

Включення Позивачем до розрахунку заборгованості Відповідача суми комісії Суд визнає необґрунтованим, з наступних підстав.

Позивачем не надано розрахунку суми заборгованості за комісією, перелік та докази надання додаткових послуг, що підлягають оплаті позичальником.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниє обов`язком фінансової установи. Виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника (крім процентів). Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту та «обслуговування заборгованості» є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати Відповідача боржником за цими платежами, що свідчить про безпідставність їх включення до розрахунку заборгованості.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені Суд відмовляє, з огляду на зміст п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, дію якого продовжено і він триває до теперішнього часу.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України Суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1 461,03 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(ЄДРПОУ 35625014) заборгованість у сумі 20 875 гривень, що складається з наступного:

- заборгованість за Договором надання коштів у кредит№71296692 від 22.05.2025 всумі 9 880 гривень;

- заборгованість за Договором про споживчий кредит№102779612 від 09.08.2023 всумі 10 995 гривень.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(ЄДРПОУ 35625014)відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1 461 гривня 03 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Помогаєв