Вирок № 139767011, 15.09.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1155/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/141/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Хорошівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12026065680000051 від 09.06.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Чоповичі, Малинського району, Житомирської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, не судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Карбівка, Гайсинського району, Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 1 ст. 249 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_5 в порушення вимог ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ». п.1 ч.1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022, 08 червня 2026 року близько 22 год. 30 хв, спільно з ОСОБА_4 , перебуваючи на річці Ірша, в межах Іршанського водосховища, що знаходиться поблизу с. Валки Житомирського району, Житомирської області, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з використанням забороненого знаряддя лову, а саме сіток, виготовлених із сіткоснастевого матеріалу, у кількості 6 штук та із застосуванням металевого човна незаконно виловили рибу, а саме: 2 екземпляри щуки вагою 1,975 кг, 2 екземпляри окуня вагою 0,780 кг, 1 екземпляр карась сріблястий вагою 0,260 кг, 12 екземплярів риби лящ вагою 4,700 кг. Загальна вага виловленої риби 7 кілограмів 715 грам, чим, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/106-26/10902-ФХЕД від 24 червня 2026 року, з урахуванням Постанови Кабміну України від 29.09.2013 №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», спричинили екологічну шкоду водним біоресурсам держави на загальну суму 34629,00 гривень.

При цьому, відповідно листа Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України №572-06/26 від 16.06.2026, згідно Наказу Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Житомирській області від 19.03.2026 року № 19, незаконний лов здійснювався в період весняно-літньої заборони. Фактичні терміни нерестової активності карася сріблястого станом на 2026 рік відповідають періоду вчинення правопорушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Враховуючи вищевикладене, у відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_4 вилучили з водних біоресурсів України рибу у період нересту, чим завдав шкоди рибному господарству України, що є істотною.

Своїми умисними діями, які виразились в незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України.

ОСОБА_4 в порушення вимог ст.ст. 27, 52-1 Закону України «Про тваринний світ». п.1 ч.1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022, 08 червня 2026 року близько 22 год. 30 хв, спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи на річці Ірша, в межах Іршанського водосховища, що знаходиться поблизу с. Валки Житомирського району, Житомирської області, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, з використанням забороненого знаряддя лову, а саме сіток, виготовлених із сіткоснастевого матеріалу, у кількості 6 штук та із застосуванням металевого човна незаконно виловили рибу, а саме: 2 екземпляри щуки вагою 1,975 кг, 2 екземпляри окуня вагою 0,780 кг, 1 екземпляр карась сріблястий вагою 0,260 кг, 12 екземплярів риби лящ вагою 4,700 кг. Загальна вага виловленої риби 7 кілограмів 715 грам, чим, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/106-26/10902-ФХЕД від 24 червня 2026 року, з урахуванням Постанови Кабміну України від 29.09.2013 №1042 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів», спричинили екологічну шкоду водним біоресурсам держави на загальну суму 34629,00 гривень.

При цьому, відповідно листа Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України №572-06/26 від 16.06.2026, згідно Наказу Управління Державного агентства розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Житомирській області від 19.03.2026 року № 19, незаконний лов здійснювався в період весняно-літньої заборони. Фактичні терміни нерестової активності карася сріблястого станом на 2026 рік відповідають періоду вчинення правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Враховуючи вищевикладене, у відповідності до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 вилучили з водних біоресурсів України рибу у період нересту, чим завдали шкоди рибному господарству України, що є істотною.

Своїми умисними діями, які виразились в незаконному зайнятті рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 249 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнали повністю, щиро розкаялися у скоєному, фактичні обставини кримінального провадження не оспорювали та надали показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення є особисті показання обвинувачених, надані ними в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинувачених, думки прокурора, а також з огляду на те, що фактичні обставини кримінального провадження учасниками судового провадження не оспорювалися, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованого їм кримінального правопорушення, крім допиту обвинувачених, дослідження даних, що характеризують їх особи, матеріалів щодо процесуальних витрат, речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження та цивільного позову.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, не оспорюють їх, добровільно погоджуються з таким порядком судового розгляду та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Окрім допиту обвинувачених, судом досліджено докази, що характеризують особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , процесуальні витрати, речові докази у справі, матеріали щодо заходів забезпечення кримінального провадження, а також матеріали цивільного позову.

При встановлених обставинах, оцінюючи досліджені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, у судовому засіданні доведена повністю, а досліджених доказів достатньо для визнання їх винуватими у його вчиненні.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Таку кваліфікацію дій обвинувачених суд вважає правильною.

Сумнівів у тому, що саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили вказане кримінальне правопорушення, у суду не виникло.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінально караного діяння, обставини його вчинення, дані про особи обвинувачених, їх ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

За змістом ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Таке покарання має відповідати принципам законності, справедливості, співмірності та індивідуалізації.

Санкція ч. 1 ст. 249 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до положень ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше не судимі, мають постійні місця проживання, до органу місцевого самоврядування компрометуючих матеріалів на даних громадян не надходило, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебувають.

На підставі викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання, вимог ст. 65 КК України, характеру та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин його вчинення, розміру завданої шкоди, даних про особи обвинувачених, їх ставлення до вчиненого, наявності обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставини, що його обтяжує, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 249 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, відповідатиме принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

Що стосується пред`явленого прокурором в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження цивільного позову, у якому ставиться питання про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 шкоди, завданої кримінальним проступком, у розмірі 34629,00 гривень, суд виходить з наступного.

Підставою цивільного позову є те, що протиправними діями обвинувачених, які виразились в незаконному вилові риби, порушено природний баланс популяції тваринного світу, який є одним з компонентів навколишнього природного середовища, чим було завдано збитків Українському народу, від імені якого права власника здійснює Новоборівська територіальна громада Житомирського району Житомирської області в особі Новоборівської селищної ради.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України встановлено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України визначено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно до положень ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Сума збитків в розмірі 34629,00 гривень, яку заявлено прокурором до відшкодування у цивільному позові, не заперечується сторонами.

Так як дії обвинувачених знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням події кримінального правопорушення та наслідками у вигляді збитків, обвинувачені розмір заявлених вимог не оспорювали, суд вважає, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Новоборівської селищної ради, підлягають задоволенню.

Підстави для застосування до обвинувачених запобіжного заходу відсутні.

Окрім цього, з обвинувачених слід стягнути витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Скасуванню підлягає арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 11.06.2026 по справі № 276/1025/26.

Керуючись ст. 100, 124, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).

Цивільний позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь держави в особі Новоборівської селищної ради (Житомирська область, Житомирський район, с-ще Нова Борова, вул. Незалежності 9а, код ЄДРПОУ 04344601) заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду в сумі 34629,00 грн (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень нуль копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 7701,76 грн (сім тисяч сімсот одна гривня сімдесят шість копійок).

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 11.06.2026 по справі № 276/1025/26, - скасувати.

Речові докази:

-сітки ліскові в кількості 6 штук загальною довжиною 420 метрів, довжиною 70 метрів, висотою 1,5 метра та розміром вічка 40 мм кожна (які знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області), човен металевий в кількості 1 (одна) одиниця (переданий під відповідальне зберігання без права користування, розпоряджання або відчуження ОСОБА_5 ) - конфіскувати в дохід держави;

-12 екземплярів риби лящ, 1 екземпляр карась сріблястий, 2 екземпляри окуня та 2 екземпляри щуки загальною вагою 7 кілограмів 715 грам (які поміщено до спецпакету №7310248 та передані під розписку про відповідальне зберігання ОСОБА_6 ) - залишити обвинуваченому ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя ОСОБА_1