Постанова № 139765202, 14.09.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1114/26

провадження № 3/166/399/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 вересня 2026 року с-ще Ратне

Суддя Ратнівського районного суду Волинської області Свистун О.М., розглянувши скеровані відділенням поліції № 2 (сел.Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,

встановив :

ОСОБА_1 , повторно протягом року, а саме 18 червня 2026 року о 16 год 17 хв на вул. Тиха в с. Комарове Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом "Musttang MT150-F", д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Він же, 18 червня 2026 року о 16 год. 17 хв. на вул. Тиха у с. Комарове Ковельського району Волинської області керував транспортним засобом "Musttang MT150-F", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим повторно протягом року вчинив порушення п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Суд викликав ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 07 липня 2026 року, 22 липня 2026 року, 07 серпня 2026 року, 14 вересня 2026 року. Скеровані за вказаною в протоколі адресою місця проживання особи судові повістки повернуто без вручення у зв`язку із відсутністю адресата. Свою обізнаність із датою судового засідання 07 липня 2026 року ОСОБА_1 ствердив своїм підписом у відповідній графі протоколу про адмінправопорушення, що додатково зафіксовано на доданому відеозаписі. Відтак суд дійшов висновку про наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження обізнаності особи про існуюче щодо нього провадження та, як мінімум, про одну із дат судового засідання. Однак ОСОБА_1 долею провадження не цікавився, до суду не з`являвся, про причини неявки не інформував.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховний Суд у п. 34 постанови від 12 березня 2019 року в справі № 910/9836/18 зазначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язковим не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.01.2019 № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, з огляду на закінченням 19 вересня 2026 року строку накладення стягнення за ст. 126 КУпАП, та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення ОСОБА_1 указаних правопорушеннь підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ДПР18 №218835, ААД №571753 від 18.06.2026; роздруківкою тесту на алкоголь за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 6820" № 29 від 18.06.2026, згідно з якою в організмі ОСОБА_1 виявлено 1,14 проміле алкоголю; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копією постанови Ратнівського районного суду Волинської області від 31.10.2026, яка набрала законної сили 11 листопада 2026 року, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; копіями постанов про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №348713 від 18.06.2026 та серії ББА №342170 від 12.09.2025; відгуком-характеристикою про наявність інформації щодо притягнення до відповідальності, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписами з нагрудної камери поліцейського із фіксацією фактів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та процедури огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Зважаючи на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, суд накладає на нього безальтернативне основне стягнення у виді штрафу за більш тяжке правопорушення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає обов`язкове додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постановою судді Ратнівського районного суду Волинської області від 31.10.2025, яка набрала законної сили 11 листопада 2025 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Таким чином, невідбутий строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на момент винесення судового рішення у цій справі складає один місяць 29 днів.

Оскільки до закінчення строку дії стягнення ОСОБА_1 скоїв нові адміністративні правопорушення, тому при призначенні останньому остаточного додаткового стягнення суд на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднує невідбуту частину такого стягнення й визначає остаточний строк стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за ч. 5 ст. 126 КУпАП - п`ять років один місяць 29 днів.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи документально підтверджених відомостей щодо належності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 суд оплатного вилучення транспортного засобу не застосовує.

Згідно з вимогами ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126 ч. 5, 130 ч. 2, 280, 283, 284 ч.1 п. 1 КУпАП,

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Ратне/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, номер рахунку (IBAN) UA788999980313020106000003566, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць 29 (двадцять дев`ять) днів без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 308 ч. 2 КУпАП в разі несплати штрафу особою, яка притягується до адмінвідповідальності, в добровільному порядку не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови стягнути у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. (отримувач коштів ГУК у Волин.обл/смт Ратне/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA898999980313111206000003566).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун