Рішення № 139763823, 15.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 Справа №607/16274/26 Провадження №2/607/6763/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Сташків Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ходань С.І.,

у відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», товариство, позивач), через свого представника Усенка Михайла Ігоровича, 27.07.2026 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 98125896000 від 13.09.2021 у розмірі 25520,74 гривень.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 13.09.2021 уклали Договір про надання споживчого кредиту № 98125896000 на суму 16665,39 грн для придбання товару (далі кредитний договір).

АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 21.06.2023 уклали Договір факторингу № 248, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором.

Станом на день звернення із позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви становить 25520,74 грн, яка складається з: 16665,39 грн заборгованість за тілом кредиту; 8855,35 грн заборгованість за відсотками.

Ухвалою судді від 30.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання 10.09.2026 о 10 год 25 хв.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, згідно з яким позивач позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від нього не надходило.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача у позовній заяві не заперечив проти такого вирішення справи.

Ухвалення та проголошення судового рішення згідно з вимогами ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено до 15 год 30 хв 15.09.2026.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 13.09.2021 уклали Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98125896000, відповідно до умов якого сума кредиту становить 16665,39 грн та надається не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору для особистих потреб: в сумі 15899 грн на придбання товару: інша побутова техніка більше 1000 грн: Аудіосистема LG CL98 (далі товар), шляхом оплати Банком з позичкового рахунку Позичальника платіжних документів ТОВ «Епіцентр К»; в сумі 766,39 грн на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) кредиту з подальшим інформуванням про стан розрахунків, шляхом зарахування на рахунок банку суми разової комісії за надання кредиту з позичкового рахунку позичальника (п. 3.1-3.3 Договору).

Позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 13.03.2023 року (п. 3.6 Договору).

Розмір ануїтетного платежу становить 1162 грн та повинен сплачуватись щомісячно до 13 числа (включно) згідно Графіку платежів (п. 3.7, 3.8 Договору).

Процентна ставка за Договором встановлюється в розмірі 30% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін 37% річних (п. 3.9, 3.10 Договору).

Договір про надання споживчого кредиту, Анкету-заяву про надання споживчого кредиту та Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 власноручно.

Листом АТ «УКРСИБАБАНК» від 13.09.2021 в рамках Договору про співробітництво між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Епіцентр-К» повідомлено про можливість своєчасної та повної сплати кредитних коштів у відповідності до Договору про надання споживчого кредиту № 98125896000 від 13.09.2021.

Рахунок № Грл/OD-0426257 від 13.09.2021, видаткова накладна Ррз/OD-0172828 від 13.09.2021 та фіскальний чек номер 3000808202 підтверджують купівлю та оплату товару, а саме аудіосистеми LG CL98 вартістю 19899 грн, з яких: 15899 грн оплачено за рахунок кредитних коштів, 4000 грн - готівкою.

Надання коштів відповідачу для придбання товару також підтверджується випискою за кредитним договором з 13.09.2021 по 21.06.2023.

АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 21.06.2023 уклали Договір факторингу № 248, відповідно до умов якого Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах визначених Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору Факторингу право власності на права вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Акту приймання-передачі Права вимоги, але не раніше сплати Фактором суми фінансування у порядку, визначеному Договором.

Згідно з Розділом 3 Договору факторингу (п. 3.1, 4.2) сторони домовились, що сума фінансування, що надається Фактором Клієнту під відступлення Прав Вимоги, складає 6,1% (шість цілих та одна десята відсотка) від Суми Прав Вимог, визначеної в Реєстрі Боржників. Сума фінансування становить 3 040 443,39 грн. Фактор зобов`язується сплатити Клієнту суму фінансування одним платежем не пізніше дати підписання сторонами Акту приймання-передачі прав вимоги.

Згідно з платіжною інструкцією № 71781 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало АТ «Укрсиббанк» 3 040 443,39 (три мiльйони сорок тисяч чотириста сорок три грн 39 коп), призначення платежу плата за відступлення права вимоги зг. дог. факторингу № 248 від 21/06/2023.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 248 від 21.06.2023 та Акту приймання-передачі Права Вимоги від 21.06.2023, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 98125896000.

10.07.2026 позивач направив відповідачу досудову вимогу про необхідність погашення боргу в розмірі 25520,74 грн з повідомленням про відступлення права вимоги за кредитним договором № 98125896000.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 98125896000 від 13.09.2021, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 25520,74 грн, яка складається з: 16665,39 грн заборгованість за тілом кредиту; 8855,35 грн заборгованість за відсотками.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, судом установлено, що Акціонерне товариство «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 13.09.2021 уклали Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98125896000, відповідно до умов якого відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 15899 грн та 766,39 грн зараховано на оплату разової комісії за надання послуг ї управління кредитом при отриманні (встановленні) кредиту з подальшим інформуванням про стан розрахунків.

Надання коштів відповідачу для придбання товару підтверджується випискою за кредитним договором з 13.09.2021 по 21.06.2023.

Право вимоги до відповідача за кредитним договором № 98125896000 від 13.09.2021 перейшло до позивача на підставі договору факторингу від 21.06.2023 № 248, що підтверджується змістом договору, витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу, актом приймання-передачі права вимоги та платіжною інструкцією.

Відповідно до умов договору та розрахунку заборгованості, в суму (тіло) кредиту включено 766,39 грн комісії, у зв`язку з чим загальний розмір наданого тіла кредиту у розрахунку заборгованості зазначено 16665,39 грн.

Разом із тим, позивач у договорі не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання кредиту та обслуговування, тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21).

З огляду на зазначене, включення до тіла кредиту та стягнення комісії у розмірі 766,39 грн є протиправним та вимоги про її стягнення до задоволення не підлягають.

Отже, сума заборгованості за тілом кредиту становить 15899,38 грн.

Крім того, заборгованість за несплаченими відсотками становить 8855,35 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 98125896000 від 13.09.2021, становить 24754,73 гривень (15899,38 грн + 8855,35 грн).

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачу відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідач не спростував розмір заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 98125896000 від 13.09.2021 в розмірі 24754,73 гривень, тому позов у цій частині підлягає до задоволення.

У зв`язку з частковим задоволенням позову слід вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач заявив про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг №2266, детальний опис наданих послуг до акту №2266.

Згідно з додатковою постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

При цьому суд виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, який подав до суду відповідну заяву.

Очевидно, що перелічені в заяві та в детальному описі наданих послуг до акту №2266 послуги не потребували від адвоката витрат часу у зазначеному ним обсязі, зокрема, «Усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором», «Ознайомлення з матеріалами кредитної справи», «Погодження правової позиції Клієнта у справі» та «Подання заяви до суду за Клієнта» за своєю суттю охоплюється таким видом правничої допомоги, як «складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором».

Заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 6 годин 30 хвилин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що необхідними та розумними витратами на професійну правничу допомогу є витрати у розмірі 5000 грн.

Отже, розподілу між сторонами підлягають понесені позивачем судові витрати в розмірі 7662,40 (2662,40+5000) грн.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, на суму 24754,73 грн із 25520,74 грн, що становить 97%, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 7432,53 грн (97 % від 7662,40 грн) гривень судових витрат, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 281-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 24754,73 гривень заборгованості за кредитним договором № 98125896000 від 13.09.2021.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 7432,53 грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Н. М. Сташків