Рішення № 139762611, 14.09.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/10/26

Провадження № 2/499/199/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю: секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

1.1. 05 січня 2026 року Грибанов Денис В`ячеславович (далі також представник) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі також позивач) подав позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості, в якій представник посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 119666 гривень 35 копійок та судові витрати в розмірі 3028 гривень (далі також позовна заява).

1.2. 09 лютого 2026 року представник відповідача Сікорська Ірина Станіславівна (далі представник відповідача) подала відзив, в якому зазначає таке: матеріали справи не містять доказів перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення прав вимоги; відсутні докази на підтвердження факту перерахування відповідачу грошових коштів; порушений порядок нарахування процентів; просила зменшити відсотки, оскільки вони перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту.

1.3. 12 лютого 2026 року представник позивача Чечельницька Антоніна Олексіївна подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначає таке: позивач після отримання права вимоги не здійснював жодних додаткових нарахувань процентів і штрафних санкцій; наявність заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості; відповідач частково здійснювала погашення заборгованості; просила задовольнити позовну заяву.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала заяву, в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач до судового засідання не з`явилася про причини свого неприбуття суд не повідомила, повідомлена належно про дату час та місце розгляду справи.

Представник відповідача подала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її та відповідача участі.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 30 січня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази.

Іванівський районний суд Одеської 02 березня 2026 року відклав розгляд справи, через неприбуття сторін до судового засідання.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 09 березня 2026 року відклав розгляд справи та викликав позивача, відповідача в судове засідання для дачі особистих пояснень.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 02 квітня 2026 року відклав розгляд справи та викликав позивача, відповідача в судове засідання для дачі особистих пояснень.

19 травня 2026 року розгляд справи відкладено, через перебування судді у відпустці.

Іванівський районний суд Одеської 11 червня 2026 року відклав розгляд справи, надав представнику відповідача час для подачі додаткових доказів.

Іванівський районний суд Одеської 09 липня 2026 року відклав розгляд справи, викликав відповідача для надання особистих пояснень.

Іванівський районний суд Одеської 27 липня 2026 року відклав розгляд справи, викликав відповідача для надання особистих пояснень.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. 27 листопада 2018 року Акціоненрне товариство «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») та відповідач, уклали кредитний договір №Z06.00303.004587523 про надання кредиту на придбання товарів та/або послуг на умовах строковості, поворотності та платності (далі Договір).

Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 44990 гривень (пункт 1.1 Договору).

Банк надає кредит строком на 30 місяців (пункт 1.2. Договору).

За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49% (пункт 1.3. Договору).

4.2. 07 липня 2023 року АТ «Ідея банк» та позивач уклали договір факторингу №07072023, відповідно до якого право грошової вимоги за Договором перейшло до позивача (далі також Договір факторингу).

Розрахунок заборгованості за Договором свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 119666 гривень 35 копійок, яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 44568 гривень 65 копійок; процентами 75097 гривень 79 копійок (далі розрахунок).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України, далі ЦК).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 207 ЦК).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 629 ЦК).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК).

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 1, 2 статті 638 ЦК).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 1048 ЦК).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК).

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК).

5.2. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (частина 3 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (частина 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

У договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

5.3. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина 1 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина 2 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).

Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина 8 статті 18 Закону України «Про споживче кредитування»).

5.4. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Позивач та відповідач підписали Договір, який містить інформацію про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язання.

Договір підписала відповідач, що підтверджує отримання та ознайомлення його з інформацією про умови кредитування, й про орієнтовну вартість кредиту, зважаючи на обрані нею умови кредитування, сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач належно взяті на себе зобов`язання за Договором не виконувала, через що станом має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 119666 гривень 35 копійок, яка складається із сум наведених у розрахунку.

6.2. Суд зазначає, що відповідно до Договору факторингу відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, відступлення право вимоги за Договором, зокрема позивач є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.

6.3. Суд констатує, що сторони в Договорі процентну ставку, за користування кредитними коштами.

6.4. Заразом суд звертає увагу, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Принцип добросовісності означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, та встановлює певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, у зв`язку з чим кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, зокрема передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Відтак, встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів таких невиправданих процентів, спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача (відповідача) як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах. Оскільки, такі умови договору порушують публічний порядок.

Тому, зважаючи на принципи справедливості, добросовісності та розумності позичальнику необґрунтовано нараховані проценти в загальному розмірі 75097 гривень 79 копійок.

Суд вважає, що зменшення розміру процентів до 44568 гривень 56 копійок, буде справедливим та таким, що не порушує принцип добросовісності.

6.5. Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 89137 гривень 12 копійок (44568,56+44568,56) гривень, що складається з заборгованості за: тілом кредиту 44568 гривень 56 копійок; процентами 44568 гривень 56 копійок.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

8.2. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2255 гривень 50 копійок, зважаючи на такий розрахунок: 3028 гривень (сума сплаченого судового збору) х 89137 гривень 12 копійок (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 119666 гривень 35 копійок (розмір заявлених вимог).

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: будинок 30, на вулиці Симона Петлюри, міста Київ, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальному розмірі 89137 (вісімдесят дев`ять тисяч сто тридцять сім) гривень 12 копійок.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 30529 (тридцять тисяч п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачену суму судового збору в розмірі 2255 гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 14 вересня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК