Вирок № 13976236, 26.02.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 1-624/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Свірської І.Б.

прокурораГульовської О.Г.

представників потерпілоїОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тернополя, громадянина України, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, з вищою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 02 березня 2010 року о 09 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Ford-Courier», державний номерний знак НОМЕР_1, на підставі довіреності №2067 від 14 листопада 2008 року, рухався правою смугою транспортного потоку по вул.Тарнавського в напрямку вул.Київської м.Тернополя із швидкістю 40 км/год.

Рухаючись вказаною вулицею, і наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що знаходиться неподалік зупинки громадського транспорту «ПТУ №9», на якому перебувають пішоходи, підсудний ОСОБА_3, в порушення вимог п.1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови»та «дорожня обстановка») та 12.1 ПДР України, не врахував дорожні умови та обстановку, а саме те, що проїзна частина дороги є мокрою та слизькою, не вибрав у цих умовах безпечної швидкості руху і такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та постійно та безпечно керувати ним, у результаті та в порушення вимог п.18.1 ПДР України, не зупинив транспортний засіб перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходам і допустив наїзд на ОСОБА_4, яка рухалась по пішохідному переході зліва направо по ходу руху автомобіля.

Внаслідок вказаного та в порушення вимог п.1.5 ПДР України підсудний ОСОБА_3, який не повинен створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, створив такі умови, що і стало причиною ДТП.

В результаті наїзду, потерпіла ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Порушення підсудним ОСОБА_3 вимог п.п..1.5, 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «Дорожні умови»та «дорожня обстановка»), 12.1 та 18.1 ПДР України перебуває у прямому причинному звязку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що спричинили потерпілій ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 02 березня 2010 року близько 09 год. він виїхав на своєму автомобілі із масиву „Дружба” м.Тернополя та рухався у напрямку ТЦ „Подоляни”. Рухаючись до зазначеного торгового центру, проїжджав через вулицю Тарнавського м.Тернополя із швидкістю 40 км/год. Дорожнє покриття було слизьким. Наблизившись на відстань 50-60 м. до нерегульованого пішохідного переходу, він помітив, що на ньому рухаються декілька пішоходів, зокрема, потерпіла, яку під руку переводив мужчина. Коли він помітив пішоходів, то застосував перед пішохідним переходом робоче гальмування, внаслідок чого його автомобіль почало нести, і він намагався його вирівняти та зупинити, що йому не вдалося, та здійснив наїзд на потерпілу, від чого остання впала на асфальт. Потім, коли його автомобіль зупинився, він вийшов із нього та підійшов до потерпілої. Далі він допоміг потерпілій перейти через дорогу на тротуар, при чому остання рухалася самостійно. Через 15 хв. після наїзду, він відвіз потерпілу у міську лікарню м.Тернополя №2, а потім у травматологію міської лікарні №1.

Про вчинене щиро жалкує, просить врахувати те, що його дії були необережними, обіцяє в подальшому допомагати потерпілій матеріально.

Крім повного визнання вини самим підсудним, суд, обєктивно оцінивши всі зібрані і перевірені в судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність вини підсудного у скоєні злочину.

Його винність доведена як поясненнями потерпілого, свідків так і висновками судових автотехнічних, транспортно-трасологічної, судово медичної експертиз, та іншими доказами, перевіреними в ході судового слідства.

Як слідує з показань потерпілої, оголошеними в судовому засіданні, 02 березня 2010 року вона близько 09 год. 30 хв. зустрілась на зупинці громадського транспорту з онуком ОСОБА_5 Відразу після цього, переконавшись у відсутності транспорту, вони підійшли до нерегульованого пішохідного переходу, який знаходиться на вул.Тарнавського м.Тернополя, щоб перейти проїзну частину дороги на інший бік дороги. Коли вони розпочали рух пішохідним переходом, то з лівого боку від неї, а саме перед пішохідним переходом зупинився невідомий їй автомобіль, надавши їм дорогу. Продовжуючи рух далі спокійною ходьбою, вони рухались перпендикулярно до краю дороги на інший бік дороги. У момент руху вона знаходилася з лівої сторони, тобто ліворуч відносно свого онука, з яким під руку пересікала проїзну частину дороги. Як рухався автомобіль до моменту ДТП, який здійснив на них наїзд вказати не може, оскільки усю видимість даної проїзної частини дороги своєю статурою закрив її онук. Як по відношенню до елементів проїзної частини дороги рухався даний автомобіль, що здійснив на них наїзд та, із якою швидкістю до моменту ДТП він рухався вказати не може. Лише може повідомити, що в останню секунду перед моментом ДТП помітила, як автомобіль жовтого кольору здійснив на них наїзд своєю передньою частиною. Під час наїзду її онук в силу своєї молодості встиг швидко відскочити і таким чином зменшити силу удару від контакту із автомобілем та впав на дорожнє покриття. Від даного удару із транспортним засобом вона відповідно також впала на дорожнє покриття, під час якого і отримала тілесні ушкодження. Відразу після наїзду даний автомобіль зупинився і його водій вийшов із салону та підійшов до них. У процесі їхньої розмови вони утрьох вирішили поїхати до лікувального закладу з метою обстеження отриманих тілесних ушкоджень під час наїзду. На момент ДТП опадів не спостерігалось, а видимість у напрямку руху була доброю. Проїзна частина дороги в місці ДТП, а саме на вул.Тарнавського м.Тернополя без ям та вибоїн з сухим покриттям. Під час здійснення на них наїзду жодних перешкод водієві даного автомобіля, які б могли вплинути на розвиток даної пригоди не було. Місце, де відбувся на них наїзд знаходиться в межах нерегульованого пішохідного переходу, а саме посередині проїзної частини вул.Тарнавського м.Тернополя. Після приїзду та обстеження в Тернопільській міській клінічній лікарні №2 їй було поставлено діагноз перелом шийки бедра та плечового суглобу і направлено для проходження подальшого стаціонарного лікування в Тернопільську міську комунальну лікарню швидкої медичної допомоги №1 м.Тернополя.

(а.с.62-65)

Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який показав, що 02 березня 2010 року близько 09 год. 50 хв. він разом із потерпілою, яка є його бабусею йшли в дитячий садок до доньки. Переходячи проїзну частину дороги по вул.Тарнавського від будинку №23 до аптеки «Борис». По вул.Тарнавського в напрямку вул.Злуки рухався якийсь автомобіль, який надав їм дорогу. Потім він та потерпіла, переконавшись, що з іншого боку немає транспортних засобів, почали переходити пішохідний перехід. Пройшовши декілька метрів, вони зупинились на умовній середині проїзної частини дороги, оскільки побачили за 40 метрів автомобіль марки «Форд»жовтого кольору під керуванням підсудного, який наближався до них. Підсудний при наближенні до пішохідного переходу за 5 метрів почав застосовувати гальмування, у звязку з чим в стані заносу почав зміщатись вліво. У процесі такого заносу автомобіль здійснив наїзд на нього своєю передньою частиною, а також і на потерпілу. У момент наїзду він стояв з правої сторони відносно потерпілої. При наїзді він встиг спертися руками на капот і таким чином зменшив силу удару та тілесних ушкоджень не отримав. Потерпіла в силу похилого віку ухилитись від наїзду не зуміла, тому внаслідок контактування із автомобілем упала на дорожнє покриття та отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому шийки правого стегна та плечової кістки. Наїзд було здійснено в межах нерегульованого пішохідного переходу.

Суд, оцінивши покази потерпілої, свідка в судовому засіданні вважає їх такими, що відповідають іншим доказам по справі.

Винність підсудного у вчинені злочину підтверджується також оголошеними в судовому засіданні:

Протоколом огляду місця події та схемою, у яких зафіксовано, що ділянка дороги в місці дорожньо-транспортної пригоди являється нерегульований пішохідний перехід. Покриття автодороги асфальтобетон без вибоїн та інших пошкоджень, на момент ДТП мокре. Дорога пряма в плані, без ухилів на спуск чи підйом. Дана ділянка дороги призначена для руху транспортних засобів у двох напрямках і має по одній смузі в кожному напрямку. Дорожня розмітка на місці ДТП відсутня. Загальна ширина проїзної частини дороги становить 10,40 м. У місці ДТП наявний нерегульований пішохідний перехід, який позначений дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2. Ширина пішохідного переходу становить 6,50 м.

(а.с.7-9);

Протоколом огляду транспортного засобу марки «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1, в якому зафіксовано потертість в лівій частині переднього бампера (висота 0,4 0,5 м.), а також потертість на капоті автомобіля в лівій частині у напрямку від середини до лівого габаритного краю транспортного засобу.

(а.с.19);

Висновком судово-токсилогічної експертизи №524 від 24 березня 2010 року, з якого слідує, що при газохроматографічному дослідження взірця крові громадянина ОСОБА_3, забраної 02 березня 2010 року о 10 год. 55 хв., метилового, етилового, пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.

(а.с.102-103);

Висновком судово-медичної експертизи №130 від 26 листопада 2010 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_4 виявленні ушкодження, які виникли незадовго до її госпіталізації в травмотологічне відділення ТМКЛШД 02 березня 2010 року. Зокрема, переломи шийок правих плечової та стегнової кісток супроводжуються у ОСОБА_4 обмеженням (контрактурою) рухів у правому плечовому суглобі в ІІ ст., а в правому кульшовому суглобі у ІІІ ст. Згідно із ст.ст. 88-б та 137-в «Таблиці відсотків стійкої втрати загальної працездатності внаслідок різних травм»зазначені наслідки травми викликають стійку втрату працездатності на 55 %, тобто більш як на одну третину. За цим критерієм тілесні ушкодження у ОСОБА_4 належать до тяжких. Зміна ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 повязана з тим, що при первинній судово-медичній експертизі у квітні 2010 року не були відомі віддалені наслідки переломів, а критеріїв для їх передбачуваних результатів немає.

(а.с.261-266);

Висновком судово-автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля №5-118/10 від 25 березня 2010 року, транспортний засіб марки «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП знаходився у технічно-справному стані і несправностей, по причині яких він міг вийти з-під контролю водія чи вплинути на керування не встановлено.

(а.с.116-123);

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №5-119/10 від 23 березня 2010 року, згідно якого первинний контакт при наїзді на пішохода відбувся передньою лівою частиною автомобіля марки «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1 на відстані близько 34-70 см. від повздовжньої осі автомобіля (декоративна накладка переднього бамперу в лівій частині, передня ліва блок-фара, ліва частина передньої кромки капоту моторного відсіку, передньо-торцева поверхня лівого переднього крила), та подальшим контактуванням пішохода з задньою лівою частиною поверхні капоту моторного відсіку.

(а.с.128-132);

Висновком судово-автотехнічної експертизи №5-196/10 від 10 травня 2010 року, з якого слідує, що в умовах даної ДТП, що склалася, водій автомобіля «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 1.5 ч.1; 1.10 (у частині визначення поняття «Безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка»; 12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Невідповідність дій водія автомобіля «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1 технічним вимогам п.п. 1.5 ч.1; 12.1 та 18.1 Правил дорожнього руху України привело до виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, тобто причиною настання даної ДТП наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору були обставини, які повязані з невідповідністю дій водія автомобіля «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1 зазначеним вимогам пунктів Правил.

(а.с.141-146)

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, який слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання, відповідно до статей 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік, позитивну характеристику за місцем проживання, а також те, що він раніше не судимий, на утриманні має неповнолітнього сина.

До обставин, які помякшують покарання суд відносить щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд, не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_3, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Заявлений по справі цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення матеріальної і моральної шкоди із підсудного ОСОБА_3 на суму 117401 грн., слід залишити без розгляду, оскільки для розгляду і обєктивного вирішення цього цивільного позову необхідно залучати страхову компанію, яка здійснила на час події ДТП страхування цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_3 Залучення до справи цих осіб, які на даний час не являються учасниками кримінального процесу, вирішення питання про розмір отриманої потерпілою шкоди, в тому числі у звязку із витратами на лікування, потребує додаткового часу і призведе до затягування вирішення кримінальної справи. Тому, суд вважає за необхідне розяснити потерпілій ОСОБА_6 про можливість подання нею і вирішення її цивільного позову у порядку цивільного судочинства.

По справі є судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №5-118/10 від 25 березня 2010 року, транспортно-трасологічної експертизи №5-119/10 від 23 березня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-196/10 від 10 травня 2010 року на загальну суму 891,48 грн. (вісімсот девяносто одна гривня сорок вісім копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у звязку із дослідженням речових доказів.

Речові докази по справі:

- транспортний засіб марки «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 повернути законному володільцю, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Зобовязати ОСОБА_3, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити попередній підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 про стягнення матеріальної і моральної шкоди з ОСОБА_3 на суму 117401 грн. залишити без розгляду, розяснивши право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати по справі: в сумі 891,48 грн. (вісімсот девяносто одну гривню сорок вісім копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, (код 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 за проведення судової автотехнічної експертизи №5-118/10 від 25 березня 2010 року, судової транспортно-трасологічної експертизи №5-119/10 від 23 березня 2010 року, автотехнічної експертизи №5-196/10 від 10 травня 2010 року).

Речові докази по справі:

- транспортний засіб марки «Ford Courier», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 повернути законному володільцю, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

ГоловуючийВ.Ломакін