Ухвала суду № 139761951, 14.09.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5099/26

Провадження № 2/635/6049/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянув у підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, про визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, в якій просить визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання батька.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 травня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

29 травня 2026 року відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору. На обґрунтування клопотання посилалася на таке.

Відповідач не заперечувала та не заперечує проти проживання малолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за його місцем проживання, завжди надавала на це згоду і проти чого не заперечує, тобто між відповідачем і позивачем відсутній жодний спір щодо визначення місця проживання дочки, яка з відома матері та за її згоди проживає зі своїм батьком.

За вказаних обставин відсутність спору між відповідачем та позивачем з приводу визначення місця проживання дитини свідчить про безпідставність пред`явленого позову та наявність безумовних підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України.

З посиланням на практику Верховного Суду відповідач зазначила, що у випадку, коли суд уважає, що у справі відсутній предмет спору, то своєю ухвалою закриває провадження в справі, а не відмовляє в задоволенні позову; при цьому відсутність спору характеризується тим, що між сторонами не залишається неврегульованих питань, а тому задоволення матеріально-правової вимоги позивача за такої ситуації є недоцільним та таким, що не призведе до виникнення бажаних позивачем наслідків, які вже досягнуті сторонами з урахуванням їх домовленості між собою.

Крім того відповідач вказала, що звернулася до Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області з заявою від 28.05.2026, що не має жодних заперечень щодо проживання доньки, ОСОБА_4 , разом із її батьком ОСОБА_1 . В заяві вказала, що спір щодо визначення місця проживання дитини між сторонами відсутній, що просила врахувати під час розгляду справи.

Також відповідач посилалася на те, що позивач не довів, що його права порушені, оскільки, відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини 1 статті 15 ЦК України до суду особа має право звернутися, якщо її права порушені, невизнані або оспорюються. Жодну із вказаних дій відповідач по справі, не вчиняла.

Позов щодо місця проживання дитини був ініційований позивачем, батьком дитини, з яким дитина і так фактично проживала і продовжує проживати. Відповідач не вимагала і не вимагає зміни місця проживання дочки. До того ж відсутні належні та достатні докази того, що мати дитини заперечує щодо проживання дочки разом з батьком (позивачем у справі).

Отже, у даній справі відсутній предмет спору, а поданий позивачем позов заявлено за відсутності фактів невизнання чи порушення його прав. З урахуванням наведеного, позивач не довів, що на час звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, яка фактично проживала і проживає разом із позивачем (її батьком), порушені його права. А тому між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дитини, що свідчить про те, що права позивача не порушені, що є підставою для закриття провадження у справі.

22 червня 2026 року представник третьої особи Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Стаднік А.С. подав письмові пояснення, в яких зокрема зазначив, що Службою у справах дітей Пісочинської селищної ради встановлено, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 на час розгляду питання перебуває за межами України та надіслала заяву до служби у справах дітей Пісочинської селищної ради, в якій повідомила про відсутність заперечень щодо проживання малолітньої доньки разом із батьком та зазначила, що спір щодо визначення місця проживання дитини між сторонами відсутній.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, остання надала до суду заяву, в якій просила розглядати клопотання без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області Полтавська Є.Д. у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право кожного на розгляд його справи судом передбачено також пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частинами 1 та 3 статті 13ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач посилався на відповідні обґрунтування свого позову, зокрема зазначив, що у зв`язку із виїздом за кордон ОСОБА_3 надала позивачу заяву, посвідчену нотаріусом, якою надала згоду на тимчасове переміщення по території Україні (в тому числі на поїздки усіма видами транспорту) та проживання за будь-якою адресою на території України дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 20 грудня 2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 у супроводі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому надала повноваження вирішувати усі питання, що стосуються дитини, які можуть виникнути під час поїздки та проживання дитини з позивачем; також посилався на те, що відповідач, перебуваючи за кордоном, засобами телефонного зв`язку повідомила, що коли вона повернеться, вона забере доньку та вивезе її за кордон. Тому позивач просив визначити місце проживання його дитини разом з ним, тобто, як слідує зі змісту обґрунтування позовних вимог на час звернення до суду зазначив як предмет так і підстави позову, та наявність спору між сторонами.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку із цим не залишилося неврегульованих питань.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2020 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зроблено висновок, що «закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань».

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 та від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц також зазначив про те, що відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо визначення місця проживання дитини разом з батьком, остання пояснювала тим, що на даний час дитина проживає з позивачем, з чим вона згодна і проти чого не заперечує. Але зазначена позиція відповідача суперечить змісту позовних вимог та доводів позивача на обґрунтування позовних вимог, який зазначає про намір позивача вивезти дитину за кордон.

Зважаючи на подану відповідачем заяву від 29 травня 2026 року описаного змісту, позивач заяви про відмову від позову до ухвалення судом першої інстанції судового рішення на підставі статті 206 ЦПК України не подав. Крім того, у заяві від 14 вересня 2026 року представник позивача заперечує проти закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Отже, сама по собі відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем, тобто батьком дитини, не може свідчити про відсутність предмету спору щодо визначення місця проживання дитини на час звернення позивача до суду із цим позовом, а тому відсутні достатні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись статтями 255, 258-260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, про визначення місця проживання дитини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Т.В. Бобко