Ухвала суду № 139761147, 14.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4308/26

Провадження № 4-с/456/17/2026

УХВАЛА

іменем України

14 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря судового засідання Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий скаргу у справі №456/4308/2026 подану ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат Зудінов О.О. на дії старшого державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрик Романи Орестівни в порядку ст..447 ЦПК України та заяву Представника скаржника адвоката Перегінець Р.Т. про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває вищезазначена скарга.

Представник скаржника адвокат Перегінець Р.Т. 10.09.2026 подала заяву про відмову від скарги та просить прийняти дану відмову від скарги з врахуванням вимог п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, підтверджує обізнаність з вимогами ч.2 ст.256 ЦПК України та закрити провадження по скарзі і стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. 00 коп. з врахуванням вимог ч.3 ст.142 ЦПК України.

Учасники судового процесу в судове засідання не з?явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки однак, представник скаржника адвокат Перегінець Р.Т. подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що заявник правомірно подав заяву про відмову від скарги та приходить до висновку про необхідність задоволення заяви та закриття провадження у справі.

Щодо вимог про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Також, суд виходить із диспозиції ч.1ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обовязок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження наведених аргументів про стягнення судових витрат позивачем вказано, що у скарзі було повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які скаржник поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 8000 грн, 00 коп. витрати на правничу допомогу, обраховані за погодинною ставкою в розмірі 2000 грн. коп. за одну годину правничої допомоги.

Також надано суду рахунок №10-09 від 10.09.2026 відповідно до якого Адвокатським бюро «Олег Зудінов та партнери» надано відповідачу правничу допомогу у справі 456/4308/26 , яка полягала у складанні скарги на дії державного виконавця, кількість годин 4, ціна 2000 грн. 00 коп. за годину, сума 8000 грн. коп..

З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобовязаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобовязаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, співмірність понесених витрат із предметом позову, значення справи для сторін, вимоги розумності і справедливості, вирішуючи питання про компенсацію витрат на правничу допомогу, приходить до висновку про часткове задоволення вимог представника відповідача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 4000 грн. 00 коп. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 158, 255, 260-261 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Заяву Представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Перегінець Р.Т. задоволити частково.

Провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат Зудінов О.О. на дії старшого державного виконавця Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дмитрик Романи Орестівни в порядку ст..447 ЦПК України закрити.

Стягнути з Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

В задоволення решти вимог Представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Перегінець Р.Т. про стягнення з Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції судових витрат на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. відмовити.

Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову надіслати заявнику та усім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Р. Т. Шрамко