Постанова № 13975932, 01.03.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2011 р. справа №24/285/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Чернота Л.Ф.

суддів

Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:

Барчунінов К.О. за довіреністю №40 від 01.01.2011р.

від відповідача1:

Зінченко М.В. за довіреністю № 19/6 від 01.01.2011р.

від відповідача2:

не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду

Запорізької області

від

04.11.2010 року

у справі

№ 24/285/10 (суддя Азізбекян Т.А.)

за позовом

Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ

до відповідача 1

Відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс», м.Запоріжжя

До відповідача 2

Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області

про

стягнення 3 194,04грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс», м.Запоріжжя, про стягнення збору за маневрову роботу в розмірі 351,12грн., плати за користування вагонами в розмірі 1303,44грн., збору за зважування вантажу в розмірі 90,24грн., збору за телеграфне повідомлення 63,60грн., збору за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн., збору за комплект документів в розмірі 3,24грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.10р. Державному підприємству «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з”ясуванням всіх обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.10 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Заявник скарги зазначає, що пред’явлені ним до стягнення додаткові послуги, які надані на станції Знам’янка Одеської залізниці, що оформлено актом загальної форми №131 від 25.02.2010 року повинні стягуватися додаткові збори згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та статті 62 Статуту залізниць України з відповідача1, якій є вантажоодержувачем, на станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2010р. залучено в якості відповідача2, Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля», м. Запоріжжя.

Позивач, Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ, у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційної скарзі.

Відповідач 1, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжкокс», м.Запоріжжя надав пояснення, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Відповідач 2, Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області до судового засідання апеляційної інстанції, яке відкладалося не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, причини неявки не пояснив, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача1, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до залізничної накладної №52305503 ВАТ «Краснодонвугілля»зі станції Семейкино-Нове Донецької залізниці на адресу ВАТ «Запоріжкокс»на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відправило концентрат вугільний у 5 напіввагонах № 67652412, 66763780, 63641690, 60930930, 67168773.

При комісійному переважуванні вагону №63641690 з вантажем на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявлено невідповідність фактичних даних, даним зазначеним у залізничній накладній №52305503, а саме маса вантажу виявилась на 3550кг більше, ніж зазначено у перевізному документі, про що станцією складено комерційний акт АА №035681/11/112 від 21.02.2010 року.

Вагон №63641690 був відчеплений від основного потягу 21.02.2010 року о 10 год. 05 хв. та затриманий до 25.02.2010 року 14 год.00хв. на коліях станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці, про що складено акт загальної форми, а 27.02.2010 року на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці прибув спірний вагон на адресу ВАТ „Запоріжкокс".

По прибуттю на станцію Запоріжжя-Ліве, на підставі акту загальної форми №131 від 25.02.2010 року станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці суми витрат, пов'язаних із затримкою вагону були включені до накопичувальної картки №01039002.

З вищевказаного акту вбачається, що вагон затриманий 21.02.2010 року о 10:05год. до 14:00 25.02.2010 року, в зв’язку з чим залізницею нараховані: 351,12грн. –збір за маневрову роботу; 1303,44грн. –плата за користування вагонами; 90,24грн. –збір за зважування вантажу; 63,60грн. –збір за телеграфне повідомлення; збір за зберігання вантажу –1382,40грн., збір за комплект документів –3,24грн. До складу нарахованих сум включений податок на додану вартість. Крім того, складено накопичувальну картку №01039002.

Позивачем на адресу ВАТ «Запоріжкокс»була надіслана претензія № 6 від 08.04.2010 року, в якій позивач посилається на те, що вантажоодержувачем порушено ст. 62 Статуту залізниць України та п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів затверджені наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих у Мінюсті України 24.11.2000 року за № 864/5085 де передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збору за маневрову роботу в розімірі 351,12грн., плати за користування вагонами в розмірі 1303,44грн., збору за зважування вантажу в розмірі 90,24грн., збору за телеграфне повідомлення 63,60грн., збору за за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн., збору за комплект документів в розмірі 3,24грн.

Пунктом 5 ст.307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Статтею 62 Статуту залізниць України передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

У відповідності до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому у даному випадку відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п.2.1. розділу 2 Правил оформлення перевізник документів (затверджених Міністерством транспорту України 24.11.2000р. № 644 та в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084) (далі по тексту - Правила) вантажовідправником заповнюються, зокрема, графа комплекту перевізних документів, як то “Маса вантажу в кг, визначена відправником”.

Пунктом 2.3. Правил визначено, що у графі “Правильність внесення у накладну відомостей підтверджую” представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, вантажовідправником в залізничній накладній №52305503 зазначено масу вантажу в кілограмах за всіма 5 вагонами та в графі “Правильність внесення у накладну відомостей” мається підпис та печатка відправника, тобто відправник (ВАТ «Краснодонвугілля»підтвердив правильність внесення відомостей до накладної.

Пунктом 5.5. Правил встановлено, що факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Таким чином, відповідальність за неправильне внесення даних в накладну повинен нести відправник, тому збитки і додаткові витрати, завдані залізниці через допущені відправником порушення підлягають відшкодуванню відправником.

Отже, відповідальним за неправильне зазначення відправником маси вантажу, що спричинило нарахування додаткових зборів залізницею є вантажовідправник –Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля».

Таким чином, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення збору за маневрову роботу в розмірі 351,12грн., плати за користування вагонами в розмірі 1303,44грн., збору за зважування вантажу в розмірі 90,24грн., збору за телеграфне повідомлення в розмірі 63,60грн., збору за за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн., збору за комплект документів в розмірі 3,24грн. з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс», м.Запоріжжя.

Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог у відношенні Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області щодо стягнення збору за маневрову роботу в розмірі 351,12грн., плати за користування вагонами в розмірі 1303,44грн., збору за зважування вантажу в розмірі 90,24грн., збору за телеграфне повідомлення в розмірі 63,60грн., збору за за зберігання в розмірі 1382,40грн., збору за комплект документів в розмірі 3,24грн., апеляційна інстанція виходить з наступного.

Відповідно до п.4.4 Тарифного керівництва № 1 збір за зважування не нараховується за контрольні перевірки маси вантажу, визначеної вантажовідправником (стаття 24 Статуту залізниць України), тому збір за зважування нарахований неправомірно.

Щодо нарахування збору за користування вагонами на підставі ст.119 Статуту залізниць України, відповідно до якої за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п.п.2, 3 Правил користування вагонами та контейнерами (затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.1999р., зареєстрованих в Мінюсті України за № 165/3458 від 15.03.1999р.) за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1). Проте, відповідна відомість в матеріалах справи відсутня.

Згідно ст.71 Статуту залізниць України нарахований збір за маневрову роботу (маневрова робота виконувалась локомотивом залізниці) із застосуванням ставок згідно п.1.8 Розділу З Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1) в розмірі 351,12грн. (в т.ч. ПДВ). Оскільки даний збір нараховується лише при наявності вимоги власника під’їзної колії, а докази наявності такої вимоги ( пам»ятка про подавання/забирання вагонів) відсутні в матеріалах справи.

Крім того, збір за телеграфне повідомлення в розмірі 63,30грн., збір за комплект документів в розмірі 3,24грн. не підлягає стягненню з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів надіслання залізницею відповідної телеграми вантажовідправнику та не доведеність правомірності нарахування збору за комплект документів відповідно до норм чинного законодавства.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів правомірності стягнення плати за користування вагонами, збору за маневрову роботу, збору за зважування вантажу, збору за телеграфне повідомлення, збору за комплект документів, з огляду на відсутність підтверджуючих документів та недоведеність правомірності їх нарахування.

Водночас, нарахування збору за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн. є правомірним, оскільки статтею 46 Статуту залізниць України встановлено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Тому, стягнення збору за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн. підлягає стягненню з Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області як вантажовідправника, відповідального за неправильне внесення даних у залізничну накладну, в зв»язку з чим залізницею був нарахований даний додатковий збір для перевірки маси вантажу.

Відповідно до ч.7 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька відповідачів і позивачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

Господарським судом в порушення ст.84 Господарського процесуального кодексу України, в рішенні не вирішено питання щодо позовних вимог відносно Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ підлягає частковому задоволенню, а рішення суду від 04.11.2010р. по справі №24/285/10 - частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у відношенні відповідача 2, Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та за подання апеляційної скарги покладаються частково на Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля», м. Краснодон Луганської області.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2010 року у справі №24/285/10 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2010 року у справі № 24/285/10 скасувати частково у відношенні відповідача2, Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області.

Задовольнити частково позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжкокс», м.Запоріжжя, Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області про стягнення збору за маневрову роботу в розімірі 351,12грн., плати за користування вагонами в розмірі 1303,44грн., збору за зважування вантажу в розмірі 90грн. 24коп., збору за телеграфне повідомлення 63,60грн., збору за за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн., збору за комплект документів в розмірі 3,24грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Комсомольська, 5, ЗКПО 32363486) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЗКПО 01073828) збір за зберігання вантажу в розмірі 1382,40грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 44,15грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 102,14грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог у відношенні Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області про стягнення збору за маневрову роботу в розімірі 351,12грн., плати за користування вагонами в розмірі 1303,44грн., збору за зважування вантажу в розмірі 90,24грн., збору за телеграфне повідомлення в розмірі 63,60грн., збору за комплект документів в розмірі 3,24грн.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2010 року у справі № 24/285/10 залишити без змін.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краснодонвугілля», м.Краснодон Луганської області (94400, Луганська область, м. Краснодон, вул. Комсомольська, 5, ЗКПО 32363486) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЗКПО 01073828) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 22,07грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3,4 –відповідачу;

5 –ДАГС;

6–ГС Запоріз. обл.