Рішення № 139757729, 15.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1383/26

Провадження №2/338/1225/26

15 вересня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 16 вересня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та відповідачкою укладено кредитний договір №2001406121601 шляхом підписання нею заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. За умовами договору банк відкрив відповідачці поточний рахунок та встановив кредитний ліміт, який у подальшому змінювався. Процентна ставка за користування кредитом становила 47,88 % річних.

Відповідачка користувалася кредитними коштами, однак належним чином їх не повернула та проценти у повному обсязі не сплатила. Станом на 25 червня 2026 року заборгованість за договором становила 69293,39 грн, з яких 36927,52 грн заборгованість за тілом кредиту та 32365,87 грн заборгованість за процентами.

На підставі договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року АТ «ПУМБ» відступило ТОВ «ФК «Смарт Пей» право вимоги за кредитним договором відповідачки. Посилаючись на невиконання нею зобов`язань, позивач просить стягнути 69293,39 грн заборгованості, 2662,40 грн судового збору та 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка про розгляд справи повідомлялася належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови й умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статей 638, 634 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Суд установив, що відповідачка власноручно підписала заяву № 2001406121601 від 16 вересня 2019 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. У заяві зазначено номер рахунку, реквізити кредитної картки, початковий кредитний ліміт 3000 грн, розрахунковий день, обов`язок щомісячного погашення заборгованості та процентну ставку 47,88 % річних. Отже, цей договір укладено у письмовій, а не в електронній формі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що умови і правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, самі собою не можуть підтверджувати погодження ним конкретних умов кредитування. У цій справі умова про розмір процентної ставки міститься безпосередньо у власноруч підписаній відповідачкою заяві, тому наведений висновок не перешкоджає стягненню погоджених процентів, а підтверджує необхідність виходити саме зі змісту підписаного документа.

Підписана відповідачкою заява підтверджує факт укладення кредитного договору та погодження процентної ставки, оскільки відповідні умови безпосередньо зазначені в підписаній заяві, а подальше виконання договору підтверджене рухом коштів за рахунком.

З довідки АТ «ПУМБ» убачається, що кредитний ліміт послідовно збільшувався та з 22 жовтня 2021 року становив 37100 грн. Банківська виписка підтверджує використання відповідачкою коштів у межах збільшеного ліміту, проведення нею численних платіжних операцій і внесення платежів на погашення заборгованості. Таким чином, відповідачка прийняла збільшений кредитний ліміт та користувалася ним, що відповідно до частини другої статті 642 ЦК України є прийняттям запропонованих умов шляхом учинення дій на їх виконання.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц сформульовано висновок, що банківська виписка за рахунком, яка відображає рух коштів, може бути належним і допустимим доказом видачі кредиту, користування ним та розміру заборгованості. Надана виписка містить відомості про операції з використання кредитної картки, зняття готівки, покупки, перекази, поповнення рахунку та зарахування коштів у погашення тіла кредиту і процентів.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у розмірі і на умовах, встановлених договором. За статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, а одностороння відмова від його виконання не допускається.

З наданого банком розрахунку вбачається, що непогашений залишок тіла кредиту становить 36927,52 грн. Записи розрахунку за 2022-2023 роки щодо перенесення частин поточної заборгованості у прострочену не є повторною видачею коштів і не збільшують фактичний залишок основного боргу. Розмір боргу за тілом узгоджується з випискою за рахунком, довідкою про кредитний ліміт і витягом із реєстру боржників.

Проценти нараховано за погодженою ставкою 47,88 % річних за період з 16 вересня 2019 року до 30 листопада 2023 року. Загальна сума нарахованих процентів становить 48760,92 грн, у погашення процентів зараховано 16395,05 грн, а непогашений залишок становить 32365,87 грн. Після 30 листопада 2023 року проценти позивачем не нараховувалися.

Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає звільнення позичальника у період воєнного стану від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання. Нараховані у цій справі суми є платою за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України, а не штрафною санкцією чи відповідальністю за статтею 625 ЦК України. Тому підстав для їх списання за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України немає.

Щодо переходу права вимоги суд виходить із такого.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За договором факторингу відповідно до статті 1077 ЦК України фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнтові за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 1 від 26 червня 2026 року. За пунктом 4.1 цього договору права вимоги вважаються відступленими в день надходження повної оплати на рахунок первісного кредитора. Платіжна інструкція № 23 підтверджує сплату 26 червня 2026 року передбаченої договором ціни 100000000 грн.

У витягу з реєстру боржників до договору факторингу індивідуалізовано відповідачку, зазначено її РНОКПП, номер і дату кредитного договору, суму основного боргу 36927,52 грн та загальну суму заборгованості 69293,39 грн. Отже, позивач належними доказами підтвердив набуття права вимоги саме до відповідачки.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц звернув увагу, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє зобов`язання і не позбавляє нового кредитора права вимоги, а створює для боржника право виконати зобов`язання первісному кредитору. Доказів виконання відповідачкою зобов`язання первісному кредитору після відступлення права вимоги матеріали справи не містять.

Таким чином, вимоги про стягнення 36927,52 грн основного боргу та 32365,87 грн процентів, а всього 69293,39 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України до судових витрат належать судовий збір і витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією. Оскільки вимоги про стягнення кредитної заборгованості задоволено повністю, зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав договір від 26 березня 2026 року та акт наданих послуг від 30 червня 2026 року на загальну суму 10000 грн, з яких 2000 грн визначено за аналіз документів, 6000 грн за підготовку позовної заяви та 2000 грн за супровід справи, зокрема підготовку можливої відповіді на відзив.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи вони лише мають бути сплачені, за умови підтвердження обсягу наданих послуг та їх вартості.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначили, що суд під час розподілу витрат має виходити з їх реальності, необхідності та розумності, враховуючи складність справи, обсяг виконаної роботи, ціну позову та значення спору. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі заявлені витрати, якщо встановить їх непропорційність предмету спору.

Ця справа не є складною, стосується типових кредитних правовідносин, розглядається без участі представника позивача, а позовна заява значною мірою містить стандартне правове обґрунтування. Відзив відповідачка не подала, тому послуга щодо підготовки відповіді на відзив фактично не надавалася. Враховуючи критерії частини четвертої статті 137 та частини третьої статті 141 ЦПК України, суд вважає реальним, необхідним і розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу 4000 грн. У стягненні решти 6000 грн таких витрат слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до статей 11, 15, 16, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 634, 638, 642, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» заборгованість за кредитним договором № 2001406121601 від 16 вересня 2019 року в розмірі 69293 (шістдесят дев`ять тисяч двісті дев`яносто три) гривні 39 копійок, з яких 36927,52 грн заборгованість за тілом кредиту та 32365,87 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У стягненні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути поновлений також у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей», місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп. А, офіс 303, м. Київ, 01042; код ЄДРПОУ 43696954; рахунок НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий О. А. Шишко