Ухвала суду № 139757242, 15.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 727/5537/26

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Доготаря Миколи Вікторовича про визнання протиправними дії та рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці до суду із скаргою на дії приватного виконавця Доготаря М.В..

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.06.2026 у задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Доготаря М.В. відмовлено.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24.08.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.06.2026 в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій приватного виконавця Доготаря М.В. щодо винесення постанов від 19.03.2026 про стягнення з боржника винагороди приватного виконавця та визначення мінімального розміру витрат виконавчого провадження; скасування постанов приватного виконавця про стягнення з боржника винагороди приватного виконавця та визначення мінімального розміру витрат виконавчого приватного виконавця; зобов`язання приватного виконавця щодо припинення стягнення виконавчого збору, скасовано.

Провадження у справі № 727/5537/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця у вказаній частині закрито.

Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення вона може звернутися до Чернівецького апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.06.2026 в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про зобов`язання приватного виконавця повернути безпідставно стягнуті кошти скасовано. Скаргу ОСОБА_1 в цій частині залишено без розгляду.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.02.2026 в частині відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 про зобов`язання приватного виконавця закінчити ВП № 80540512 залишено без змін.

28.08.2026 ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького апеляційного суду із заявою про направлення справи в частині стягнення з боржника винагороди приватного виконавця та визначення мінімального розміру витрат виконавчого провадження; скасування постанов приватного виконавця про стягнення з боржника винагороди приватного виконавця та визначення мінімального розміру витрат виконавчого провадження; зобов`язання приватного виконавця щодо припинення стягнення виконавчого збору за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 01.09.2026 справу № 727/5537/26 за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліку, зазначеного у мотивувальній частині ухвали. Серед іншого, судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору на загальну суму 3993,60 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано заяву на усунення недоліків позовної заяви та звільнення від сплати судового збору.

Як видно із поданої заяви, позивач просить звільнити її від сплати судового збору у справі № 727/5537/26 у розмірі 3993,60 грн, у зв`язку з її майновим станом. В обґрунтування заяви вказує, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у зазначеному розмірі, оскільки не має доходів протягом тривалого періоду, що підтверджується відповідною довідкою про доходи. Також на підтвердження майнового стану додає відомості про стан банківського рахунку в АТ КБ ПриватБанк.

Перевіривши доводи заяви про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

За змістом ст. ст. 1, 2 Закону № 3674-VI судовий збір є збором, що справляється, зокрема, за подання до суду заяв і скарг, та включається до складу судових витрат, а його платниками є, серед іншого, фізичні особи, які звертаються до суду.

Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено перелік суб`єктів та категорій справ, у яких особи звільняються від сплати судового збору безпосередньо в силу закону.

Частиною 1 ст. 8 цього Закону встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов :1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону № 3674-VI).

Отже, саме по собі встановлення однієї з умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, не зумовлює автоматичного звільнення особи від сплати судового збору. Застосування відповідної пільги є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретного майнового стану заявника та наданих ним доказів.

Такий підхід сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.10.2021 у справі № 0940/2276/18, у якій зазначено, що використання законодавцем конструкції "суд, враховуючи майновий стан сторони, може" свідчить про дискреційний характер повноваження суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору навіть за наявності передбачених законом умов.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

У поданій заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходів з січня 2021 року по березень 2026 року, та на підтвердження відповідних доводів додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (відповідь на запит в електронному вигляду) від 05.05.2026.

Водночас такі відомості, на переконання суду, самі по собі не дають можливості повною мірою встановити фактичний майновий стан позивача та наявність у нього реального доходу на час звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 у справі № 815/2320/18 зазначив, що при оцінці фінансового становища особи, яка просить звільнити її від сплати судового збору, суд має встановлювати наявність у такої особи реального доходу, зокрема заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо.

Отже, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків можуть бути одним із доказів майнового стану особи, однак для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору мають оцінюватися у сукупності з іншими даними про її фактичні доходи.

Посилання позивача на відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 05.05.2026, як на доказ відсутності у неї доходів, суд відхиляє, оскільки вони не дають можливості оцінити повно та всебічно майновий стан позивача на час звернення до суду з вказаним позовом.

Зокрема, вказані Відомості не містять інформацію про майновий стан позивача, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги, компенсації, тощо).

Також не містять дані Відомості інформацію про отримані позивачем доходи за кордоном, в той час як вона протягом тривалого часу перебуває за межами України, що підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22.06.2026 та постановою Чернівецького апеляційного суду від 24.08.2026 у справі № 727/5537/26, а також повідомлялося самим позивачем про наведену обставину у заявах від 23.05.2026 та 18.06.2026, які містяться у матеріалах справи.

Суд також зазначає, що відповідно до п. 6 розділу Х Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 № 822, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до цього Положення. У разі відсутності інформації про доходи в Державному реєстрі контролюючий орган надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15-1 до цього Положення.

Згідно матеріалів справи, до заяви про звільнення від сплати судового збору позивач не долучила відомості з Державного реєстру, які б відповідали формі, наведеній в додатку 15-1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 № 822.

Крім того, судом встановлено, що матеріали справи не містять відомостей органів Пенсійного фонду України щодо призначення та виплати позивачу пенсії, відсутності відповідних виплат та доходів за межами України, оскільки такі відомості мають значення для встановлення реального доходу позивача та оцінки його спроможності сплатити судовий збір.

За таких обставин наданих позивачем відомостей недостатньо для повної та об`єктивної оцінки її майнового стану.

Суд зауважує, що особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, ст. 44 КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Звертаючись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, позивач не надала належних і допустимих, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, позивач не надала доказів до суду тяжкого матеріального становища, перебуваючи за межами України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви.

Водночас, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.

Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства (ст. 119 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне продовжити позивачу на десять днів процесуальний строк для усунення недоліку позовної заяви, зазначеної в мотивувальній частині ухвали від 08.09.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 118, 119, 121, 122, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

2. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліку позовної заяви, зазначеної в мотивувальній частині ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 08.09.2026, на десять днів з дати отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький