Рішення № 139757205, 15.09.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/6103/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці щодо відмови у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає сім`я старшого солдата ОСОБА_1 в тому числі: син - ОСОБА_2 , 2002 року народження, донька - ОСОБА_3 , 2016 року народження, та направленні указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Чернівці, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України;

- зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці вчинити дії, передбачені пунктом 4 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, а саме: підготувати список надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає сім`я старшого солдата ОСОБА_1 в тому числі: син ОСОБА_2 , 2002 року народження, донька - ОСОБА_3 , 2016 року народження, та направити указаний список, підписаний начальником КЕВ м. Чернівці, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання та копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 до Центрального управління інженерно - інфраструктурного забезпечення (ЦУІЗ) ІНФОРМАЦІЯ_2 та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України;

- здійснити розподіл судових витрат.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , має вислугу понад 20 років, перебуває на квартирному обліку як особа, яка потребує поліпшення житлових умов, та проживає разом із членами сім`ї у службовій двокімнатній квартирі.

Звертав увагу суду на те, що відповідно до рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2025 № 2 квартиру вирішено виключити з числа службових та надати позивачу і членам її сім`ї для постійного проживання. На виконання цього рішення військова частина направила облікову справу до КЕВ м. Чернівці.

Разом з тим, КЕВ м. Чернівці листом від 22.12.2025 № 576/3726 повернув облікову справу без реалізації, фактично відмовившись підготувати та направити список надання житлової площі для постійного проживання на розгляд Комісії з контролю.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки пункт 10 розділу VII Інструкції № 380 передбачає право військовослужбовців із вислугою 20 років і більше, які перебувають на квартирному обліку та забезпечені службовим житлом, на виключення такого житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання. При цьому пункт 4 розділу VII Інструкції № 380 зобов`язує КЕВ після отримання відповідних документів підготувати список надання постійного житла та направити його разом з необхідними документами до уповноваженого органу для розгляду Комісією з контролю.

На думку позивача, Інструкція № 380 не надає КЕВ повноважень повертати облікову справу без розгляду та відмовляти у підготовці відповідного списку.

При цьому, посилання відповідача на лист (рішення) Міністерства оборони України від 04.03.2025 № 7571/3/1 позивач вважає безпідставним, оскільки такий лист не є нормативним чи розпорядчим актом, не змінює встановленого Інструкцією № 380 порядку та не містить заборони щодо забезпечення житлом інших військовослужбовців, які мають відповідне право.

У зв`язку з цим, позивач просить визнати дії КЕВ м. Чернівці щодо відмови у підготовці та направленні списку надання постійного житла протиправними та зобов`язати відповідача вчинити передбачені пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380 дії.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що КЕВ м. Чернівці отримав документи облікової справи позивача щодо виключення з числа службових двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та надання її для постійного проживання.

Водночас відповідач посилається на затверджений Міністром оборони України 04.03.2025 Алгоритм № 7571/3/1, відповідно до якого розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом виключення його з числа службового здійснюється лише стосовно визначених категорій військовослужбовців, зокрема тих, які безпосередньо беруть або брали участь у заходах із забезпечення оборони України, осіб з інвалідністю, членів сімей загиблих чи зниклих безвісти військовослужбовців, звільнених військовослужбовців та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Крім того, відповідач зазначає, що рішенням Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/3/2 визначено, що до набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики» та прийняття необхідних нормативно-правових актів питання забезпечення постійним житлом шляхом виключення його з числа службового розглядаються виключно щодо осіб з інвалідністю І чи ІІ групи та членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Оскільки, документи, які підтверджують належність позивача до зазначених категорій, в її обліковій справі відсутні, відповідач вважає прийняття рішення про виключення квартири з числа службових на цей час неможливим.

Відповідач також посилається на положення Інструкції № 380 та визнає, що військовослужбовці з вислугою 20 років і більше за умови перебування на квартирному обліку мають право на виключення службового житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання, однак вважає, що реалізація такого права має здійснюватися з урахуванням зазначених рішень Міністра оборони України.

Відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

3. Третя особа письмових пояснень до суду не надала.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1.Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , має вислугу на військовій службі понад 20 років та перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

2. Позивач разом із членами сім`ї проживає у двокімнатній службовій квартирі АДРЕСА_2 , жилою площею 28,7 кв. м.

3. 15.12.2025 житлова комісія військової частини НОМЕР_2 , розглянувши рапорт позивача та матеріали її облікової справи, прийняла рішення про забезпечення ОСОБА_1 та членів її сім`ї постійним житлом шляхом виключення зазначеної квартири з числа службових. Протокол житлової комісії № 2 затверджений командиром військової частини.

4. 17.12.2025 військова частина НОМЕР_2 направила до КЕВ м. Чернівці облікову справу позивача для подальшої реалізації прийнятого житловою комісією рішення.

5. 22.12.2025 КЕВ м. Чернівці листом № 576/3726 повернув облікову справу військовій частині без реалізації, пославшись на Алгоритм підготовки та подання пропозицій щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення з числа службового, затверджений 04.03.2025 № 7571/3/1, а також на рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/3/2.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

2. Спеціальні гарантії реалізації права на житло військовослужбовцями визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців житлом або за їхнім бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання житло відповідно до цього Закону та інших законів України.

Військовослужбовці відповідно до законодавства можуть скористатися державною підтримкою для реалізації права на житло незалежно від рівня доходу.

Військовослужбовцям, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, а також особам, звільненим з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та членам їх сімей, членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, безоплатно надається у власність житло (у тому числі житло, яке вони займають у будинках державного житлового фонду або житлового фонду територіальних громад, якщо таке житло придбане або збудоване за рахунок коштів державного бюджету та передане у комунальну власність) або за їхнім бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання житло за рахунок коштів державного бюджету.

Житло або грошова компенсація за належне для отримання житло надається зазначеним військовослужбовцям один раз протягом усього часу проходження військової служби в межах норм та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці базової військової служби та військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (за потреби перебування у розташуванні військової частини), розміщуються в казармах, що відповідають встановленим законодавством вимогам.

Курсанти вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти розміщуються в казармах у розташуванні закладу (підрозділу), що відповідають встановленим законодавством вимогам, а курсанти, які перебувають у шлюбі, - у гуртожитках.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців базової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються безоплатно службовим житлом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності службового житла військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які не перебувають у шлюбі, розміщуються безоплатно у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, що відповідають встановленим законодавством вимогам, а військовослужбовці, які перебувають у шлюбі, та військовослужбовці офіцерського складу - у гуртожитках.

У разі відсутності можливості для розміщення військовослужбовців, у тому числі курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які перебувають у шлюбі, у спеціально пристосованих казармах та гуртожитках, а також у разі відсутності службового житла військова частина (заклад, підрозділ, орган, з`єднання, установа) зобов`язана за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за найм (оренду) житла в порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці та члени їх сімей зобов`язані вивільнити займане ними службове житло не пізніше дня виключення із списків особового складу військової частини у разі звільнення з військової служби, направлення для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого або переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), крім осіб, які не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла, та осіб, які набули право на отримання житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

Військовослужбовці, які мають вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, за віком, у зв`язку із скороченням штату або проведенням інших організаційних заходів, та члени їх сімей, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, не можуть бути виселені із службового житла без надання іншого службового житла або за наявності підстав, передбачених цим Законом, - житла у власність чи грошової компенсації за належне їм для отримання житло.

3. Механізм реалізації зазначених гарантій визначено Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, та Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за № 1020/32472 (далі Інструкція № 380).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , має вислугу на військовій службі понад 20 років, перебуває на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов та забезпечена службовим житловим приміщенням.

15.12.2025 житлова комісія військової частини НОМЕР_2 , розглянувши рапорт позивача та матеріали її облікової справи, прийняла рішення, оформлене протоколом № 2, про забезпечення позивача та членів її сім`ї постійним житлом шляхом виключення з числа службових двокімнатної квартири АДРЕСА_2 та надання її позивачу і членам її сім`ї для постійного проживання.

Вказаний протокол затверджено командиром військової частини НОМЕР_2 .

17.12.2025 військова частина НОМЕР_2 направила до КЕВ міста Чернівці облікову справу позивача разом із відповідними документами.

22.12.2025 КЕВ міста Чернівці повернув облікову справу без реалізації, пославшись, зокрема, на Алгоритм підготовки та подання на розгляд пропозицій щодо забезпечення постійним житлом шляхом його виключення із числа службового, затверджений 04.03.2025 № 7571/3/1, та рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/3/2.

4. Вирішуючи спір, суд враховує, що відповідно до пункту 10 розділу VII Інструкції № 380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та перебувають на обліку, які забезпечені службовими житловими приміщеннями, мають право на виключення такого житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у порядку, визначеному пунктами 37 цього розділу.

Таким чином, законодавець пов`язує реалізацію зазначеного права з дотриманням установленої процедури, а не ставить його реалізацію у залежність від належності військовослужбовця до будь-якої додаткової категорії, визначеної внутрішнім актом Міністерства оборони України.

При цьому суд наголошує, що предметом цього спору є не питання безпосереднього виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових та не питання остаточного надання цієї квартири позивачу у постійне користування.

Предметом судового контролю є правомірність дій КЕВ міста Чернівці, який після отримання затвердженого командиром військової частини протоколу житлової комісії та облікової справи повернув документи без подальшого проходження ними передбаченої Інструкцією № 380 процедури.

5. Згідно з пунктом 3 розділу VII Інструкції № 380 після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.

Затверджений у встановленому законодавством порядку протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є підставою для підготовки наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, який видається протягом трьох робочих днів з дня затвердження протоколу.

Відповідно до пункту 4 розділу VII Інструкції № 380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини.

Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУІІЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

Отже, пункт 4 розділу VII Інструкції № 380 визначає не дискреційне право КЕВ вирішувати, чи готувати відповідний список, а послідовний алгоритм дій після отримання документів, що відповідають установленим вимогам.

Такий висновок узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, який у постанові від 29.02.2024 у справі № 400/13184/21, аналізуючи положення пунктів 37 розділу VII Інструкції № 380, виходив із того, що забезпечення військовослужбовця постійним житлом здійснюється у визначеній нормативними актами послідовності та за участю декількох уповноважених суб`єктів. Верховний Суд звернув увагу на необхідність дотримання встановленої процедури та зазначив, що наявність відповідних документів на попередньому етапі сама по собі не означає завершення процедури забезпечення постійним житлом.

Водночас наведений висновок Верховного Суду не свідчить про відсутність у КЕВ обов`язку виконати передбачені пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380 процедурні дії. Навпаки, сама процедура передбачає послідовну передачу питання від житлової комісії військової частини до КЕВ, а надалі до Комісії з контролю, яка має повноваження прийняти остаточне рішення про погодження або відмову в погодженні надання постійного житла.

Отже, КЕВ не уповноважений підміняти Комісію з контролю та наперед визначати результат розгляду питання шляхом повернення документів без їх направлення на наступний етап процедури.

6. З матеріалів справи судом встановлено, що КЕВ міста Чернівці не вказав на невідповідність поданих військовою частиною документів конкретним вимогам пункту 3 або пункту 4 розділу VII Інструкції № 380, не встановив недостовірності відомостей в обліковій справі та не навів обставин, які б свідчили про відсутність у позивача передбачених пунктом 10 розділу VII Інструкції № 380 загальних умов для розгляду питання про забезпечення постійним житлом шляхом виключення займаного житла з числа службового.

Фактично підставою повернення облікової справи стала виключно наявність відомчих рішень Міністерства оборони України, якими визначено обмежене коло осіб, стосовно яких допускається розгляд питань щодо забезпечення постійним житлом шляхом виключення житла з числа службового.

7. Оцінюючи зазначені аргументи відповідача, суд виходить із наступного.

Рішення Міністра оборони України від 17.12.2025 № 7571/3/2 за своїм змістом визначає для підпорядкованих органів обмеження щодо розгляду питань про забезпечення постійним житлом шляхом виключення житла з числа службового.

Разом із тим суд не встановив, що зазначеним рішенням внесено зміни до Інструкції № 380 у встановленому законодавством порядку або що ним змінено пункт 10 розділу VII цієї Інструкції.

Навпаки, відповідно до наведеного відповідачем змісту рішення № 7571/3/2 воно прийняте як тимчасовий організаційний захід до набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики» та прийняття нормативно-правових актів, необхідних для його реалізації.

Таким чином, це рішення не може розглядатися як нормативна підстава для звуження встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Інструкцією № 380 кола осіб, які мають право на розгляд питання про забезпечення постійним житлом.

Такий підхід відповідає висновкам адміністративних судів, які вже надали оцінку рішенню Міністра оборони України № 7571/3/2 від 17.12.2025 у спорах, що виникли за аналогічних фактичних обставин.

8. При цьому, суд не погоджується з можливим тлумаченням, відповідно до якого внутрішній організаційний акт Міністерства оборони України автоматично припиняє дію положень пункту 10 розділу VII Інструкції № 380.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України суб`єкт владних повноважень не може встановлювати для особи додаткові обмеження реалізації права, якщо такі обмеження не передбачені актом відповідної юридичної сили.

У цьому випадку Закон № 2011-XII прямо передбачає право військовослужбовців, які мають вислугу 20 років і більше, на забезпечення постійним житлом, а пункт 10 розділу VII Інструкції № 380 конкретизує можливість реалізації цього права шляхом виключення займаного службового житла з числа службового.

Отже, відомче рішення, яке не є актом, що в установленому порядку вносить зміни до зазначених нормативних положень, не може бути самостійною юридичною підставою для припинення або фактичного блокування передбаченої ними процедури.

9. Суд також враховує те, що рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2025 не є остаточним рішенням про виключення квартири з числа службових.

Відповідно до пунктів 3-7 розділу VII Інструкції № 380 після прийняття житловою комісією рішення питання проходить подальші етапи розгляду, зокрема його розгляд Комісією з контролю, а надалі затвердження відповідного Списку надання постійного житла.

Тому направлення документів КЕВ до наступного етапу процедури не означає автоматичного набуття позивачем права власності на квартиру, остаточного виключення квартири зі службового фонду чи безумовного обов`язку відповідного органу видати ордер.

Це лише забезпечує реалізацію встановленої законодавством процедури, в межах якої уповноважені органи мають можливість перевірити обґрунтованість рішення житлової комісії та прийняти відповідне рішення.

10. За таких обставин посилання відповідача на те, що прийняття остаточного рішення про виключення квартири з числа службових є неможливим, не спростовує протиправності його дій, оскільки суд не зобов`язує КЕВ прийняти таке остаточне рішення.

Судовому контролю підлягає саме невиконання КЕВ визначеного пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380 обов`язку щодо підготовки та направлення списку надання житлової площі для постійного проживання.

Відтак, відповідач отримавши затверджений командиром військової частини протокол житлової комісії та облікову справу позивача, повинен був здійснити передбачені пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380 дії, а не припиняти процедуру шляхом повернення документів без реалізації.

При цьому, суд не вбачає підстав для висновку про те, що житлова комісія військової частини НОМЕР_2 вийшла за межі своїх повноважень, прийнявши рішення про забезпечення позивача житловим приміщенням для постійного проживання, оскільки пунктом 7 розділу II Інструкції № 380 житловій комісії військової частини надано повноваження приймати рішення щодо надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилих приміщень для постійного проживання.

Водночас, саме по собі рішення житлової комісії не усуває необхідності проходження наступних етапів процедури, передбачених розділом VII Інструкції № 380.

11. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що КЕВ міста Чернівці, повернувши облікову справу позивача без підготовки та направлення списку надання житлової площі для постійного проживання, діяв не у спосіб, визначений Інструкцією № 380, та фактично позбавив позивача можливості пройти наступний передбачений нормативним регулюванням етап розгляду питання про забезпечення постійним житлом.

12. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; своєчасно.

Оцінюючи дії відповідача за наведеними критеріями, суд вважає, що повернення облікової справи без виконання передбаченого пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380 алгоритму дій не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Водночас суд враховує, що адміністративний суд не може перебирати на себе повноваження органів, які відповідно до Інструкції № 380 мають прийняти рішення на наступних етапах процедури.

13. Тому належним способом захисту порушеного права у цій справі є зобов`язання КЕВ міста Чернівці здійснити саме ті дії, які прямо передбачені пунктом 4 розділу VII Інструкції № 380, а саме підготувати список надання житлової площі для постійного проживання та направити його разом з обліковою справою позивача, витягом із наказу командира військової частини про надання житлового приміщення для постійного проживання та копією протоколу житлової комісії до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.

При цьому таке зобов`язання не означає визнання за позивачем безумовного права на остаточне виключення квартири з числа службових та не позбавляє Комісію з контролю, інших уповноважених органів права та обов`язку здійснити передбачену законодавством перевірку та прийняти рішення за результатами розгляду поданих матеріалів.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

14. Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своїх дій у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивачів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Відтак, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці щодо відмови у підготовці списку надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає сім`я старшого солдата ОСОБА_1 в тому числі: син - ОСОБА_2 , 2002 року народження, донька - ОСОБА_3 , 2016 року народження, та направленні указаного списку, підписаного начальником КЕВ м. Чернівці, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

3. Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці вчинити дії, передбачені пунктом 4 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31.07.2018 № 380, а саме: підготувати список надання житлової площі для постійного проживання - квартири, в якій проживає сім я старшого солдата ОСОБА_1 в тому числі: син ОСОБА_2 , 2002 року народження, донька - ОСОБА_3 , 2016 року народження, та направити указаний список, підписаний начальником КЕВ м. Чернівці, з обліковою справою цього військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання та копією протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 до Центрального управління інженерно - інфраструктурного забезпечення (ЦУІЗ) Командування Сил логістики Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернівці судовий збір в сумі 1211,20 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернівці (вул. Українська, 43, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58002, код ЄДРПОУ: 08179180).

Суддя О.В. Боднарюк