Ухвала суду № 139755648, 07.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36036/26

Провадження № 1-кс/761/21629/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100000000884 від 27.08.2026

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026100000000884 від 27.08.2026.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100000000884 від 27.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

27.08.2026 року у ході огляду місця події, а саме приміщення виробничого цеху, що перебуває у користуванні ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК», що за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9А, виявлено та вилучено:

-металеву дробілку (дробарку), яку було опечатано прозорою будівельною плівкою та опечатано стрічкою «Національна поліція України»;

-документацію ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК», а саме: копія посадової інструкції директора від 05.06.2023; журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці розпочатий 05.06.2023; журнал реєстрації інструктажів з питань протипожежної безпеки розпочатого 05.06.2023; журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці розпочатого 05.06.2023; довідка ВПО видана на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; видаткові накладні на товар на 12 арк.; договори поставки № 29/07-1 від 29.07.2026; акти надання послуг на 8 арк.; рахунки на оплату товару на 9 арк.; товарно-транспортна накладна № 13886 від 21.08.2026; пояснення №1 від 21.08.2026; лист ТОВ «СК ПРОФІТ» за вих. № 3 від 17.08.2026; паспорт дробарка-подрібнювач - керівництво з експлуатації за 2025 рік; паспорт дробарка-подрібнювач - керівництво з експлуатації за 2024 рік; паспорт дробарка дезінтегратор - керівництво з експлуатації за 2023 рік, що все разом поміщено до одного спеціального пакету № NPU 5540316.

27.08.2026 року вилучену у ході огляду місця події, а саме приміщення виробничого цеху, що перебуває у користуванні ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК», що за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9А, металеву дробілку (дробарку) було передано під розписку на відповідальне зберігання на території ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК» (код ЄДРПОУ 44816742).

Прокурор у клопотанні зазначає, що вказана металева дробілка (дробарка) та вище перелічена документація ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК» є засобами вчинення кримінального правопорушення, які є доказом вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані, як доказ фактів і обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, тобто мають значення речового доказу.

Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві від 27.08.2026 металево дробілку (дробарки) та документації ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК» - речовими доказами у кримінальному провадженні.

У судове засідання прокурор не з`явилась будучи належним чином повідомлена, водночас у клопотанні просила розгляд клопотання провести без участі прокурора.

Володілець майна у судове засідання не з`явився.

Дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя приходить до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100000000884.

27.08.2026 проведено огляд місця події, а саме цеху ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК», що за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9А, в ході якого виявлено та вилучено майно, яке 28.08.2026 постановою слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 , визнано речовими доказоми.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Аналіз матеріалів клопотання дозволяє стверджувати про належний рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що має місце вчинення кримінального правопорушення необхідного ступеня тяжкості.

Прокурор заявляє метою арешту майна є збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак належить врахувати положення ч. 11 ст. 170 КПК України, відповідно до якої заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, а також ч. 4 ст. 173 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Вказані обставини, разом із розумністю та співрозмірністю обмеження права власності завданням кримінального провадження слідчий суддя оцінюватиме за допомогою критеріїв, що випрацювані практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

При цьому, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Для цілей арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів КПК України передбачено дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК України).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Враховуючи обставини можливого вчинення злочину, який розслідується у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування та прокурора при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Разом з тим, можна дійти висновку, що клопотання прокурора відповідає вимогам та меті кримінального процесуального законодавства, оскільки існує сукупність підстав вважати, що інформація на вилучених речах та документах, які вилучено під час огляду місця події, а саме цеху ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК», що за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9А, може мати доказове значення в даному кримінальному провадженні, а також містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідча суддя дійшла висновку, що наявні достатні підстави для задоволення даного клопотання та застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 168, 170-173, 309, 395, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 27.08.2026 за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9А, на території ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК» у кримінальному провадженні №12026100000000884 від 27.08.2026, із забороною відчуження, користування та розпорядження, а саме на:

-металеву дробілку (дробарку);

-документацію ТОВ «ІНЖИНІРИНГ СК», а саме: копія посадової інструкції директора від 05.06.2023; журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці розпочатий 05.06.2023; журнал реєстрації інструктажів з питань протипожежної безпеки розпочатого 05.06.2023; журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці розпочатого 05.06.2023; довідка ВПО видана на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; видаткові накладні на товар на 12 арк.; договір поставки № 29/07-1 від 29.07.2026; акти надання послуг на 8 арк.; рахунки на оплату товару на 9 арк.; товарно-транспортна накладна № 13886 від 21.08.2026; пояснення № м1 від 21.08.2026; лист ТОВ «СК ПРОФІТ» за вих. № 3 від 17.08.2026; паспорт дробарка-подрібнювач - керівництво з експлуатації за 2025 рік; паспорт дробарка-подрібнювач - керівництво з експлуатації за 2024 рік; паспорт дробарка дезінтегратор - керівництво з експлуатації за 2023 рік.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_6