Ухвала суду № 139755564, 18.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12464/25

Проваджння №1-кп/761/3093/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції із захисником ОСОБА_4 кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102040000007 від 31.01.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Янгібазара Юкорічірчікського району Ташкентської області, Республіки Узбекистану, громадянина рф, неодруженого, із середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 309 КК України

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України

та

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

Шевченківським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102040000007 від 31.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263; ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 146; ч. 4 ст. 187; ч. 4 ст. 189; ч.1 ст. 263 КК України.

Судом на обговорення поставлено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, яке мотивовано тим, що вони обвинувачуються у вчиненні, нетяжких, тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, які були вчинені із застосуванням насильства до потерпілого, ризики, які враховувались раніше судом, а саме ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні та ризик вчинення нового кримінального правопорушення, не змінилися та не зменшились, менш суворіший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти існуючим ризикам.

Захисник ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 заперечував, оскільки вважає, що ризики неправомірної поведінки з часом зменшились, досліджені судом доказів не обґрунтовують висунуте обвинувачення, докази є недопустимими та зібраними з порушенням КПК України, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, змінити ОСОБА_8 запобіжний захід, на такий, що непов`язаний з триманням під вартою, або визначити альтернативу у виді застави в мінімальному розмірі.

Захисник ОСОБА_7 заперечувала щодо задоволення клопотання про продовження оскільки вважає, що сторона обвинувачення не зацікавлена у даному кримінальному провадженні, клопотання подане прокурором аналогічне попередніми. строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .. Вказала, що розмір застави визначений ОСОБА_11 є непотмірним для його родини, у зв`язку із чим просила зменшити розмір застави до 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Крім того, вказала, що ОСОБА_10 є багатодітним батьком, неповнолітня дитина якого має розлади здоров`я, а дружина тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні після оперативного втручання, у зв`язку із чим, родині необхідний догляд батька. У зв`язку із чим, з огляду на наведене, а такж на тривалість перебування ОСОБА_10 під вартою, на недоведеність прокурором ризиків неправомірної процесуальної поведінки останнього, просить суд змінити ОСОБА_10 запобіжний захід, зокрема на цілодобовий домашній арешт, або визначити альтернативу у виді застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ЗахисникОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 заперечував, з огляду на тривалість перебування його під вартою, зменшення з часом обсягу ризиків неправомірної процесуальної поведінки останнього, відсутністю у прокурора доказів на підтвердження заявлених ризиків, у зв`язку із чим просив суд змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки подане прокурором клопотання не містить доказів які б виправдовували подальше утримання її підзахисного під вартою, а ризики заявлені прокурором наведені формально, є штучно створеними та недоведеними, а тому, враховуючи дані щодо особи ОСОБА_9 , а також те, що директором ТОВ «Теліані Трейдінг» було надано гарантійний лист щодо працевлаштування ОСОБА_9 , у зв`язку із чим просила суд змінити йому запобіжний захід на такий, який не пов`язаний з триманням під вартою або визначити альтернативу у виді застави.

Обвинувачені підтримали думку захисників.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали наявні у розпорядженні суду дійшов наступних висновків.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення..

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали наявні у розпорядженні суду, дійшов наступних висновків.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення..

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

До обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

В ході вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу та подовження строку його дії слідчими суддями під час здійснення досудового розслідування перевірялося питання щодо наявності достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Наразі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 набули вже статусу обвинувачених та обґрунтованість висунутого обвинувачення з`ясовуватиметься та встановлюватиметься судом за результатами судового розгляду.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості, в тому числі, тяжкі та особливо тяжкі.

Частина письмових доказів, які судом досліджені є вагомими, разом із тим, на даний час дослідження письмових доказів та інших доказів не завершено та ретельнішу оцінку цим доказам, суд надаватиме під час їх подальшого дослідження, вивчення їх змісту та оцінці у сукупності в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення за результатами судового розгляду.

На даний час, відсутні підстави вважати, що доводи прокурора про наявність у нього достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.

Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються наступні дані щодо особи обвинувачених.

Так, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_11 мають постійне місце реєстрації та проживання, неодружені, неповнолітніх дітей не мають, обвинувачений ОСОБА_9 має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, неповнолітніх дітей не має, обвинувачений ОСОБА_10 має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що не дає підстав для висновків про наявність сталих соціальних зв`язків, які б були достатнім стримуючим фактором для ненастання ризику втечі.

На момент вирішення питання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини, які враховувалися судом раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, при неодноразовому вирішенні питання про доцільність продовження строку дії заходів забезпечення, під час досудового розслідування судом, враховувались існування ризиків можливої неправомірної поведінки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про їх вагомість, однак ретельнішу оцінку цим доказам, суд надаватиме під час їх дослідження та вивчення змісту.

Також, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченим у разі доведення їх винуватості та характер висунутого обвинувачення, суспільна небезпека інкримінованих дій, фактичні обставини за яких інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, усвідомлення обвинуваченими, що в разі доведення винуватості їм може бути призначене покарання у виді до 15 років позбавлення волі, що переконливо дає підстави для висновків про реальне існування ризиків переховування обвинувачених від суду, продовження вчинення кримінальних правопорушення, незаконного впливу на потерпілого та свідків, оскільки на даний час судом лише розпочато дослідження доказів сторони обвинувачення, свідки та потерпілий на даний час не допитані. Характеризуючі дані обвинувачених у своїй сукупності, не переважають можливих ризиків неправомірної їх поведінки, що враховані судом.

Крім того, суд, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку, переважає інтереси конкретної особи, а саме обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на особисту свободу, та про відсутність, у зв`язку з цим, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У даному випадку, застосований раніше захід забезпечення у вигляді тримання під вартою є виправданими, як захід процесуального примусу, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 інкримінується вчинення особливо тяжкого, тяжкого кримінальних правопорушень та наслідки, які настали згідно змісту висунутого обвинувачення.

У зв`язку із наведеним у сукупності, суд вважає, що на даний час, менш суворіший запобіжний захід не здатен буде забезпечити ненастання існуючих ризиків.

А тому, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовільнити.

Враховуючи, що ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачуються, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, із застосуванням насильства, підстав для визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу у даному випадку суд не вбачає.

Разом із тим, частина досліджених судом доказів дає підстави для висновку про те, що роль ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не була пов`язана із безпосереднім заподіянням ним фізичного насильства стосовно потерпілого, однак, фактичні обставини ролі останнього в інкримінованих йому діяннях підлягають подальшому з`ясуванню в ході дослідження доказів, а тому, наявні підстави для визначення альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_11 у виді застави.

Водночас, враховуючи, що прокурором фактично нових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не наведено, а факт не внесення обвинуваченим чи в його інтересах його близькими за нього застави вказує, що розмір застави визначений у попередній ухвалі суду був занадто непомірним для нього, а тому вважаю за можливе визначити заставу в 200 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як саме такий розмір застави, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним свої процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч.4 ст.183 КПК України, вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, а також не буде занадто непомірним для нього.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити до 60 днів.

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 лютого 2026 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 лютого 2026 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 лютого 2026 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 лютого 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_11 , заставу у виді 200 (двохста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089;Призначення платежу: застава за ОСОБА_11 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18.12.2025 по справі №761/12464/25, провадження № 1-кс/761/23170/2025, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_11 , у разі внесення застави, такі додаткові обов`язки:

-прибувати до суду по першому виклику у даному кримінальному провадженні;

-не виїжджати за межі м. Києва, без дозволу суду;

-повідомляти чи суд про зміну місця свого проживання, роботи, про зміну засобів телефонного зв`язку;

-утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до уповноваженого органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в?їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи де обвинувачений утримується під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної Установи де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно та письмово прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та суд.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого, з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів, з моменту її проголошення, а особою, що утримується під вартою з моменту отримання її копії.

Суддя