Ухвала суду № 139755153, 14.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відмову у залишенні позовної заяви без розгляду

14 вересня 2026 р. справа №520/15331/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Л.Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду позовної, заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0008167-2405-2030 від 24.01.2023, прийняте Головним Управлінням Державної податкової служби у Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник Головного управління ДПС у Харківській області надіслав через ЄСІТС "Електронний суд" заяву, в якій просив суд залишити позовну заяву у справі №520/15331/24 без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України та пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, у зв`язку з порушенням позивачем шестимісячного строку звернення до суду. В обґрунтування заяви вказав, що оскаржувані в даній справі податкове повідомлення-рішення від 24.01.2023 надсилались на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденції, яка повернулась до податкового органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" 07.02.2023 року, відтак встановлений статтею 122 КАС України сплив, однак позивач звернувся до суду лише 31.05.2024, що свідчить про свідоме зволікання з реалізацією права на судове оскарження рішення суб`єкта владних повноважень.

Представник позивача надіслав суду заяву, в якій просив поновити позивачу процесуальний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області. Так, в обґрунтування строку звернення до суду в позовній заяві вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0008167-2405-2030 прийнято Головним управлінням ДПС у Харківській області 24.01.2023, однак копію податкового повідомлення-рішення позивач отримав лише 25.03.2024 року. Також зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, ОСОБА_1 вимушено виїхала за межі міста Харків до Івано-Франківської області області, де перебуває по теперішній час. За таких обставин, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи клопотання представника відповідача та заяви представника позивача, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 8 частини 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 (справа №500/2486/19) дійшов висновку, що строк давності 1095 днів, установлений статтею 102 Податкового кодексу України, є строком, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і строком звернення до суду.

У постанові від 27.01.2021 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі №826/5325/17, від 23.05.2018 у справі №803/728/17, від 18.06.2018 у справі №805/1146/17-а (згідно з цим висновком строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено) та сформулював такий правовий висновок: процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд зазначає, що предметом оскарження у даній справі є правомірність прийнятих Головним управлінням ДПС у Харківській області від 24.01.2023 року №0008167-2405-2030.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось податковим органом засобами поштової кореспонденції за адресою місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 .

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, наданого представником відповідача, конверт з поштовою кореспонденцією (ППР №0008167-2405-2030) повернулось 07.02.20263 на адресу Головного управління ДПС у Харківській області з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, як зазначає представник позивача в позовній заяві, ОСОБА_1 з квітня 2022 року у зв`язку з початком бойових дій на території м.Харків, вимушена була покинути місце постійного проживання, переїхавши до Івано-Франківської області, село Нижній Вербіж, вул.Грушевського, буд.48, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.04.2022 №2608-7000689257.

Позивач зазначає, що про оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.01.2023 їй стало відомо після отримання листа Головного управління ДПС у Харківській області від 11.03.2024 №12493/6/20-40-24-05-11 на заяву від 20.02.2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд враховує, що згідно статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя. Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Відтак, одним із правових механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

Одним з найбільш складних питань у процесі прийняття рішення про поновлення строку звернення до суду є визначення критеріїв, за якими суд може визнати причини попуску строку поважними, а підстави для його поновлення виправданими з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи.

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи "Скордіно проти Італії", "Ятрідіс проти Греції").

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя та принципу правової визначеності у процесі прийняття судом рішення про поновлення строку на звернення до суду мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв`язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об`єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Беручи до уваги, те, що позивачем наданими у справі доказами доведено те, що про спірне податкове повідомлення-рішення вона дізналась 11.03.2024, а з позовною заявою про його оскарження звернулась 31.05.2024 року, тобто без зайвих зволікань, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновляє позивачу строк звернення до суду з даним позовом.

За таких підстав, суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 240, 241, 243, 248, 250, 256, 370 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008167-2405-2030 від 24.01.2023.

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО