Ухвала суду № 139754081, 15.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/4281/24

Провадження № 2-п/756/191/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Примак-Березовська О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 липня 2024 року. В обґрунтування такої зазначив, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи належним чином, а відтак не мав можливості надати відповідні докази.

Крім того, просив визнати поважними причини пропуску, поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, а також зупинити виконання такого до розгляду заяви по суті.

Представник позивача Дуганець І.І. подав до суду заперечення щодо поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення суду та пояснив, що щонайменше з квітня 2025 року відповідач через свого представника був обізнаний про існування заочного рішення, однак понад п`ятнадцять місяців не вчиняв жодних процесуальних дій, а причин такої бездіяльності в заяві не наведено.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 липня 2026 року цивільну справу передано на розгляд головуючому судді Шевчуку А.В.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Оболонського районного суду міста Києва від 2 вересня 2026 року цивільну справу передано на розгляд судді-доповідача Примак-Березовської О.С.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 14 листопада 2023 року Оболонський районний суд міста Києва видав судовий наказ № 2-н/756/659/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» (далі ОСББ «ФАВОРИТ») заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 43414,48 грн (а.с.24).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року зазначений судовий наказ скасовано. Заявнику роз`яснено його право на звернення до суду в порядку позовного провадження (а.с.25).

3 квітня 2024 року ОСББ «ФАВОРИТ» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с.1-28).

Відповідно до витягу з Єдиного державного демографічного реєстру № 528221 від 4 квітня 2024 року ОСОБА_1 з 15 листопада 1988 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31).

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд, шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього, а також шляхом направлення смс-повідомлення у додаток «Viber» за номером + 38 (050)-355-41-54 (а.с.33,35).

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 3 липня 2024 року позовні вимоги ОСББ «ФАВОРИТ» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по внесках на утримання будинку за період з 21 липня 2021 року по 29 лютого 2024 року в сумі 270 грн, інфляційні втрати в сумі 5 473,73 грн, три проценти річних у сумі 1 680,16 грн, а також 3 028 грн витрат зі сплати судового збору (а.с.42-45).

11 жовтня 2024 року за заявою позивача Оболонський районний суд міста Києва видав виконавчий лист, на підставі якого постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чертока О.Ф. відкрито виконавче провадження № 77100666 (а.с.46,58).

14 квітня 2025 року до суду надійшла заяви представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про вступ у справу як представника позивача та про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.48-50,51, 52-54).

Зі змісту заяв вбачається, що представник ОСОБА_2 діяв на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 25 січня 2024 року в Оболонському районному суді міста Києва, що підтверджується копією ордера на надання правничої допооги (а.с.49,54).

Судом встановлено, що 16 квітня 2025 року представник заявника ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а.с.51).

1 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чертока О.Ф. (а.с.55-64).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 8 червня 2026 року скаргу повернуто скаржнику без розгляду, у зв`язку з недодерженням вимог статті 448 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) (а.с.66).

10 червня 2026 року заявник повторно звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чертока О.Ф. (а.с.68-72).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 17 червня 2026 року скаргу повернуто скаржнику без розгляду, у зв`язку з недодерженням вимог статті 448 ЦПК України (а.с.75-76).

20 липня 2026 року ОСОБА_1 сформував у підсистемі «Електронний суд» заяву про перегляд заочного рішення, яка надійшла до суду 29 липня 2026 року (вх. № 46934) (а.с.77).

З пояснень заявника вбачається, що з 24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії рф він разом із родиною перебуває за межами України. Житло за адресою його місця реєстрації зруйноване внаслідок бойових дій, тому поштова кореспонденція не могла бути йому врученою

Крім того, зазначив, що копія заочного рішення суду в порядку статті 272 ЦПК України йому не вручалася, а повний текст рішення він отримав лише 11 червня 2026 року від приватного виконавця разом із документами виконавчого провадження.

З 11 червня 2026 року по 11 липня 2026 року ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності згідно з медичним сертифікатом Женевського університетського госпіталю (HUG) від 12 червня 2026 року.

При цьому, заявник зазначає, що 16 квітня 2025 року його представник ОСОБА_3 дійсно ознайомився з матеріаліми справи, однак вважає, що таке ознайомлення не є врученням стороні копії судового рішення в розумінні статті 272 ЦПК України.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 542 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1, 2 статті 58, статтею 60 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 64 ЦПК України визначено повноваження представника в суді.

Так, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною 1 статті 272 ЦПК України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Частинами 2, 3, 4 статті 272 ЦПК України передбачено, що у разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення . У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Частиною 5 статті 272 ЦПК України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частиною 3, 4 статті 284 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Саттею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності є, зокрема, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом , а також складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути договір про надання правничої допомоги ; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Отже, заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва проголошено 3 липня 2024 року. Строк, визначений частиною 2 статті 284 ЦПК України, сплинув 2 серпня 2024 року, а заяву про перегляд заочного рішення подано 20 липня 2026 року, тобто майже через два роки після ухвалення рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в останнього заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заявник був належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, зокрема, шляхом направлення судової повістки та повідомлення у застосунку «Viber».

Необхідно зауважити, що ОСББ «ФАВОРИТ» у позовній заяві зазначило мобільний номер телефону відповідача, а саме: НОМЕР_1 , на який судом направлялось повідомлення про виклик до суду. Аналогічний номер телефону зазначено ОСОБА_1 і в заяві про перегляд заочного рішення суду, що свідчить про належність та актуальність такого.

Верховний Суд у постанові від 28 червня 2023 року у справі 757/48467/21 виснував, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 5 статті 14 ЦПК України). Разом з тим, Верховний Суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі №947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).

Крім того, матеріали справи містять заяви ОСОБА_2 про вступ у справу як представника позивача від 14 та 16 квітня 2025 року, а також розписку про ознайомлення зі справою.

Суд зазначає, що представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23 серпня 2018 року у справі № 805/4297/17-а).

Заяви про припинення представництва ОСОБА_2 або обмеження повноважень представника, передабченої положеннями статті 64 ЦПК України, суду не надано.

Зазначене також спростовує доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, у зв`язку з перебуванням за кордоном, оскільки Калінін М.В. міг дізнатись про наявність заочного рішення суду в квітні 2025 року від особи, наділеної повноваженнями представляти його інтереси, і мав реальну можливість звернутися до суду із заявою про його перегляд.

Перебування заявника за межами України з 24 лютого 2022 року саме по собі не перешкоджало йому звернутися до суду, оскільки процесуальні документи можуть бути подані через підсистему «Електронний суд» незалежно від місця перебування особи, а також через представника.

Посилання заявника на зруйнування житла за адресою реєстрації та неможливість отримання поштової кореспонденції стосуються обставин його повідомлення про розгляд справи у 2024 році. Вони могли б мати значення при оцінці причин неявки в судове засідання, однак не пояснюють, чому заявник не звернувся до суду після 16 квітня 2025 року, коли зміст рішення вже був йому відомий.

Водночас, суд вважає за потрібне зазначити про те, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду зі скаргами на бездіяльність приватного виконавця, а саме: 1 та 10 червня 2026 року, однак подав заяву про перегляд заочного рішення лише 20 липня 2026 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) дійшла висновку, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем строку подання заяви до прийняття її до розгляду. Наслідком пропуску строку за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини 2 статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Національні суди мають забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати порушення принципу правової визначеності шляхом їх безпідставного поновлення (рішення у справах «Науменко проти України», «Желтяков проти України»). При цьому слід уникати як надмірного формалізму, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах «Волчлі проти Франції», ««Фріда» проти України»).

Суд також враховує, що заочне рішення набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні. Поновлення строку за відсутності поважних причин порушило б баланс між правом відповідача на доступ до суду та правом позивача на остаточність судового рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявник не довів поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, відтак у задоволенні клопотання про поновлення такого необхідно відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.

Також, оскільки заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду, клопотання заявника про зупинення виконання заочного рішення та про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції вирішенню не підлягають, а доводи заявника щодо суті спору судом не оцінюються.

Керуючись статтями 12, 126, 127, 258261, 284, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 липня 2024 року.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 3 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФАВОРИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА