Рішення № 139754072, 15.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

15.09.2026 Справа № 756/6795/26

Справа № 756/6795/26

Провадження № 2/756/6625/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий зміст заявлених вимог

У квітні 2026 року позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (надалі - ТОВ «ФК«ЕЙС» ) звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 у розмірі 87 850,19 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 01.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено в електронній формі кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит, суму якого згодом збільшено до 22 000 грн.

Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав. Право вимоги за договором послідовно відступлено ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а 20.10.2023 ТОВ «ФК«ЕЙС».

Заборгованість відповідача становить 87 850,19 грн, з яких 21 997,53 грн - заборгованість за тілом кредиту, 65 852,66 грн - заборгованість за процентами.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу передано на розгляд судді Майбоженко А.М.

Ухвалою судді від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Від відповідача 26.05.2026 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задовоелнні заявлених вимог в частині нарахування відсотків в розмірі 65852,00грн. В обгрунтування поданого відзиву ОСОБА_1 зазначає, що матеріали позовної заяви не доводять переходу права вимоги за договором. Боржника не було повідомлено про зміну кредитора. Договір факторингу укладений раніше за кредитний договір. Посилаючись на постанову ВП ВС від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 відповідач вважає, що нарахування відсотків відбувалось після спливу строку кредитування.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою від 17.08.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С., розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Відповідач ОСОБА_1 подав 01.04.2021 до інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання кредиту в сумі 6100,00 грн строком на 30 днів, у якій зазначив свої персональні дані, РНОКПП НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , адресу електронної пошти та номер платіжної картки НОМЕР_3 , що підтверджується заявкою на отримання грошових коштів.

01.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 452372162. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За умовами договору кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 6100 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надано строком на 30 днів (Дисконтний період) (п. 1.2). За користування кредитом протягом Дисконтного періоду проценти нараховуються щоденно за Дисконтною процентною ставкою 0,57% від суми кредиту за кожний день користування (п. 1.4.1 договору). Термін платежу за Графіком розрахунків - 01.05.2021 (Додаток № 1 до договору).

Строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати протягом Дисконтного та Пільгового періоду всіх фактично нарахованих процентів (п. 1.3 договору). За умови продовження Дисконтного періоду проценти нараховуються за Індивідуальною процентною ставкою (п. 1.4.2 договору). Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду (п. 1.6 договору).

Пунктом 1.4.3 договору передбачено, що у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови про Дисконтну та Індивідуальну ставки скасовуються і застосовується Базова процентна ставка 1,70% на день.

Пунктами 1.7, 1.7.1, 1.7.2 договору користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду визначено відкладальною обставиною, яка продовжує строк повернення основної суми кредиту щоразу на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду, з нарахуванням процентів у розмірі 2,30% на день від суми кредиту. Сплачена позичальником сума у разі її недостатності погашає в першу чергу прострочені проценти, у другу - прострочену суму кредиту (п. 3.10 договору).

Додатковими угодами до договору, укладеними в період з 02.04.2021 по 24.04.2021, сторони сімнадцять разів збільшували суму кредиту; за додатковою угодою від 24.04.2021 загальна сума кредиту становить 22 000 грн, термін платежу - 01.05.2021, інші умови договору не змінено (пп. 1, 3 додаткових угод, Додаток № 1 до додаткової угоди від 24.04.2021).

Виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які зараховано на платіжну картку № НОМЕР_3, емітентом якої є АТ «Універсал Банк», всього 22 000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 452372162 відповідач здійснив платежі: 24.04.2021 - 2 065 грн, 19.05.2021 - 6376 грн, 16.06.2021 - 7 331 грн, 19.07.2021 - 5 344 грн, 26.08.2021 - 5 грн, а всього 21 121 грн.

Станом на 21.09.2021 заборгованість за тілом кредиту становила 21 997,53 грн, за процентами - 45 643,78 грн.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжувався неодноразово додатковими угодами.

21.09.2021 сторони підписали Реєстр прав вимоги № 152, згідно з витягом з якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 у розмірі 67 641,31 грн, з яких 21 997,53 грн - тіло кредиту, 45 643,78 грн - проценти.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» 23.09.2021 від відповідача надійшов платіж у сумі 6 100 грн, який зараховано в погашення процентів; ТОВ «Таліон Плюс» нараховувало проценти по 505,94 грн на день по 12.11.2021, і станом на 30.05.2023 заборгованість становила 87 850,19 грн, з яких 21 997,53 грн - тіло кредиту, 65 852,66 грн - проценти.

Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 05.08.2020 укладено договір факторингу № 05/0820-01.

30.05.2023 сторони підписали Реєстр прав вимоги № 9, згідно з витягом з якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 у розмірі 87 850,19 грн.

Між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» 20.10.2023 укладено договір факторингу № 20/10/23-03, на виконання якого сторони підписали Реєстр боржників та акт прийому-передачі Реєстру боржників від 20.10.2023.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 у розмірі 87 850,19 грн.

Згідно з випискою з особового рахунку ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором № 452372162 за період з 20.10.2023 по 26.12.2025 нарахувань і платежів не здійснювалося, заборгованість становить 87 850,19 грн.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Договір № 452372162 від 01.04.2021 та додаткові угоди до нього укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на зазначений ним номер телефону, тому за правовими наслідками вони прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 22000 грн підтверджується платіжними дорученнями та довідками кредитодавця, які містять дату й час кожної операції, суму, ідентифікатор платіжної операції, призначення платежу з посиланням на договір і номер платіжної картки, що збігається з номером картки, зазначеним відповідачем у заявці на отримання кредиту. Крім того, відповідач протягом квітня-серпня 2021 року здійснив платежі за договором на загальну суму 21 121 грн, а 23.09.2021 - ще 6 100 грн, чим підтвердив отримання кредиту. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для встановлення факту перерахування кредитних коштів відповідачу, суд не вбачає підстав для витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

Суд вважає неприйнятними посилання відповідача про відсутність в матеріалах спарви доказів відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на час відступлення права вимоги) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, чинній на час відступлення права вимоги) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Укладення договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 та № 05/0820-01 від 05.08.2020 до виникнення кредитних правовідносин з відповідачем не свідчить про відсутність переходу права вимоги, оскільки право вимоги за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 перейшло до нових кредиторів у дні підписання відповідних реєстрів - 21.09.2021 та 30.05.2023, тобто після укладення кредитного договору. Витяги з реєстрів містять дані саме цього кредитного договору, а перехід права вимоги на кожному етапі підтверджується реєстрами, актом прийому-передачі, протоколом узгодження та документами про оплату фінансування.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договори факторингу у встановленому законом порядку не оспорювалися та не визнавалися недійсними. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 в обсязі, що існував на момент переходу цього права.

Щодо розміру заборгованості за процентами суд зазначає наступне.

За умовами договору строк кредитування визначено Дисконтним періодом, який становить 30 днів (п. 1.2 договору) і може бути продовжений лише активними діями позичальника - оплатою всіх фактично нарахованих процентів (п. 1.3 договору).

Із розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що відповідач продовжував Дисконтний період платежами 24.04.2021, 19.05.2021, 16.06.2021 та 19.07.2021, а після останнього продовження Дисконтний період закінчився 15.08.2021, по яку дату кредитодавець і нараховував проценти за ставкою, що діяла протягом Дисконтного періоду. Доказів подальшого продовження строку кредитування у порядку п. 1.3 договору матеріали справи не містять.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Нарахування, здійснені після 15.08.2021, пов`язані не з погодженим сторонами продовженням строку кредитування, а з фактом неповернення кредиту у строк.

Нарахування 19.08.2021 суми 24 735,90 грн за Базовою процентною ставкою за весь минулий строк Дисконтного періоду (п. 1.4.3 договору), за який проценти вже були нараховані й сплачені відповідачем, а також щоденне нарахування 2,30% від суми кредиту протягом 90 днів після закінчення Дисконтного періоду (пп. 1.7, 1.7.2 договору) обумовлені саме простроченням позичальника і є наслідками порушення зобов`язання, а не платою за користування кредитом у межах строку кредитування. Сам договір визначає, що користування кредитом понад строк Дисконтного періоду відбувається без волевиявлення позичальника на продовження строку, а виключно внаслідок неповернення коштів (п. 1.7 договору).

За таких обставин право кредитодавця, а в подальшому і нових кредиторів, нараховувати договірні проценти припинилося після 15.08.2021, тому проценти в сумі 61 635,80 грн, нараховані після цієї дати ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», стягненню не підлягають. Вимог про стягнення сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач не заявляв, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Доводи позивача про те, що всі нарахування здійснено відповідно до умов кредитного договору, суд відхиляє.

Станом на 15.08.2021 заборгованість відповідача становила 26 214,39 грн, з яких 21997,53 грн - тіло кредиту та 4 216,86 грн - проценти, нараховані в межах строку кредитування. Надалі відповідач сплатив 26.08.2021 - 5 грн та 23.09.2021 - 6 100 грн, а всього 6105 грн, які кредитори зарахували в погашення процентів, нарахованих після спливу строку кредитування. Оскільки такі проценти стягненню не підлягають, сплачені суми відповідно до п. 3.10 договору погашають прострочені проценти в сумі 4 216,86 грн, а решта в сумі 1 888,14 грн - тіло кредиту.

Отже, заборгованість відповідача за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 становить 20 109,39 грн (21 997,53 грн - 1 888,14 грн) і складається із заборгованості за тілом кредиту. Доказів погашення цієї заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 20109,39 грн. У задоволенні решти позовних вимог у сумі 67 740,80 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений з Адвокатським бюро «Соломко та партнери», додаткову угоду № 25770504571 від 01.09.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 на суму 7 000 грн, яким визначено послуги з вивчення матеріалів справи (1 000 грн), складання позовної заяви (5 000 грн), підготовки адвокатського запиту (500 грн) і клопотання (500 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 609,44 грн, пропорційно задоволеним вимога (2 662,40 грн х 20109,39 грн / 87 850,19 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1602,33 грн (7000 грн х 20 109,39 грн / 87 850,19 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 452372162 від 01.04.2021 у розмірі 20 109,39 грн, судовий збір у розмірі 609,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 602,33 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК