Рішення № 139754038, 14.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/17808/25

Провадження № 2/756/2265/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договорів №3409112796-112090 від 27 серпня 2021 року, №3372264 від 17 серпня 2021 року, №101354531 від 17 серпня 2021 року та №75333287 від 17 серпня 2021 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС», Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання позики та фінансового кредиту на загальну суму 140 066 грн 39 коп.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС», ТОВ «МІЛОАН», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - Клієнти) укладено договори факторингу від 21 грудня 2021 року, 10 січня 2023 року, 29 листопада 2021 року, 10 березня 2023 року, 30 листопада 2021 року та 27 січня 2022 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

Представник відповідача у відзиві заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження укладення договорів про надання позики та кредиту, отримання саме ОСОБА_1 грошових коштів та відступлення прав вимоги позивачу. Також зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу, які поніс позивач не є співмірними з даною справою. У запереченнях на клопотання про витребування доказів з банківської установи, зазначив, що таке клопотання подано з пропущенням процесуального строку тому не може бути задоволено.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що до позовної заяви додано копію кредитних договорів, які укладені в електронному вигляді та підписані за допомогою цифрових підписів у вигляді одноразових ідентифікаторів. На підтвердження виконання умова договорів подано клопотання про витребування доказів з банку щодо транзакцій на рахунках відповідача. Щодо договорів факторингу зазначив, що такі укладено відповідно до вимог законодавства, реєстр боржників містить всі необхідні відомості, а також надано платіжні інструкції для підтвердження оплати за такими договорами.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку та витребування доказів. На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надіслав до суду лист №20.1.0.0.0/7-260729/59930-БТ від 3 серпня 2026 року.

Представник позивача у відповіді на відзив пояснив, що до позовної заяви додано належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог.

Представник відповідача у відзиві заперечував проти задоволення позову у повному обсязі.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтами) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

27 серпня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №3409112796-112090, відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 2 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника № НОМЕР_1 , строком на 14 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку позики, сплатити проценти у розмірі 702% річних (або 1,95% за один день користування) від суми позики (пункти 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6, 9.13 Договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №3409112796-112090, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, станом на 21 грудня 2021 року, становить 2 000 грн наданого кредиту, 546 грн відсотків, а всього 2 546 грн.

21 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №21-12/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 21 грудня 2021 року до Договору факторингу № 21-12/21 від 21 грудня 2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №3409112796-112090, у сумі 2 546 грн, що складається з 2 000 грн основного боргу та 546 грн нарахованих відсотків.

Як убачається з розрахунку складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», у період з дати відступлення права вимоги - 21 грудня 2021 року по 10 січня 2023 року, фактором нараховані відсотки у розмірі 8 502 грн. Таким чином, сума заборгованості після відступлення первісним кредитором права вимоги за договором факторингу № 21-12/21 збільшилася до 10 502 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №10-03/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 10 березня 2023 року до Договору факторингу № 10-03/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №3409112796-112090, у сумі 10 502 грн.

17 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 101354531, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 5 000 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 5% від суми кредиту та комісії у розмірі 1000 грн (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Договору)

Згідно з пунктами 1.5, 1.6 цього Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3250 грн, та 44 164% річних у процентному значенні, і включає складові, визначенні у пунктах 1.5.1, 1.5.2 цього Договору.

Комісія за надання кредиту складає 1000 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом складають 2 250 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №101354531, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 5 000 грн наданого кредиту, 1000 грн комісії за надання кредиту та 17 250 грн відсотків, а всього 23 250 грн.

30 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30-11-65, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників та Акту прийому-передачі Боржників від 30 листопада 2021 року до Договору факторингу № 30-11-65, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту №101354531, що складається з 5 000 грн основної суми боргу, 1 000 грн комісії та 17 250 грн заборгованості за відсотками, а всього згідно з розрахунком заборгованості - 23 250 грн.

Як убачається з розрахунку складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», у період з дати відступлення права вимоги - 30 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, фактором нараховані додаткові відсотки за ставкою 5%, що складає 21 500 грн. Таким чином, сума заборгованості після відступлення первісним кредитором права вимоги за договором факторингу № 30-11-65 збільшилася до 44 750 грн.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 10 січня 2023 року до Договору факторингу № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №101354531, у сумі 44 750 грн, що складається з 5 000 грн основного боргу, 1000 грн за комісією та 38750 грн за відсотками.

17 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 3372264, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 7 500 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 5% від суми кредиту та комісії у розмірі 825 грн (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Договору)

Згідно з пунктами 1.5, 1.6 цього Договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3637 грн 50 коп., та 12 184% річних у процентному значенні, і включає складові, визначенні у пунктах 1.5.1, 1.5.2 цього Договору.

Комісія за надання кредиту складає 825 грн, яка нараховується за ставкою 11% від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом складають 2 812 грн 50 коп., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №3372264, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 7 500 грн наданого кредиту, 825 грн комісії за надання кредиту та 25 312 грн відсотків, а всього 33 637 грн 50 коп.

29 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29-11-102, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників та Акту прийому-передачі Боржників від 29 листопада 2021 року до Договору факторингу № 29-11-102, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту №3372264, що складається з 7 500 грн основної суми боргу, 825 грн комісії та 25 312 грн 50 коп. заборгованості за відсотками, а всього згідно з розрахунком заборгованості - 33 637 грн 50 коп.

Як убачається з розрахунку складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», у період з дати відступлення права вимоги - 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, фактором нараховані додаткові відсотки за ставкою 5%, що складає 32 625 грн. Таким чином, сума заборгованості після відступлення первісним кредитором права вимоги за договором факторингу № 29-11-102 збільшилася до 66 262 грн 50 коп.

10 березня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 10 січня 2023 року до Договору факторингу №10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №3372264, у сумі 66 262 грн 50 коп., що складається з 7 500 грн основного боргу, 825 грн за комісією та 57 937 грн 50 коп. за відсотками.

17 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики № 75333287, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 6 490 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% від суми кредиту (пункти 1, 2 Договору).

Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) становить 2,70% за день. Пеня складає 2,70% за день.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №75333287, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 6 490 грн наданого кредиту та 15 498 грн 12 коп. відсотків, а всього 21 988 грн 12 коп.

27 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27/01/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, про що складено відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Згідно з даними Витягу з Реєстру боржників та Акту прийому-передачі Боржників від 27 січня 2022 року до Договору факторингу № 27/01/2022, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги за договором фінансового кредиту №75333287, що складається з 6 490 грн основної суми боргу та 15 498 грн 12 коп. заборгованості за відсотками, а всього згідно з розрахунком заборгованості - 21 988 грн 12 коп.

Як убачається з розрахунку складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», у період з дати відступлення права вимоги - 27 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року, фактором нараховані додаткові відсотки за ставкою 3% річних та інфляційні збитки, що складає 118 грн 77 коп. Таким чином, сума заборгованості після відступлення первісним кредитором права вимоги за договором факторингу № 27/01/2022 збільшилася до 22 106 грн 89 коп.

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу №10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає (відступає) ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 10 січня 2023 року до Договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №75333287, у сумі 22 106 грн 89 коп., що складається з 6 490 грн основного боргу, 15 498 грн 12 коп. за відсотками та 118 грн 77 коп. відповідальність за порушення грошового зобов`язання за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Виконання позикодавцями та кредиторами своїх зобов`язань за умовами договорів кредиту та позики підтверджується листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260729/59930-БТ від 3 серпня 2026 року, з якого вбачається зарахування на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за договором №3572264 17 серпня 2021 року - 7 500 грн, за договором №101354531 17 серпня 2021 року - 5 000 грн, за договором №75333287 17 серпня 2021 року - 6 490 грн та за договором №3409112756-112090 27 серпня 2021 року - 2 000 грн.

Як вбачається із зазначених договорів кредиту №101354531, №3372264, та позики №3409112796-112090, №75333287, такі укладено із використанням електронного підпису ОСОБА_1 у вигляді одноразового ідентифікатора, на вказаний ним картковий рахунок.

Номер мобільного телефону ОСОБА_1 НОМЕР_4 є фінансовим номером та знаходиться у анкетних даних особистої справи в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та зазначений у всіх укладених договорах.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

У частині 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім визначених випадків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимогами статті 1055 ЦК України передбачено, що договір кредиту укладаються у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі - Положення) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Верховний Суд у своїх постановах із подібних правовідносин виснував, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі №910/10254/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16143/18, від 26 лютого 2020 року у справі №911/1348/16, від 19 листопад 2020 року у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21, від 7 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц).

На підтвердження перерахування кредитних коштів у матеріалах справи міститься банківська виписка, якої вбачається, що кошти за укладеними договорами перераховані відповідачу на рахунок № НОМЕР_2 .

Особисті дані зазначені боржником під час укладення кредитного договору повністю збігаються з даними наданими ОСОБА_1 у відзиві та запереченнях на позов, зокрема, РНОКПП, номер та серія паспорту, номер телефону.

Суд відхиляє доводи відповідача про недоведеність укладення кредитного договору та отримання за його умовами грошових коштів, оскільки такі спростовуються наявною у матеріалах справи банківської випискою по рахунках ОСОБА_1 , виданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Щодо доводів відповідача про визначену умовами договорів загальну вартість кредиту, фактичну нараховану суму заборгованості, суд зазначає про таке.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит; платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов`язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.

Тобто передбачена договорами загальна вартість кредиту розраховується та визначається за умови, що зобов`язання будуть виконанні вчасно згідно з графіком. Оскільки у даному випадку відповідач не виконував своїх зобов`язань, то фактична сума заборгованості відповідно відрізняється з урахуванням прострочених платежів, відсоткової ставки тощо.

Таким чином, суд відхиляє доводи представника відповідача про збільшення суми заборгованості через зміну умов укладених правочинів, оскільки суд встановив, що умови договорів не змінювалися ні в односторонньому порядку, ні за згодою сторін. Загальна вартість кредиту та позики може бути застосована лише за умови дотримання позичальником умов договору

Щодо нараховування додаткових відсотків фактором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» після відступлення права вимоги, слід зазначити про таке.

У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами договору №3409112796-112090 строк кредитування - 14 днів, та закінчується 10 вересня 2021 року. Первісний кредитор нараховував відсотки лише у межах строку кредитування, що становить 546 грн та підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Подальше нарахування фактором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у період з 21 грудня 2021 року по 10 січня 2023 року додаткових відсотків у розмірі 8 502 грн є неправомірним, оскільки порушують умови договору, приписи закону та суперечать практиці Верховного Суду.

За умовами договору №101354531 строк кредитування - 30 днів, та закінчується 16 вересня 2021 року. Однак, у відповідності до пункту 2.3.1.2 договору цей строк може бути продовжений до 60 днів. Первісний кредитор нараховував відсотки лише у межах строку кредитування з пролонгацією на стандартних (базових) умовах. Так, останній день закінчення строку кредитування є 15 листопада 2021 року, що за наданим розрахунком заборгованості становить 17 250 грн.

Подальше нарахування фактором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у період з 30 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року додаткових відсотків у розмірі 21 500 грн є неправомірним, оскільки порушують умови договору, приписи закону та суперечать практиці Верховного Суду.

За умовами договору №3372264 строк кредитування - 30 днів, та закінчується 16 вересня 2021 року. Однак, у відповідності до пункту 2.3.1.2 договору цей строк може бути продовжений до 60 днів. Первісний кредитор нараховував відсотки лише у межах строку кредитування з пролонгацією на стандартних (базових) умовах. Так, останній день закінчення строку кредитування є 15 листопада 2021 року, що за наданим розрахунком заборгованості становить 25 312 грн.

Подальше нарахування фактором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року додаткових відсотків у розмірі 32 625 грн є неправомірним, оскільки порушують умови договору, приписи закону та суперечать практиці Верховного Суду.

За умовами договору №75333287 строк кредитування - 30 днів, та закінчується 16 вересня 2021 року. Первісний позикодавець нараховував відсотки лише у межах строку кредитування з урахуванням порядку пролонгації строку користування позикою передбачених Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Як убачається, з розрахунку заборгованості первісного позикодавця сума нарахованих відсотків становить 15 498 грн 12 коп.

У подальшому фактором ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у період з 29 листопада 2021 по 23 лютого 2022 року нарахував 3% річних та інфляційні збитки у розмірі 118 грн 77 коп. Таке нарахування не підпадає під мораторій підпункту 2 пункту 3 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», тому воно підлягає стягненню з відповідача, оскільки повністю узгоджується з вимогами законодавства.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за обслуговування кредиту №101354531 та №3372264, слід зазначити про таке.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII (далі - Закон № 1734). У зв`язку з набранням чинності Законом № 1734 текст статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII викладено в новій редакції, за якою цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734. Водночас приписи частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734 загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 8 Закону № 1734 до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Тож наведені приписи норм Закону № 1734 не позбавляють кредитодавця права встановлювати у кредитних договорах комісії, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону № 1734 умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними; договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

У постанові Верховного Суду від 6 листопада 2023 року (справа № 204/224/21) сформульовано висновок, відповідно до якого якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону № 1734.

Суду не надано доказів того, які саме додаткові чи супутні послуги фактично надавалися позичальнику, за які були встановлені відповідні комісії, а тому вимога позивача щодо стягнення комісії за кредитними договорами №101354531 та №3372264 від 17 серпня 2021 року за їх обслуговування у розмірі 1 000 грн та 825 грн, а разом 1 825 грн не узгоджується з наведеними вище приписами законодавства, та не може бути стягнута з відповідача.

Таким чином, сума заборгованості за договором №3409112796-112090 становить 2 546 грн, за договором №101354531 складає 22 250 грн, за договором №3372264 становить 32 812 грн та за договором №75333287 становить 21 988 грн 12 коп., а разом сума боргу - 79 596 грн 12 коп.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню у зазначеній частині.

V. Щодо розподілу судових витрат

Позивач у своїй заяві просить стягнути з відповідача 25 000 грн судових витрат з надання правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Водночас, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1) та витрати, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4).

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу деталізовано статтею 137 ЦПК України, яка передбачає їх встановлення виключно на підставі документів, що підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг і фактично понесені (або такі, що підлягають сплаті) стороною витрати на оплату цих послуг згідно з умовами договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Враховуючи розмір позовних вимог, малозначність цієї справи через незначну складність, типовий характер правовідносин сторін, оцінюючи обсяг виконаної роботи з надання правової допомоги, суд вважає неспівмірними, непропорційними та необґрунтованими такі судові витрати, а тому їх необхідно зменшити до розумного розміру, а саме до 7000 грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору та вказані витрати з надання правової допомоги, а всього 8 211 грн 20 коп.

На підставі викладеного, статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 516, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-82, 137, 141-142, 259, 263-265, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість у сумі 79 596 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 12 коп. та 8 211 (вісім тисяч двісті одинадцять) грн 20 коп. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ - 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 14 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА