Рішення № 139754009, 14.09.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/18961/25

Провадження № 2/756/2655/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» до ОСОБА_1 стягнення грошових коштів в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 100 000 грн на відшкодування шкоди у порядку суброгації, а також судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 листопада 2022 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA-00238908 майнових інтересів власника транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , поліс №АТ/3408794.

28 листопада 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участі автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «MAZDA MX-5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Вказана ДТП сталася з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого, на момент ДТП не застрахована.

Отже, оскільки позивач виплатив страхувальнику - власнику пошкодженого у ДТП транспортного засобу страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту, до ПрАТ «СК «ТАС» перейшло право вимоги до відповідача в порядку суброгації в межах виплаченої суми.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини сторін регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законом України «про страхування» №85/96-ВР (далі - Закон 85/96-ВР) та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV; чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 18 листопада 2022 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №FA-00238908 майнових інтересів власника транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , поліс №АТ/3408794.

28 листопада 2022 року за адресою: м. Київ, вул. Будівельників, сталася ДТП за участі автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «MAZDA MX-5», державний номерний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року у справі №755/12867/22 відповідача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено штраф у розмірі 850 грн та стягнуто 496 грн 20 коп. судового збору.

Згідно з витягом Центральної бази даних МТСБУ щодо перевірки чинності полісу внутрішнього ОСЦПВВТЗ за параметрами вказаного транспортного засобу відповідача, такий автомобіль не забезпечений обов`язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності.

30 листопада 2022 року власник автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , звернуся до позивача як страховика із заявою про настання події.

Згідно зі Звітом № 70-R/11/41 від 28 листопада 2022 року про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , протоколом огляду колісного транспортного засобу №40389 від 9 грудня 2022 року, додатковою угодою на стадії виплати страхового відшкодування по факту настання страхового випадку від 16 грудня 2022 року, страховим актом №23097/40/922 від 26 грудня 2022 року, розрахунком суми страхового відшкодування, вартість матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню, становить 100 000 грн.

Вказану суму ПрАТ «СК «ТАС» виплатило потерпілому у ДТП у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 308352 від 27 грудня 2022 року.

Таким чином, загальна сума спірного відшкодування становить 100 000 грн.

IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, виходячи із вказаних вимог цивільного процесуального законодавства, постанова суду у справі про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за фактом вказаної ДТП є обов`язковою для суду при розгляді даної справи в питанні, чи мали місце дії, внаслідок яких сталася ДТП, та чи вчинені вони відповідачем.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною 1 статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 16 Закону № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За статтями 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

У постанові Верховного Суду від 3 травня 2022 року (справа № 450/4163/18) сформульовано позицію, відповідно до якої за змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто в силу презумпції вини завдавача шкоди відсутність вини у завданні ним шкоди повинен доводити сам її завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов`язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України). Згідно з частиною 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 25 Закону № 85/96-ВР здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Відповідно до статті 27 Закону № 85/96-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зазначила, що згідно зі статтями 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

У пункті 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4 зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Верховний Суд вказував, що в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику (постанова від 30 січня 2018 року, справа №910/12500/17).

Таким чином, особа, винна у заподіянні шкоди, зобов`язана її відшкодувати в повному обсязі. Якщо правовідносини, пов`язані із відшкодуванням шкоди, охоплюються сферою страхування на підставі відповідних договорів страхування, їх особливості визначаються з урахуванням Закону № 85/96-ВР.

Тож у цих деліктних правовідносинах право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до позивача в порядку суброгації, оскільки саме ПрАТ «СК «ТАС» здійснило страхову виплату за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суду надано докази, що підтверджують здійснення виплат, пов`язаних з ремонтом транспортного засобу «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , що свідчить про те, що позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі зазначених у страховому акті.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення понесених страхових витрат у порядку суброгації до відповідача.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» на відшкодування шкоди в порядку суброгації 100 000 (сто тисяч) грн та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ТАС» (ЄДРПОУ - 30115243, адреса місцезнаходження: 03117, м.Київ, просп. Берестейський, 65)

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 14 вересня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА