Ухвала суду № 139752952, 15.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9985/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 вересня 2026 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «КДЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «КДЗ» (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Гоголя М., буд. 6/8, код ЄДРПОУ 00191738) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 25296/13-01-04-07/191738 від 06.06.2024, прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області за наслідками акта камеральної перевірки від 22.11.2023 №30423/13-01-04-07.

На адресу суду надійшла заява відповідача, у якій він просив залишити без розгляду адміністративний позов у справі №380/9985/26 за позовом ПрАТ «КДЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2024 №25296/13-01-04 07/1917387. Заяву відповідач мотивував тим, що платнику податків ПрАТ «КДЗ» податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 №25296/13-01-04-07/191738 надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення через АТ «Укрпошта», на зареєстровану податкову адресу, а саме: 79007, м. Львів, вул. М.Гоголя, буд 6/8. Конверт повернувся 08.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, відповідач до заяви не надав суду доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Ухвалою від 10.06.2026 витребувано з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090): належним чином засвідчені копії документів на підтвердження: виконання Головним управлінням ДПС у Львівській області обов`язку щодо надсилання Приватному акціонерному товариству «КДЗ» податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 25296/13-01-04-07/191738 від 06.06.2024, повідомлення позивача про час і місце розгляду заперечень позивача до акта камеральної перевірки від 22.11.2023 №30423/13-01-04-07; надсилання позивачу рішення за результатами розгляду заперечення до акта камеральної перевірки від 22.11.2023 №30423/13-01-04-07.

Також вказаною ухвалою суд постановив зобов`язати витребувані докази надати суду протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, шляхом подання до канцелярії суду (надіслання на поштову чи електронну адресу Львівського окружного адміністративного суду) (місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул. Чоловського, 2) судді Лунь З.І. із урахуванням строків порядку пересилання поштових відправлень чи через модуль ЄСІТС «Електронний Суд».

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а також на виконання ухвали суду про витребування доказів у даній справі, представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подав заяву, до якої долучив належним чином засвідчені копії документів, а саме: Акт про результати камеральної перевірки від 22.11.2023 №30423/13-01-04- 07 разом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджує його отримання позивачем; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 06.06.2024 №25296/13-01- 04-07/191738 разом із довідкою АТ «Укрпошта» про причини повернення поштового відправлення, з якої видно, що рекомендований лист повернуто відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання; відповідь на заперечення до акта камеральної перевірки від 08.02.2024 №3078/6/13-01-04-07 разом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке підтверджує отримання позивачем.

Не погоджуючись з позицією Головного управління ДПС у Львівській області, представник позивача через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про долучення доказів та заперечення на заяву про залишення позову без розгляду. Заперечення обґрунтовані тим, що Акт камеральної перевірки сам по собі не визначає грошового зобов`язання та не породжує обов`язку сплатити штраф. Відповідь на заперечення є проміжним документом про результат розгляду доводів платника. Лише ППР є індивідуальним актом, що визначає штрафну санкцію у розмірі 282 015,55 грн, і саме ППР є предметом оскарження у цій справі. Тому посилання відповідача на вручення акта та відповіді на заперечення жодним чином не доводить обізнаності позивача про існування та зміст оскаржуваного ППР. Позивач усвідомлює, що судова практика виходить з того, що обов`язок отримати кореспонденцію покладається на адресата, а повернення листа з відміткою про закінчення строку зберігання за загальним правилом може прирівнюватися до належного повідомлення в розумінні пункту 42.5 статті 42 ПК України. Позивач не оспорює існування цього правила. Водночас сила цієї презумпції не є безумовною і потребує обережнішої оцінки в період, коли отримання пошти було істотно ускладнене обстрілами та відключеннями електроенергії, про що йдеться у розділі ІІІ цих заперечень. Однак, копію оскаржуваного ППР позивач отримав лише 11.05.2026, листом відповідача від 11.05.2026 № 21933/6/13-01-04-07-13, після чого у встановлений законом строк звернувся до суду.

Крім того, представник відповідача подав до суду додаткові пояснення по справі, де зазначив, що наведені позивачем обставини не спростовують факту належного направлення податкового повідомлення-рішення контролюючим органом та не можуть бути підставою для невикористання правових наслідків, прямо передбачених пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України. Посилання позивача на те, що зміна місцезнаходження до м. Львова мала виключно формальний характер, не може бути підставою для покладення негативних наслідків такої поведінки на контролюючий орган. Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи є її місцезнаходження, відомості про яке внесені до Єдиного державного реєстру. Саме платник податків визначає таку адресу та несе ризики, пов`язані з належним отриманням офіційної кореспонденції за нею.

Вирішуючи подану відповідачем заяву, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд, зокрема, у постанові від 30.08.2018 в адміністративній справі №813/2897/16.

Спеціальним регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За приписами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 №21627/6/13-01-23-01-16, прийнятого Головним управлінням ДПС у Львівської області на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «КДЗ» від 01 травня 2025 року № 19344/13-01-23-01/00191738.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 42.3 статті 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Відповідно до положень пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Отже, у разі надіслання документів поштою, крім отримання платником цієї кореспонденції на пошті, вони також вважаються врученими у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №640/9016/20, від 24.09.2025 у справі №520/7480/25.

Матеріали позовної заяви містять докази направлення податкового повідомлення-рішення від 10.06.2025 №21627/6/13-01-23-01-16 за податковою адресою позивача: у м.Львові, вул.Гоголя М., буд.6/8.

Також, з цих же матеріалів видно, що поштова кореспонденція була повернута контролюючому органу за закінченням терміну зберігання без вручення позивачу.

Відомостей про зміну податкової адреси позивача матеріали позовної заяви не містять, як і доказів того, що платник податків повідомляв контролюючий орган про зміну податкової адреси, за якою має здійснюватися листування у податкових питаннях. У зв`язку з цим, направлення податкових повідомлення-рішення за податковою адресою позивача ( м.Львові, вул.Гоголя М., буд.6/8) є правомірним та свідчить про дотримання контролюючим органом відповідної процедури листування, внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків.

Таким чином, звернувшись 18.05.2026 до суду з даним позовом, позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою.

У позовній заяві позивач просить суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на звернення до суду позивач зазначив, що про наявність спірного податкового повідомлення-рішення йому стало відомо лише після отримання всіх матеріалів документальної позапланової невиїзної перевірки, які надіслані листом від 11.05.2026 № 21933/6/13-01-04-07-13 ГУ ДПС у Львівській області.

Проте, суд зауважує, що звернення позивача до відповідача із заявою та отримання на неї відповіді не змінює час початку перебігу строку звернення з цим позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти із значним запізненням, виявляючи тривалий час байдужість до своїх прав.

У постанові від 23.05.2022 у справі №810/3116/18 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

У цій же постанові Судова палата зробила висновок, що обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення-рішення у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2026 у справі №580/10785/25, від 13.11.2025 у справі №520/7470/25.

Таким чином, позивачу, у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що провадження в даній адміністративній справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Відтак, суд доходить висновку про наявність правових підстав для залишення цього позову без руху.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 15 статті 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 171, 241 - 243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «КДЗ» залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лунь З.І.