Ухвала суду № 139752070, 14.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

14 вересня 2026 року Справа № 280/9430/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 45525328)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії та бездіяльність Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області щодо обліку робочого часу ОСОБА_1 як «відсутність з нез`ясованих причин» (код «113») за період з 08.12.2025 по 28.07.2026 в тій частині цього періоду, яка не охоплюється належним чином оформленими оплачуваними відпустками, тимчасовою непрацездатністю та іншими періодами, що відповідно до закону підлягають іншому виду обліку та оплати, а також щодо нездійснення належного коригування такого обліку після отримання та розгляду письмових пояснень ОСОБА_1 від 30.07.2026, про результати розгляду яких повідомлено листом від 24.08.2026 №01-21/1429;

визнати протиправною бездіяльність Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 оплати за періоди фактичного простою не з його вини в межах періоду з 08.12.2025 по 28.07.2026, за винятком періодів, які підлягали оплаті або обліку на інших законних підставах;

зобов`язати Михайлівську селищну військову адміністрацію Василівського району Запорізької області провести коригування табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 за період з 08.12.2025 по 28.07.2026 відповідно до встановлених судом обставин щодо фактичного простою не з вини працівника та окремо врахувати періоди оплачуваних відпусток, тимчасової непрацездатності й інші періоди, що мають самостійний режим обліку;

зобов`язати Михайлівську селищну військову адміністрацію Василівського району Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 оплату за час фактичного простою не з його вини в межах періоду з 08.12.2025 по 28.07.2026 відповідно до статті 113 КЗпІІ України у розмірі не нижче двох третин установленого посадового окладу, з урахуванням фактично проведених виплат та за виключенням періодів, які відповідно до закону підлягали іншому виду оплати;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області на користь ОСОБА_1 понесені та документально підтверджені судові витрати.

Також позивач просить витребувати у Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області докази, зазначені у розділі 8 цієї позовної заяви;

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Приписами частини 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо формально послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В межах спірних правовідносин позивач просить, зокрема визнати протиправними дії та бездіяльність Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області щодо обліку робочого часу, а також визнати протиправною бездіяльність Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 оплати за періоди фактичного простою не з його вини в межах періоду з 08.12.2025 по 28.07.2026.

Судом встановлено, що перебування позивача на посаді старости на території Пришибського старостинського округу Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області, у розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою, а тому на спірні правовідносини поширюються положення частини п`ятої статті 122 КАС України.

При цьому заявлені позивачем вимоги про зобов`язання Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області провести належний та повний перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за весь період вимушеного простою, який виник не з його вини, не є самостійними (відокремленими) позовними вимогами, а безпосередньо пов`язані з оскарженням розпорядження начальника Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області від 24.11.2025 № 249-к «Про припинення простою старости на території Пришибського старостинського округу Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області ОСОБА_2 ». З огляду на те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права та відреагувати на прийняте відповідачем рішення саме в момент його винесення.

Судом встановлено, що оскарження дій або бездіяльності відповідача безпосередньо пов`язане із вищезазначеним розпорядженням. Про вказане рішення ОСОБА_1 було достовірно відомо щонайменше з 19.12.2025, про що свідчить його лист-повідомлення, адресований Михайлівській селищній військовій адміністрації Василівського району Запорізької області.

Натомість, до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 08.09.2026, тобто з пропуском визначеного частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Також, суд зауважує, що необхідність отримання документів та інформації шляхом адвокатських запитів, а також очікування правової визначеності жодним чином не впливають на можливість реалізації права на оскарження протиправних дій або бездіяльності Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області.

При цьому, отримання позивачем листа відповідача від 24.08.2026 №01-21/1429, у відповідь на її звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

З урахуванням наведеного, суд зазначає про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

В матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом або унеможливлювали позивачу вчасно дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Михайлівської селищної військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду або заяви про поновлення цього строку; належним чином завірені копії документів, що підтверджують поважність пропуску строку на звернення до суду з позовом, або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: І.В. Батрак