Постанова № 13975160, 28.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.02.2011 р. справа №40/344

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Ломовцевої Н.В.

Діброва Г.І., Приходько І.В.

при секретарі судового засідання

Клокоцкій О.Ю.

за участю представників:

від позивача:

Бузівська Н.М. –довір.

від відповідача:

Ракітянський С.С. –довір.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь

на рішення господарського суду

Донецької області

від

23.12.2010р.

по справі

№40/344 (суддя Морщагіна Н.С.)

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь

до

Дочірнього підприємства «Ілліч-Рибак»Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь

про

стягнення 52 475 грн. 92 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства «Ілліч-Рибак»Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь про стягнення 52 781 грн. 16 коп., з яких 2 072 грн. 40 коп. боргу з індексованої орендної плати, 358 грн. 50 коп. пені, 124 грн. 34 коп. індексу інфляції, 47 грн. 52 коп. 3% річних, 29 990 грн. 40 коп. неустойки, 20 188 грн. 00 коп. штрафу за нецільове використання об’єкту оренди.

В ході розгляду справи господарським судом позивач надав клопотання, яким зменшив позовні вимоги в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та просив стягнути з відповідача 2 060 грн. 52 коп. боргу, 356 грн. 52 коп. пені, 123 грн. 63 коп. індексу інфляції, 47 грн. 25 коп. 3% річних, 29 700 грн. 00 коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна, 20 188 грн. 00 коп. штрафу за нецільове використання майна.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №40/344 позовні вимоги задоволені частково, з Дочірнього підприємства «Ілліч-Рибак»Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь стягнуто 2 060 грн. 52 коп. боргу з орендної плати, 356 грн. 52 коп. пені, 123 грн. 63 коп. індексу інфляції, 47 грн. 25 коп. 3% річних. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки в розмірі 29 700 грн. 00 коп. та штрафу в розмірі 20 188 грн. відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. у справі №40/344 зазначене рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010р. у справі №40/344 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №40/344 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 29 700 грн. 00 коп. неустойки та 20 188 грн. 00 коп. штрафу скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справ №40/344 (суддя Морщагіна Н.С.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Дочірнього підприємства «Ілліч-Рибак»Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»м.Маріуполь на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь стягнуто 2 060 грн. 52 коп. боргу з орендної плати, 356 грн. 52 коп. пені, 123 грн. 63 коп. індексу інфляції, 47 грн. 25 коп. 3% річних. У задоволенні позовних в залишковій частині відмовлено.

Позивач не погодившись з прийнятим рішенням суду від 23.12.2010р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 29 700 грн. 00 коп. неустойки та 20 188 грн. 00 коп. штрафу скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування зазначеного рішення суду заявник вважає невірним висновок суду щодо необґрунтованості стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення об’єкту оренди, оскільки порядок приймання-передачі об’єкту оренду чітко визначений умовами договору і відповідач не виконав свого обов’язку по поверненню орендованого майна. Крім того, вважає висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу помилковими, оскільки матеріалами справи підтверджується факт нецільового використання відповідачем орендованого майна.

Представник позивача підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2010р. у справі №40/344 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.05.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №40/344 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 29 700 грн. 00 коп. неустойки та 20 188 грн. 00 коп. штрафу скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Всупереч зазначеним нормам права господарським судом розглянуто позов Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь в повному обсязі, в тому числі, розглянуті по суті вимоги щодо стягнення 2 060 грн. 52 коп. боргу, 356 грн. 52 коп. пені, 123 грн. 63 коп. індексу інфляції, 47 грн. 25 коп. 3% річних, висновки щодо яких залишені без змін за рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. у справі №40/344.

Враховуючи наведене, з мотивувальної частини рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі №40/344 підлягають виключенню абзаци 5-8, 14, 17-33, а також абзац 2 резолютивної частини рішення суду, який містить висновок про задоволення позову в цьому обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення неустойки в розмірі 29 700 грн. 00 коп. та штрафу в розмірі 20 188 грн. 00 коп. апеляційний суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь»(далі - орендодавець) та Дочірнім підприємством «Ілліч-Рибак» Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(далі - орендар) було укладено договір оренди майна №118/112 від 01.12.2007р.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку і на умовах, визначених договором, рендодавець зобовується передати за плату орендарю в строкове користування, а орендар зобов’язався прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (далі –об’єкт оренди) (майно) по акту приймання-передачі майна (додаток №1).

Пунктом 1.2 договору визначено, що об’єкт оренди є частина набережної (залізо-бетоний причал) для відстоювання малих плавзасобів, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1 (цех морських перевезень), та перебуває на балансі цеху морських перевезень (інв.№159), загальною довжиною 55 метрів та остаточною вартістю станом на 01.12.2007р. 100 940 грн. 00 коп.

Факт передачі об’єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі від 01.12.2007р., підписаного сторонами без зауважень та заперечень.

Пунктом 2.1 договору визначено, що об’єкт оренди передається в оренду на строк з 01.12.2007р. по 31.12.2008р.

Відповідно до п. 5.3 договору по закінченню строку оренди (строку дії договору оренди), а також у випадах розірвання договору оренди, орендатор зобов’язаний негайно в строк, який не повинен перевищувати 5 робочих днів повернути орендодавцю об’єкт оренди в стані, в якому він був отриманий з урахування нормального зносу за актом приймання-передачі.

Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Листом № 0118/53 від 19.01.2009р. позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди № 118/112 від 01.12.2007р. та необхідність повернення об’єкту оренди за актом приймання-передачі у строк до 21.01.2009р.

Таким чином договір припинив свою дію 31.12.2008р.

20.01.2009р. ДП «Ілліч-Рибак»ВАТ «ММК ім. Ілліча»на адресу позивача було направлено лист №53 від 20.01.2009р. щодо узгодження дати, часу та місця прибуття представників сторін для складення акту приймання-передачі об’єкту оренди.

Помилковим є висновок господарського суду щодо наявності вини орендодавця у діях щодо неповернення орендованого майна, оскільки ним не повідомлено про дату, час та місце прибуття представників сторін для складення акту приймання-передачі об’єкту оренди.

Зазначений висновок спростовується п. 5.3 договору та приписами ст. 785 Цивільного кодексу України.

При цьому сторони не передбачили обов’язку листування з приводу передачі майна, а відповідачем, в свою чергу, навіть після неотримання відповіді на лист №53 від 20.01.2009р., не скоєно будь-яких інших дій, направлених на реалізацію обов’язку щодо повернення об’єкту оренди.

Таким чином, порушення умов договору і приписів закону щодо обов’язковості передачі майна після припинення договору оренди, мало місце саме у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача.

Згідно ч.ч. 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони, а одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у разі невиконання орендарем зобов’язань щодо повернення об’єкта оренди, якщо договір припинив свою дію або його було розірвано, орендар сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної плати за користування об’єктом оренди за весь час такого прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач просив стягнути з відповідача неустойку за користування об’єктом оренди за весь час прострочення в розмірі 29 700 грн. 00 коп. за період з 01.01.2009р. по 30.09.2009р.

Виходячи з розрахунку, наданого до заяви про зменшення позовних вимог, нараховуючи неустойку, позивач виходив із розміру 3 300 грн. 00 коп. в місяць подвійної орендної плати.

При цьому позивач не врахував, що повідомлення про припинення договору оренди направлено ним відповідачу 20.01.2009р., а обов’язок передачі майна у відповідача виникає не більш ніж через 5 днів після направлення такого повідомлення.

Таким чином розрахунок неустойки за січень 2009р. здійснено позивачем невірно і без врахування вищенаведеного, а будь-якого іншого розрахунку суми неустойки ним не надано.

При таких обставинах судова колегія вважає, що розмір неустойки за січень 2009р. в розмірі 3 300 грн. 00 коп. є недоведеним.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається з п. 6.3 договору орендар сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі подвійної плати за користування об’єктом оренди за весь час такого прострочення, тобто до моменту виконання зобов’язання.

При таких обставинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 26 400 грн.

Також позивач просив господарський суд стягнути з відповідача штраф за нецільове використання орендарем об'єкту оренди в сумі 20 188 грн. 00 коп., в обґрунтування зазначеного посилається на припис капітану порту «Азовсталь»№07-299 від 31.10.2008р. про усунення порушень використання майна та лист від 02.12.2008р. за підписом в.о. начальника порту «Азовсталь»з повторною вимогою звільнити причал від частково утилізованого СРТМ «Слава Керчі», з яких вбачається, що у період дії договору спільно з Державною екологічною інспекцією Азовського моря було проведено перевірку, якою зафіксовано факт використання об’єкту договору для утилізації СРТМ «Слава Керчі».

Пунктом 6.4 договору передбачено, що в разі нецільового використання орендарем об’єкту оренди, орендар сплачує орендодавцеві штраф в розмірі 20% від вартості об’єкту оренди, вказаної в п. 1.2 цього договору.

Згідно п. 1.5 договору об’єкт оренди використовується відповідачем для відстою плавзасобу - СРТМ «Генерал Аршинцев».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів того, що саме відповідачем на орендованій згідно з договором території вчинялися дії щодо утилізації СРТМ «Слава Керчи».

Враховуючи наведене, позивач не довів належними та допустимими доказами факт нецільового використання відповідачем об’єкту оренди.

При таких обставинах, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог про щодо стягнення штрафу за нецільове використання орендарем об'єкту оренди в сумі 20 188 грн. 00 коп., надав належну правову оцінку обставинам справи та дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі №40/344 підлягає частковому скасуванню.

Витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області 23.12.2010р. у справі №40/344 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі №40/344 скасувати частково.

Виключити з мотивувальної частини рішення господарського суду Донецької області від 23.12.2010р. у справі №40/344 абзаци 5-8, 14, 17-33 та абзац 2 резолютивної частини рішення суду.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ілліч-Рибак»Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(87650, с.Широкине, вул. Рибацька, 1, ЄДРПОУ 34274000) на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»(87500, м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) 26 400 грн. 00 коп. неустойки, 264 грн. 00 коп. державного мита, 124 грн. 89 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ілліч-Рибак»Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»(87650, с.Широкине, вул. Рибацька, 1, ЄДРПОУ 34274000) на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»(87500, м.Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 132 грн. 00 коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області 23.12.2010р. у справі №40/344 залишити без змін.

Видати Відкритому акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь»м.Маріуполь довідку на повернення державного мита в розмірі 12 грн. 94 коп. як надмірно сплаченого при подачі апеляційної скарги.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Г.І. Діброва

І.В. Приходько

Надруковано: 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСДО.