Ухвала суду № 139750295, 15.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 вересня 2026 р. Справа № 120/9776/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши заяву представниці позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 17.02.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії виходячи із восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 01.06.2025 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

02.09.2026 представниця позивач подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 17.02.2026, в якій стверджує, що рішення суду залишається невиконаним в частині виплати недоотриманих сум пенсії.

Ухвалою від 03.09.2026 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області 10-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень (з їх документальним підтвердженням) на заяву представника позивача, подану в порядку ст. 382 КАС України.

10.09.2026 до суду від ГУ ПФУ у Вінницькій області отримано додаткові пояснення у справі, в яких представник пенсійного фонду просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Зокрема зазначив, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №120/9776/25 виконано відповідачем у межах покладених судом зобов`язань, а на його виконання здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2025 та нараховано заборгованість у розмірі 169376,67 грн станом на 01.09.2026.

Представник відповідача зауважив, що виплата нарахованих на виконання судового рішення сум здійснюється у межах відповідних бюджетних асигнувань та визначеного Кабінетом Міністрів України порядку. При цьому після визнання постанови КМУ №821 протиправною та нечинною виникла правова невизначеність щодо механізму фінансування таких виплат, яку врегульовано постановою КМУ №1046 від 19.08.2026 шляхом включення відповідних правил до Порядку №157.

Водночас відповідач наголосив, що Головне управління є територіальним органом виконавчої влади та не є розпорядником коштів, а тому не може здійснювати виплату заборгованості без надходження відповідного фінансування з Державного бюджету України. Посилаючись на положення бюджетного законодавства та практику Верховного Суду, представник зазначив, що відсутність бюджетного фінансування та фактичних коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Також представник відповідача зазначив, що встановлення судового контролю є процесуальним заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, а підставою для його застосування є наявність об`єктивних доказів невиконання рішення або ухилення відповідача від його виконання. На думку ГУ ПФУ, таких обставин у цій справі не встановлено, оскільки відповідач вчинив необхідні дії щодо виконання рішення, здійснив перерахунок пенсії та облікував належні позивачу суми.

Крім того, представник зауважив, що в межах розгляду заяви за статтею 382 КАС України суд не вправі надавати оцінку новим рішенням чи діям відповідача, які стосуються нових обставин та періодів, або вирішувати питання, що є предметом розгляду під час вирішення спору по суті.

Відтак, відповідач вважає, що рішення суду виконано в межах його повноважень та чинного законодавства, підстави для встановлення судового контролю відсутні, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні відповідної заяви.

14.09.2026 представник позивача подав до суду заперечення щодо вищенаведених тверджень ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо належного виконання рішення суду від 17.02.2026 та наполягав на необхідності встановлення судового контролю.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зважає на таке.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Як унормовано частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження (частина 3 статті 382 КАС України).

Отже, вказаною нормою передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №1-7/2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 наголосив на тому, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та зауважив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зауважив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

В іншому рішенні у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

У заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду зазначено, що підставою для встановлення такого контролю є невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026, яким відповідача зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 01.06.2025 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.

Суд критично оцінює твердження представника ГУ ПФУ у Вінницькій області, наведені у додаткових поясненнях від 10.09.2026 щодо належного виконання рішення суду, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 відповідача зобов`язано не лише провести перерахунок пенсії позивача, а й здійснити її виплату з 01.06.2025 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.

Відтак, належним виконанням зазначеного судового рішення є вчинення відповідачем усіх визначених його резолютивною частиною дій, у тому числі фактична виплата позивачу належних йому сум пенсії.

При цьому відповідач не заперечує, що на виконання рішення суду ним проведено перерахунок пенсії та визначено суму заборгованості. Разом з тим сам факт проведення перерахунку та обліку відповідних сум не свідчить про повне виконання судового рішення, оскільки його резолютивна частина прямо передбачає також виплату пенсії.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 382 КАС України метою встановлення судового контролю є забезпечення реального та повного виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, на якого покладено відповідний обов`язок.

На думку суду, за обставин, наведених представником ГУ ПФУ у Вінницькій області додаткових поясненнях, відсутні підстави вважати, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026 у цій справі є виконаним, оскільки з поданих пояснень та документів чітко вбачається, що вказане судове рішення виконано не в повному обсязі. При цьому, відповідач як суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Посилання представника відповідача у письмовому звіті від 28.11.2025 на вимоги ПКМУ №821, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Порядок №821), як на підставу невиплати в повному обсязі нарахованої пенсії після дати набрання рішенням суду законної сили, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний нормативно-правовий акт не визначає механізм здійснення з бюджету видатків на виплату сум пенсії по виконанню судових рішень після дати набрання ними законної сили та не поширює свою дію на поточні виплати пенсії, тому виникає необхідність у зобов`язанні відповідача подати додаткові письмові пояснення з цього приводу.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 382-1 КАС України).

За приписами частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на невиконання відповідачем судового рішення, що набрало законної сили, суд дійшов висновку встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026, яким відповідача зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 01.06.2025 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.

Згідно з частиною 6 статті 382-1 КАС України ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Керуючись статтями 14, 248, 370, 381-1, 382, 382-1 КАС України,

у х в а л и в :

Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 10.12.2026 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.02.2026, яким Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 з 01.06.2025 перерахунок та виплату пенсії передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік" щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум.

.

Ухвала суду першої інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна