Рішення № 13974922, 01.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11 Справа № 5/5/2011

01.03.2011 № 5/5/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об‘єднання», м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод металовиробів», м. Стаханов, Луганської області

про стягнення 9051 грн. 16 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –Усов Р.Ю. дов. №26 від 01.01.2011

від відповідача –не прибув;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об‘єднання»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 5219 грн. 87 коп., за реактивну електричну енергію у сумі 3545 грн.64 коп., яка виникла за період з вересня по листопад 2010р., 71 грн. 45 коп. пені за порушення строків оплати боргу та 214 грн. 20 коп. пені за порушення строків сплати боргу за період з червня по серпень 2010 р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав лист від 01.03.2011р., в якому зазначив, що при складанні розрахунку пені на суму 214 грн. 20 коп. була допущенна помилка в періоді, за який вона нараховується, у зв’язку з чим подав суду новий розрахунок пені на суму 214 грн. 20 коп.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” (позивач, постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Стахановський завод металовиробів” (відповідач, споживач) 01.11.2003 року був укладений договір про постачання електричної енергії №А 2502, за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.2.2.2 –п.2.2.3 договору споживач зобов’язався для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1-го числа згідно з додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових електролічильників, електролічильників субспоживачів, оформляти результати відповідно до додатку „Форма „Звіт про використану електроенергію” та направляти уповноваженого представника у відділ збуту енергії філії постачальника електричної енергії за адресою: м.Стаханов, вул.Трамвайна, 35а для подання звіту про спожиту електроенергію за розрахунковий період (місяць) і отримання рахунків для здійснення розрахунку за активну електроенергію та інших платежів, передбачених договором.

Згідно п.7.5 договору якщо сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5000 кВт*год. та більше, споживач здійснює оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком „ Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Розрахунки за електричну енергію та інші платежі здійснюються споживачем у порядку, передбаченому додатком „Порядок розрахунків” (п. 7.7 договору). Зокрема, пунктом 9 додатку „Порядок розрахунків” до договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, сум на відшкодування збитків, пені за порушення термінів розрахунків та ін. споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.

Позивач на виконання умов укладеного договору за період з вересня по листопад 2010 року поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується довідками відповідача про використану електроенергію (а.с.22, 26, 30) та після закінчення розрахункового місяця надавав відповідачу рахунки на оплату електроенергії (активної та реактивної), що підтверджується матеріалами справи (а.с.23, 27, 31).

Натомість, відповідач, в обумовлений договором строк, виставлені позивачем рахунки не оплатив, у зв‘язку з чим, за ним виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 5219 грн. 87 коп. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 3545 грн. 64 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати електроенергії підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 5219 грн. 87 коп. та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в сумі 3545 грн. 64 коп.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Сторони у пункті 4.4.1 договору визначили, що у разі порушення Споживачем передбаченого додатком «Порядок розрахунків»терміну розрахунку за активну електроенергію та термінів оплати за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за недовраховану електроенергію та на відшкодування збитків Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені Споживачу надається окремий рахунок.

Оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 4.4.1 договору нараховано за період по 01.12.2010, згідно наданого розрахунку, та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, з урахуванням дат виникнення боргу у розмірі 71 грн. 45 коп. Відповідний рахунок на оплату пені направлявся відповідачу (а.с. 34, 35), але оплачений не був.

Розрахунок суми пені здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства, є вірним та обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, оскільки відповідачем не погашена заборгованість за період з червня по серпень 2010 року, яка стягнута рішення господарського суду Луганської області від 17.11.2010 №19/314, про що свідчить лист ВДВС Стаханівського МУЮ №936 від 25.02.2011р., позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за порушення строків оплати поставленої активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розмірі 214 грн. 20 коп.

Так, рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.2010 №19/314 між тими ж сторонами задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за активну електричну енергію в сумі 2354 грн. 09 коп., заборгованість за надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії в сумі 3115 грн. 74 коп. та пеню в сумі 52 грн. 84 коп., яка була нарахована за період по 01.09.2010р.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Отже, в частині з’ясування факту наявності боргу за період з червня по серпень 2010 року має місце преюдиція у вигляді рішення у справі №19/314, що не потребує доведення позивачем у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на час розгляду даної справи, борг, стягнутий рішенням суду №19/314 від 17.11.2010р. відповідачем не погашений, тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога про стягнення пені за порушення строків оплати боргу за червень - серпень 2010 р., яка, з урахуванням передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України строку, згідно наданого розрахунку, нарахована за період з 02.09.2010 по 13.12.2010р.

Втім, оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за заявлений позивачем період, становить 214 грн. 00 коп., вимога позивача про стягнення з відповідача 214 грн. 20 коп. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 214 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях по даній справі.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод металовиробів», м.Стаханов, Луганської області, вул. Широка, 5, ідентифікаційний код 14307268 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260343249060 у філії ЛОУ ВАТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665 борг за активну електроенергію у сумі 5219 грн. 87 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод металовиробів», м.Стаханов, Луганської області, вул. Широка, 5, ідентифікаційний код 14307268 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-а, ідентифікаційний код 31443937 на п/рахунок № 2600418745 у ЛОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007 борг за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у сумі 3545 грн.64 коп., пеню у сумі 285 грн. 45 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 101 грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 грн.99 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення - 03.03.2011.