Ухвала суду № 139748912, 15.09.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1481/17

Провадження № 1-кп/945/20/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

представник цивільного

відповідача ОСОБА_4 (який бере участь у судовому засіданні дистанційно, з власних засобів);

захисника ОСОБА_5 ;

обвинуваченого ОСОБА_6 (який бере участь у судовому засіданні дистанційно, з власних засобів),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2016 року за № 12016150260000672 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Тарутіно Одеської області, громадянина України, працюючого інспектором ТОВ Котекна Україна Лімітед, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

01 вересня 2017 року до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 кримінальне провадження № 480/1471/17 розподілено головуючому судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2021 року кримінальне провадження № 480/1481/17 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України прийнято до провадження судді ОСОБА_1 та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24 березня 2026 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України призначено до судового розгляду.

Під час судового засідання вказаного кримінального провадження захисник звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження.

Представник цивільного відповідача ТОВ Котектна Україна Лімітед ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти клопотання, але вважав, що, у зв`язку з недослідженням усіх доказів у кримінальному провадженні, суд позбавлений можливості встановлювати винуватість обвинуваченого.

Потерпілі звернулися до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутністю, підтримують письмову позицію свого представника ОСОБА_7 , викладену раніше.

Представник потерпілих ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, без повідомлення причин. У своїх письмових запереченнях представник покликався на те, що оскільки обвинувачений ОСОБА_6 не вважає себе особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, а тому є всі підстави вважати, що обвинувачений недостатньо повно розуміє наслідки закриття кримінального провадження.

Заслухавши у судовому засіданні сторін кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого.

ОСОБА_6 , відповідно до обвинувального акта, висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Так, 13.07.2016 о 08:15 ОСОБА_6 керував технічно справним автомобілем RENAULT DOKKER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю приблизно 80 км/год, здійснював рух в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному дорожньому покриттю автодороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ з боку м. Одеса у бік м. Миколаєва.

Рухаючись в достатній видимості, проїжджаючи 111 км цієї автодороги, водій ОСОБА_6 грубо порушив п. 1.3, 2.3. б, 14.2 а Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не урахував дорожню обстановку, не переконався в тому, що водій автомобіля GEELY EMGRAND, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , який рухається за ним, розпочав маневр обгону, та знаходився на смузі зустрічного руху, почав виконувати обгін їдучого попереду автомобіля VOLKSWAGEN T5, державний номер НОМЕР_3 .

Виконуюючи маневр обгону ОСОБА_6 змістив керований ним автомобіль вліво та допустив контактування з автомобілем GEELY EMGRAND. Після цього зіткнення ОСОБА_6 змістив керований ним автомобіль RENAULT DOKKER вправо, та правою передньою бічною частиною керованого ним автомобіля допустив зіткнення з лівою задньою частиною їдучого по своїй смузі руху з права від нього автомобілем VOLKSWAGEN T5. В цей час водій автомобіля GEELY EMGRAND, який після зіткнення з автомобілем RENAULT DOKKER втратив контроль над керуванням свого транспортного засобу, знаходячись в заносі, перетнув смугу зустрічного руху та допустив контакт з автомобілем VOLKSWAGEN T5, внаслідок чого останній з`їхав у кювет по ходу свого руху з послідуючим зіткненням з перешкодою у вигляді дерева.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди:

- водій автомобіля VOLKSWAGEN T5 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого осколкового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, рани в проекції перелому гомілки, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, в умовах ДТП (зіткнення автомобілів), при знаходженні в салоні автомобілю, та згідно висновку судово-медичного експерта № 2001 від 19.12.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя;

- пасажир автомобіля VOLKSWAGEN T5, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_10 отримав тілесні пошкодження у вигляді відкритого осколкового вдавленого перелому кісток свода черепа, забою головного мозку легкого ступеня, перелому 2 шийного хребта, перелому вертлюжної западини лівого тазостегнового суглобу, забійної рани голови, забою шийного відділу хребта, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, в умовах ДТП (зіткнення автомобілів), при знаходженні в салоні автомобілю, та згідно висновку судово-медичного експерта № 2006 від 19.12.2016 відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало злочинне порушення водієм ОСОБА_6 , вимог п. 1.3, 2.3 «б», 14.2 «а», Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Частинами 1, 4 статті 286 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд зобов`язаний з`ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов`язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов`язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку (частини 2, 3, 4, 5 статті 288 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частинами 1-3 статті 49 Кримінального кодексу України (в редакції Закону, який діяв на час вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності № 8 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у порушенні правил дорожнього руху 13 липня 2016 року, що завдало тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_9 . Та ОСОБА_10 , тобто у вчиненні злочину, який за ступенем тяжкості, відповідно до ст. 12 КК України (у редакції Закону, який діяв на час вчинення діяння), відноситься до тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який (у редакції Закону, який діяв на час вчинення діяння) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Отже, під час судового розгляду кримінального провадження 15 вересня 2026 року минуло більше ніж десять років з дня вчинення 13 липня 2016 року злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .

Крім цього, відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостістаном на 28.08.2026 відомості щодо наявності незнятої чи непогашеної судимості відносно ОСОБА_6 відсутні.

З викладеного слідує, що обвинувачений ОСОБА_6 іншого злочину не вчинив, ухилення від слідства та суду не допускав.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання захисника про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає закриттю з нереабілітуючої підстави, у зв`язку з закінченням строків давності.

Щодо думки представника потерпілих та потерпілих про неможливість закриття кримінального провадження, то суд враховує правовий висновок Верховного Суду у справі № 454/3997/24 відповідно до якого з системного аналізу норм КПК та КК слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення зі згодою потерпілої сторони на таке звільнення. В даному випадку застосування положень ст. 49 КК є обов`язковим для суду, а тому позиція потерпілих та їх представника, у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною. Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 , у присутності свого захисника, надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, а тому розуміє наслідки такого звільнення з нереабілітуючих підстав.

У підготовчому судовому засіданні судом прийняті до розгляду:

цивільний позов прокурора, в інтересах держави в особі Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги, до ОСОБА_6 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_10 у розмірі 7999 грн. 41 коп.;

позовна заява ОСОБА_9 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед» 2 500 000 грн. моральної шкоди та 9629 грн. на відшкодування вартості знищеного автомобіля Volkswagen T5, державний номер НОМЕР_3 , а також з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» відшкодування вартості знищеного транспортного засобу Volkswagen T5, державний номер НОМЕР_3 , у сумі 100000 грн.;

позовна заява ОСОБА_10 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед» щомісячно 60% від мінімальної заробітної плати, встановленої на території України на відшкодування втраченого доходу, внаслідок одержаного каліцтва та 5 000 000 грн. моральної шкоди, а також з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» відшкодування витрат на лікування ОСОБА_10 у розмірі 132464 грн. 56 коп.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснено, що в разі закриття кримінальної справи цивільний позов не розглядається, а вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

За викладених обставин, суд вважає, що у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, цивільні позови у кримінальному провадженні не підлягають вирішенню по суті, а вимоги прокурора та потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

І така позиція суду узгоджується з позицією, викладеною у постанові ККС ВС від 23 червня 2022 року у справі № 204/2626/21.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, відповідно до обвинувального акта, складаються з витрат на проведення експертиз у сумі 18215 гривень 30 копійок, які слід віднести на рахунок держави і така позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, який висловлений 16 липня 2025 року в справі № 712/1678/18 щодо того, що ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК України процесуальні витрати на проведення експертиз не можуть бути стягнуті з обвинуваченого, а повинні бути віднесені на рахунок держави.

Речовими доказами у кримінальному провадженні визнані автомобілі, які слід вважати повернутими потерпілому та обвинуваченому.

Щодо інших речових доказів, відповідно до обвинувального акта, якими є автомобіль VOLKSWAGEN T5 та полімерний пакет. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо визнання цих речей речовими доказами, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 286, 288 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 , у зв`язку із закінченням строків давності, - задовольнити.

ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12016150260000672, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов прокурора, в інтересах держави в особі Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги, до ОСОБА_6 про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_10 у розмірі 7999 грн. 41 коп., - залишити без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_9 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед» 2 500 000 грн. моральної шкоди та 9629 грн. на відшкодування вартості знищеного автомобіля Volkswagen T5, державний номер НОМЕР_3 , а також з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» відшкодування вартості знищеного транспортного засобу Volkswagen T5, державний номер НОМЕР_3 , у сумі 100000 грн., - залишити без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_10 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котекна Україна Лімітед» щомісячно 60% від мінімальної заробітної плати, встановленої на території України на відшкодування втраченого доходу, внаслідок одержаного каліцтва та 5 000 000 грн. моральної шкоди, а також з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» відшкодування витрат на лікування ОСОБА_10 у розмірі 132464 грн. 56 коп., - залишити без розгляду.

Роз`яснити прокурору та потерпілим право на звернення з позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази:

- автомобіль RENAULT DOKKER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вважати повернутим ОСОБА_6 ;

- автомобіль GEELY EMGRAND, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважати повернутим ОСОБА_8 .

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1