Рішення № 13974810, 17.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.11 р. Справа № 9/3

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О. А.

При секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в розмірі 181 002грн.20коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

З 17.02.2011р. о 14год.40хв. по 17.02.2011р. о 16год.00хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в розмірі 181 002грн.20коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 136 527грн.80коп., інфляційних витрат в розмірі 35 497грн.23коп. та 3% річних в розмірі 8 977грн.17коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №4270 від 05.02.2008р., договір купівлі-продажу №25/12-07В від 25.12.2007р. з додатком до нього, додаткову угоду №1 від 28.01.2009р. до договору купівлі-продажу №25/12-07В від 25.12.2007р., видаткові накладні №УС09/02-06 від 09.02.2008р., №УС23/02-06 від 23.02.2008р., №УС09/03-03 від 09.03.2008р., №УС17/04-16 від 17.04.2008р., №УС18/04-14 від 18.04.2008р., №УС05/05-15 від 05.05.2008р., №УС11/06-17 від 11.06.2008р., №УС05/07-07 від 05.07.2008р., №УС11/07-03 від 11.07.2008р., №УС20/07-02 від 20.07.2008р., №УС23/07-03 від 22.07.2008р., №УС26/07-02 від 26.07.2008р., №УС03/08-03 від 03.08.2008р., №УС06/10-04 від 06.10.2008р., рахунки-фактури №УС09/02-05 від 09.02.2008р., №УС23/02-06 від 23.02.2008р., №УС09/03-03 від 09.03.2008р., №УС17/04-08 від 17.04.2008р., №УС18/04-05 від 18.04.2008р., №УС05/05-15 від 05.05.2008р., №УС11/06-15 від 11.06.2008р., №УС05/07-01 від 05.07.2008р., №УС11/07-06 від 11.07.2008р., №УС20/07-02 від 20.07.2008р., №УС22/07-04 від 22.07.2008р., №УС26/07-02 від 26.07.2008р., №УС03/08-03 від 03.08.2008р., №УС06/10-04 від 06.10.2008р., залізничні квитанції про приймання вантажу, лист вих.№03-02/09-4 від 03.02.2009р., банківські виписки за 14.03.2008р., 15.04.2008р., 15.05.2008р., 29.05.2008р., 11.06.2008р., 04.07.2008р., 31.07.2008р., 07.08.2008р., 20.08.2008р., 02.09.2008р., 30.09.2008р.

На адресу суду 28.01.2011р. від позивача надійшло клопотання вих.№27-01/11-1 від 27.01.2011р., зі змісту якого вбачається, що позивач підтримує свої позовні вимоги.

01.02.2011р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №26/07-24 від 28.01.2011р., відповідно до якого проти позову заперечує, посилаючись на недоведеність та безпідставність позову. Також, відповідачем надані письмові пояснення №26/07-26 від 31.01.2011р. щодо отримання товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем 17.02.2011р. надані письмові пояснення вих.№16-02/11-1 від 16.02.2011р., відповідно до яких останній підтримує свої позовні вимоги.

Одночасно, 17.02.2011р. позивачем надана заява б/н від 17.02.2011р. про зменшення позовних вимог, якою останній зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 35 497грн.23коп. та 3% річних в розмірі 8 977грн.17коп. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 136 527грн.80коп.

Суд розглядає позовні вимоги відповідно до заяви б/н від 17.02.2011р. про зменшення позовних вимог.

Відповідач 17.02.2011р. надав заяву б/н від 17.02.2011р., відповідно з якою останній визнає суму основної заборгованості в розмірі 136 527грн.80коп.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8138473 Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ станом на 17.01.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

05.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, та Товариством з обмеженою відповідальністю „УКР-СІЛІКА”, м.Дніпропетровськ укладений договір купівлі-продажу №4270, відповідно з яким продавець (ТОВ „УКР-СІЛІКА”) зобов’язується поставити покупцю (відповідачу) товар у кількості та за ціною вказаних у специфікаціях 1, 2, 3 ....., які є невід’ємною частиною даного договору (розділ 1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю „УКР-СІЛІКА”, м.Дніпропетровськ перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ відповідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ „УКР-СІЛІКА” №1/09 від 22.01.2009р., довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8685975, статутом ТОВ „ЮМІН”. Таким чином, належним позивачем по справі є саме Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо купівлі-продажу товару за договором купівлі-продажу №4270 від 05.02.2008р.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець зобов’язаний поставити товар на умовах FCA станція Вільногірськ Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС 2000р.) на протязі 15 днів з моменту надання заявочного листа.

В розпорядженні суду відсутні наведені вище заявочні листи відповідача та специфікації до договору, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної оцінки факту передачі продукції.

За твердженням позивача, на виконання умов договору останнім за період з лютого 2008р. по жовтень 2009р. на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 306 610грн.80коп., що підтверджує видатковими накладними №УС09/02-06 від 09.02.2008р., №УС23/02-06 від 23.02.2008р., №УС09/03-03 від 09.03.2008р., №УС17/04-16 від 17.04.2008р., №УС18/04-14 від 18.04.2008р., №УС05/05-15 від 05.05.2008р., №УС11/06-17 від 11.06.2008р., №УС05/07-07 від 05.07.2008р., №УС11/07-03 від 11.07.2008р., №УС20/07-02 від 20.07.2008р., №УС23/07-03 від 22.07.2008р., №УС26/07-02 від 26.07.2008р., №УС03/08-03 від 03.08.2008р., №УС06/10-04 від 06.10.2008р. та залізничними квитанціями про приймання вантажу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Суд зазначає, що відповідачем у позовній заяві допущена помилка в частині періоду поставки, оскільки відповідно до матеріалів справи позивачем на адресу відповідача здійснена поставка товару у період з лютого 2008р. по жовтень 2008р.

Належність наведених видаткових накладних та залізничних квитанцій про приймання вантажу до предмету спору перевірена судом.

Наразі, наведені видаткові накладні не містять відміток про приймання відповідачем спірних товарно-матеріальних цінностей, проте суд вважає, що продукція за наведеними вище видатковими накладними прийнята відповідачем, оскільки відповідачем надані письмові пояснення №26/07-26 від 31.01.2011р., з яких вбачається, що останній отримував товарно-матеріальні цінності за спірними накладними від Товариства з обмеженою відповідальністю „УКР-СІЛІКА”, яке, як зазначено вище, перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ.

Також, відповідно до наявних у матеріалах справи банківських виписок за 14.03.2008р., 15.04.2008р., 15.05.2008р., 29.05.2008р., 11.06.2008р., 04.07.2008р., 31.07.2008р., 07.08.2008р., 20.08.2008р., 02.09.2008р., 30.09.2008р. відповідач частково сплачував вартість отриманої продукції за наведеним вище договором та рахунками-фактурами, які, в свою чергу, містять посилання на номера вагонів. Одночасно, ідентичні посилання на номера вагонів містяться у відповідних видаткових накладних, які містяться у матеріалах справи.

Як встановлено вище, поставка відбувалась на умовах FCA станція Вільногірськ Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС 2000р.).

У відповідності з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін „франко-перевізник” (FCA) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Під словом „перевізник” розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Поставка вважається здійсненою, зокрема, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 „а”, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця (п. б) ст.А.4 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)).

Пунктом а) ст.А.3 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) визначено, що договір перевезення немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця. У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинний негайно сповістити про це покупця.

25.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „УКР-СІЛІКА” та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Кольорові Метали” укладено договір купівлі-продажу №25/12-07В, п.1.1 якого передбачено, що продавець (ТОВ з іноземними інвестиціями „Кольорові Метали”) продає, а покупець (ТОВ „УКР-СІЛІКА”) покупає продукцію виробництва, ТОВ з іноземними інвестиціями „Кольорові Метали” (м.Дніпропетровськ), іменовану у подальшому товар, найменування, кількість, ціна та умови поставки якої визначені у додатках до даного договору, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно п.3.1 договору купівлі-продажу №25/12-07В від 25.12.2007р. поставка продукції здійснюється навалом на умовах узгоджених у додатках, згідно заявок покупця з зазначенням вантажоотримувача, його залізничних реквізитів (за умови відправлення залізничним транспортом). Продавець від свого імені організує відвантаження та доставку товару залізничним транспортом за реквізитами, вказаних у заявці.

Додатком №10/1 від 06.02.2008р. до договору купівлі-продажу №25/12-07В від 25.12.2007р. узгоджено вантажоотримувача, а саме Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування”, ст.Шпичкино, Донецької залізниці, та зазначено, що поставка товару здійснюється навалом на умовах: FCA – м.Вільногірськ.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2009р. до договору купівлі-продажу №25/12-07В від 25.12.2007р. замінено Товариство з обмеженою відповідальністю „УКР-СІЛІКА” на Товариство з обмеженою відповідальністю „ЮМІН” та продовжено строк дії наведеного договору до 01.02.2010р.

Відповідно до наявних у матеріалах справи залізничних квитанцій про приймання вантажу Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Кольорові Метали” зі станції Вільногірськ Придніпровської залізниці відправляло відповідачу на станцію Шпичкино, Донецької залізниці спірну продукцію у вагонах, номера яких відповідають номерам вагонів, що зазначені у видаткових накладних №УС09/02-06 від 09.02.2008р., №УС23/02-06 від 23.02.2008р., №УС09/03-03 від 09.03.2008р., №УС17/04-16 від 17.04.2008р., №УС18/04-14 від 18.04.2008р., №УС05/05-15 від 05.05.2008р., №УС11/06-17 від 11.06.2008р., №УС05/07-07 від 05.07.2008р., №УС11/07-03 від 11.07.2008р., №УС20/07-02 від 20.07.2008р., №УС23/07-03 від 22.07.2008р., №УС26/07-02 від 26.07.2008р., №УС03/08-03 від 03.08.2008р., №УС06/10-04 від 06.10.2008р., рахунках-фактурах №УС09/02-05 від 09.02.2008р., №УС23/02-06 від 23.02.2008р., №УС09/03-03 від 09.03.2008р., №УС17/04-08 від 17.04.2008р., №УС18/04-05 від 18.04.2008р., №УС05/05-15 від 05.05.2008р., №УС11/06-15 від 11.06.2008р., №УС05/07-01 від 05.07.2008р., №УС11/07-06 від 11.07.2008р., №УС20/07-02 від 20.07.2008р., №УС22/07-04 від 22.07.2008р., №УС26/07-02 від 26.07.2008р., №УС03/08-03 від 03.08.2008р., №УС06/10-04 від 06.10.2008р.

Претензій щодо якості та кількості поставленої продукції у сторін відсутні, доказів зворотного не надано, судом не встановлено, а отже позивач здійснив постачання товарно-матеріальних цінностей відповідачу за договором купівлі-продажу №4270 від 05.02.2008р.

Покупець зобов’язаний здійснити 100% оплату за поставлений товар грошовими коштами на поточний рахунок продавця на протязі 10 днів з моменту поставки/відвантаження товару (п.4.2 договору купівлі-продажу №4270 від 05.02.2008р.).

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, виходячи з проставлених у залізничних квитанціях календарних штемпелів станції відправника, строк оплати отриманого відповідачем товару за видатковими накладними №УС09/02-06 від 09.02.2008р., №УС23/02-06 від 23.02.2008р., №УС09/03-03 від 09.03.2008р., №УС17/04-16 від 17.04.2008р., №УС18/04-14 від 18.04.2008р., №УС05/05-15 від 05.05.2008р., №УС11/06-17 від 11.06.2008р., №УС05/07-07 від 05.07.2008р., №УС11/07-03 від 11.07.2008р., №УС20/07-02 від 20.07.2008р., №УС23/07-03 від 22.07.2008р., №УС26/07-02 від 26.07.2008р., №УС03/08-03 від 03.08.2008р., №УС06/10-04 від 06.10.2008р. та наявними у матеріалах справи залізничними квитанціями про приймання вантажу – настав.

За твердженням позивача, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками за 14.03.2008р., 15.04.2008р., 15.05.2008р., 29.05.2008р., 11.06.2008р., 04.07.2008р., 31.07.2008р., 07.08.2008р., 20.08.2008р., 02.09.2008р., 30.09.2008р., у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 136 527грн.80коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 136 527грн.80коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Одночасно, як зазначено вище, у заяві б/н від 17.02.2011р. відповідач визнає суму основної заборгованості в розмірі 136 527грн.80коп.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов’язані із визнанням суми основної заборгованості, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 136 527грн.80коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 136 527грн.80коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), ст.ст.509, 525, 526, 530, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМІН”, м.Дніпропетровськ до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування”, м.Краматорськ, про стягнення суми основного боргу в розмірі 136 527грн.80коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” (за адресою: вул. Орджонікідзе, 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306, код ЄДРПОУ 00222999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЮМІН” (за юридичною адресою: вул. Дзержинського, б.15, прим.1, м. Дніпропетровськ, 49000; за поштовою адресою: вул.Челюскіна, 5, м. Дніпропетровськ, 49000, п/р 26002219965900 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34823177) суму основного боргу в розмірі 136 527грн.80коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 365грн.28коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 178грн.01коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 17.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Марченко О.А.

Повне рішення складено 22.02.2011р.