Ухвала суду № 139747816, 14.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8119/25

Номер провадження 1-кс/404/3325/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзвязку клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної:

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної за ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького з клопотанням про обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_5 умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, будучи співвласником та фінансовим директором ТОВ «Інноваційні санаційні технології», з корисливого мотиву, переслідуючи мету особистого збагачення, шляхом поставки матеріалів за завищеною вартістю по об`єкту: «Реконструкція каналізаційного колектору ДУ 1200 мм по проїжджій частині вул. Героїв України м. Кропивницький», заволоділи грошовими коштами на суму 26727224 гривень 32 копійок, чим згідно висновку експерта заподіяли збитки Департаменту капітального будівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації у вказаному розмірі.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.

Захисник заперечив, оскільки ОСОБА_5 від слідства не переховується, в міжнародний розшук не оголошена, а тому відсутні ризики протиправної поведінки. Крім цього, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази обґрунтованості пред`явленої підозри.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вирішено за відсутності підозрюваної особи, оскільки на підставі постанови прокурора Кропивницької окружної прокуратури від 12.02.2025 року підозрювану ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Представниками сторони обвинувачення вжито заходи для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та у відповідності до ч.2 ст. 135 КПК України було вручено заступнику директора ТОВ «Метрополіс Сервіс» ОСОБА_8 29.01.2025 року.

Прокурор довів, що підозрювана ОСОБА_5 перетнула 28.01.2025 року Державний кордон України через пункт пропуску «Маяки-Удобне», залишила територію України і назад не повертається. У такий спосіб тривалий час умисно переховується від органу досудового розслідування у цьому кримінальному провадженню, тому обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є співмірним і необхідним заходом забезпечення кримінального провадження для започаткування процедури міжнародного розшуку каналами та можливостями Інтерполу та подальшого виконання доручення про міжнародне співробітництво.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України, фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України, відповідно до якої, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Повістки про виклик ОСОБА_5 на 28.01.2025 року, 03.02.2025 року, 04.02.2025 року, у зв`язку із неможливістю вручення, здійснено у спосіб для вручення повідомлень, із дотримання вимог ст. 278 та Глави 6 та 11 КПК України.

ОСОБА_5 не з`явилася до органу досудового розслідування на виклики для участі в проведенні слідчих дій, не повідомила про причини неприбуття, остання була оголошенена у розшук та у міжнародний розшук, отже наявний ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, як то передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Представники сторони обвинувачення не тільки повідомили, проте і надали достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими доказами. Ймовірність настання наведеного ризику не абстрактна, а переконливо продемонстрована.

Зі змісту ч. 6 ст. 193 КПК України встановлено, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя за відсутності підозрюваного може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Можливість застосування менш суворого запобіжного заходу буде вирішуватись згодом, під час розгляду питання про застосування тримання під вартою. Легітимною метою цього заходу забезпечення є правова можливість затримання особи оголошеної у міжнародний розшук.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки протоколи: допиту свідків, тимчасового доступу до речей і документів, висновки за результатами судової економічної експертизи, повідомлення про підозру, довідку ДПСУ, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України КК України.

З об`єктивних причин на початку проведення досудового розслідування, слідчий суддя не може дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перерахованим обставинам за критерієм поза розумного сумніву суд надасть відповідну оцінку. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред`явленої підозри, що виконав прокурор.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який обирається виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Так, злочин по якому ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру є особливо тяжким, умисним, корисливим. Внаслідок протиправних дій заподіяно шкоду державі. Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

Враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , яка втрачає сталі соціальні зв`язки, шкоду не відшкодувала. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною за ч. 5 ст. 191 КК України - позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду. За таких умов, обґрунтовано вважаю, що підозрюваній не може бути обраний більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

У цьому випадку існують реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження та завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

На виконання п. 2 ч. 2 ст.183 КПК України прокурор довів, що особа після обставин, в яких вона підозрюється, шкоду не відшкодувала. Підозрювана виїхала за межі України, тому допускає неявки. Місце фактичного обліку та місце проведення досудового розслідування не співпадає, що унеможливлює розслідування і судовий розгляд, отже процесуальна поведінка підозрюваної порушує розумні строки.

У разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останньою її процесуальних обов`язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищенню чи перетворенню доказів, що ускладнить і затягне досудове розслідування. Перебуваючи на волі підозрювана схильна до вчинення нових кримінальних правопорушень. Тримання під домашнім арештом, не здатне забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

За правилами ч. 3 ст. 183 КПК України, після фактичного затримання підозрюваної особи, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя буде зобов`язаний визначити наявність права підозрюваного на внесення застави, у тому числі її розмір. Тотожне правове застереження поширюється на ч. 4 ст. 196 КПК України, тобто слідчий суддя визначить строк дії застосування запобіжного заходу передбаченого цим Кодексом після фактичного затримання підозрюваного, під час вирішення питання про можливість застосування запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця розслідування кримінального провадження слідчий суддя, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1