Ухвала суду № 139747798, 07.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/31378/26

Провадження №1-кс/127/11814/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю :прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12025020030000206 від 24.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020030000206 від 24.03.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , достовірно знаючи про те, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 № 64/2022 та після його затвердження 24.02.2022 Верховною Радою України, на території України введено воєнний стан, який діє по даний час, вчинила умисні, корисливі злочини.

Так, ОСОБА_9 утримуючись в умовах камерного приміщення № 65, корпусного відділення № 2 Державної установи «Вінницька установа виконання покарання (№ 1)», що за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку березня 2025 року, за попередньою змовою, переслідуючи корисливий мотив і мету - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), поєднуючи свої зусилля для досягнення єдиного злочинного результату вступив в злочинну змову із ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та іншими невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, які утримувалися з ним в даному камерному приміщенні № 65 та з ОСОБА_5 і ОСОБА_10 , які перебували за межами Державної установи «Вінницька установа виконання покарання (№ 1)».

Так, ОСОБА_7 підшукував за межами ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» номери банківських карток, зокрема, на постійній основі для зняття здобутих шахрайським шляхом грошових коштів він залучав ОСОБА_5 , особисто виконував роль уявного працівника служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк»: телефонував потерпілим, представляючись працівником банку повідомляв їм неправдиву інформацію про проведення невідомими особами незаконних операцій з їхніми банківськими картками та рахунками. Після цього, він зазначав, що для блокування цих операцій необхідно зв`язатися з працівниками гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк».

ОСОБА_6 підшукував за межами ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» номери банківських карток. Зокрема, на постійній основі для зняття здобутих шахрайським шляхом грошових коштів він залучав ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , а також банківські рахунки інших осіб, які йому надавав ОСОБА_8 . Особисто ОСОБА_6 безпосередньо виконував роль працівника гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк», зловживаючи довірою потерпілих, телефонував їм і представлявся працівником банку, вводячи в оману потерпілих, ОСОБА_6 вказував послідовність дій для проведення операцій з картковими рахунками, після чого заволодівав їхніми грошовими коштами.

ОСОБА_8 , перебуваючи в камерному приміщенні ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», за попередньою змовою з ОСОБА_6 , перебуваючи в камерному приміщенні № 65» підшукував серед підсудних на території ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» та за її межами номерів банківських карток, мобільних терміналів та сім карток, які надавав ОСОБА_6 , а також у телефонному режимі залучав свою дружину ОСОБА_11 для зняття здобутих шахрайським шляхом грошових коштів за межами установи.

ОСОБА_5 , перебуваючи за межами території ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , підшукувала номери банківських карток і в телефонному режимі передавала їх ОСОБА_7 та ОСОБА_6 для вчинення злочинів. Отримуючи на банківські рахунки грошові кошти від потерпілих або третіх осіб, ОСОБА_5 залишала собі до 20% від знятої суми, решту грошей перераховувала або знімала в банкоматах і передавала невстановленим досудовим розслідуванням особам.

ОСОБА_9 , перебуваючи в камерному приміщенні ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , надавав їм номери банківських рахунків, а також у телефонному режимі залучав свою співмешканку ОСОБА_10 для зняття здобутих шахрайським шляхом грошових коштів за межами установи.

ОСОБА_10 , перебуваючи за межами території ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , підшукувала номери банківських карток і в телефонному режимі передавала їх ОСОБА_9 для вчинення злочинів. Отримуючи на банківські рахунки грошові кошти від потерпілих або третіх осіб, ОСОБА_10 перераховувала їх або знімала в банкоматах і передавала невстановленим досудовим розслідуванням особам, або купувала за них продукти харчування, SIM-картки та мобільні телефони які передавала їх поштовим зв`язком до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)».

У подальшому ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заздалегідь домовилися з ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та невстановленими особами про передачу їм на територію Державної установи «Вінницька установа виконання покарання (№ 1)» SIM-карт операторів мобільного зв`язку, мобільних терміналів, та номерів банківських рахунків, емітованих у АТ КБ «ПриватБанк», АТ «А-Банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Банк «Клірінговий Дім»», АТ «ПУМБ» АТ «Сенс Банк», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Універсалбанк» та ТОВ «НоваПей» з метою використання вказаних знарядь для вчинення шахрайських дій.

З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, близько 09:45 години 21 березня 2025 року ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , перебуваючи в камерному приміщені № 65, корпусного відділення № 2 Державної установи «Вінницька установа виконання покарання (№ 1)», діючи умисно, всупереч положенням п. 4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, згідно якого засудженим забороняється придбавати, зберігати і використовувати радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери тощо), незаконно використовуючи мобільні телефони та SIM-карти операторів мобільного зв`язку, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи абонентські номера операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 та ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 , здійснили телефонний дзвінок на абонентський номер оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , який перебував у користуванні ОСОБА_12 .

Так, ОСОБА_7 , використовуючи номер оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , представився ОСОБА_12 працівником служби безпеки банку АТ КБ «ПриватБанк», ввівши її таким чином в оману, повідомив їй неправдиву інформацію про те, що особа на ім`я « ОСОБА_13 » начебто намагається здійснити покупку товару в Інтернет магазині «Розетка», а тому є небезпека зняття сторонніми особами грошових коштів з належної їй банківської платіжної картки, яка емітована в АТ КБ «ПриватБанк» та для блокування даного переказу, а також запобігання подальшому викраденню сторонніми особами грошових коштів ОСОБА_12 , запропонував їй зателефонувати на номер гарячої лінії належний АТ КБ «ПриватБанк» 3700.

У подальшому, ОСОБА_12 будучи введеною в оману, зателефонувала на номер НОМЕР_4 та очікувала з`єднання з оператором гарячої лінії АТ КБ «ПриватБанк», однак, в цей час ОСОБА_6 використовуючи абонентський номер оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_2 здійснив телефонний дзвінок на абонентський номер ОСОБА_12 , та представився працівником гарячої лінії банку АТ КБ «ПриватБанк». Під час розмови ОСОБА_6 підтвердив ОСОБА_12 , що вона дійсно спілкувалася з представником служби безпеки банку АТ КБ «ПриватБанк» з приводу можливого несанкціонованого зняття коштів з карткового рахунку та підтвердив інформацію, повідомлену їй раніше.

У подальшому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_12 про те, що доступ отримано до усіх її банківських рахунків, та що переказ грошових коштів потрібно здійснити з усіх наявних рахунків. Після чого, ОСОБА_12 виконуючи вказівки ОСОБА_6 о 10:13 год. 21.03.2025 зі свого рахунку, відкритого в АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_5 здійснила транзакцію грошових коштів у сумі 18001 грн. на картковий рахунок, який їй повідомив ОСОБА_6 , емітований в АТ «ПУМБ» № НОМЕР_8.

Надалі ОСОБА_12 виконуючи вказівки ОСОБА_6 о 11:55 год. 21.03.2025 зі свого рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_6 здійснила транзакцію грошових коштів у сумі 1700 грн. на картковий рахунок, який їй повідомив ОСОБА_6 , емітований в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_7 .

У подальшому ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 через рахунки третіх осіб перерахували різними частинами грошові кошти на заздалегідь підготовлені банківські рахунки ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

У подальшому ОСОБА_5 , отримавши на заздалегідь підготовлені банківські рахунки грошові кошти, усвідомлюючи їхнє незаконне походження та за попередньою домовленістю з групою осіб, залишала собі до 20% від знятої суми, а решту грошових коштів зняла в банкоматі і передала невстановленим досудовим розслідуванням особам. ОСОБА_10 , у свою чергу, отримуючи на банківські рахунки грошові кошти від потерпілої, усвідомлюючи їхнє незаконне походження, зняла в банкоматі і передала невстановленим досудовим розслідуванням особам.

Так, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами перерахованими грошовими коштами потерпілої ОСОБА_12 розпорядився на власний розсуд, завдавши їй своїми незаконними діями матеріальної шкоди на загальну суму 19 701 грн.

Вказаним способом у період з 21.03.2025 по 31.07.2025 учасниками злочинної групи вчинено серію однотипних шахрайських дій (ще 15 епізодів) відносно потерпілих: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 .

Унаслідок протиправних дій злочинної групи потерпілим завдано матеріальної шкоди на загальну суму понад 702 902,91 гривень.

За результатами розслідування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Вінниці Вінницької області, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимій, - 14.04.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, 04.09.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень обґрунтовується наступними доказами: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 ; протоколами огляду речей у ході яких було оглянуто мобільні телефони потерпілих, зокрема ОСОБА_16 , ОСОБА_29 ; протоколами тимчасових доступів до документів банків АТ КБ «ПриватБанк», АТ «А-Банк», АТ «Ощадбанк», АТ «Банк «Клірінговий Дім»», АТ «ПУМБ» АТ «Сенс Банк», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Універсалбанк» та ТОВ «НоваПей» відповідно до яких було установлено перекази грошових коштів потерпілими на рахунки так званих дропів, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ОСОБА_11 ; протоколами тимчасових доступів до операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «лайфселл»; аналітичними довідками відповідно до яких установлено зв`язок між номерами телефонів підозрюваних в ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» з прив`язкою їх до мобільних терміналів та потерпілих; протоколами обшуку від 27.01.2026 (вилучені під час обшуку в камерному приміщенні № 65 ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» - аркуш паперу формату А-4 з лицьової сторони якого наявний текс сторінки № 8 з підозри ОСОБА_7 а з іншої сторони рукописний текст із змістом текстовки працівника служби безпеки банку «ПриватБанк» « ОСОБА_31 »; Висновком судової почеркознавчої експертизи № 482/26-21 від 07.05.2026 відповідно до якої рукописний текст із змістом текстовки працівника служби безпеки банку АТ КБ «ПриватБанк» « ОСОБА_31 » на задній частині аркуша паперу формату А-4, з лицьової сторони якого наявний друкований текст сторінки № 8 з фрагменту повідомлення про підозру ОСОБА_7 - виконаний ОСОБА_7 ; Протоколами про результати проведення негласних слідчих розшукових дії зокрема за № 947т від 30.05.205 та додатковим протоколом огляду документу від 18.03.2026 (носія інформації 534т здобутого у ході проведеного НСРД) - яким користувався засуджений ОСОБА_7 і в якому у вигляді стенограми зафіксовано розмови засудженого ОСОБА_7 з ОСОБА_5 . Остання, відповідно до стенограми, була обізнана про вчинення кримінального правопорушення та виконувала функцію обготівкування грошових коштів, які надходили на вказані нею ОСОБА_6 та ОСОБА_7 банківські рахунки. Відповідно до стенограми, ОСОБА_5 , окрім того, що отримувала за вчинення вказаних дій свою частку у розмірі 20% від суми надходжень, також пропонувала власні схеми для унеможливлення виявлення їхньої спільної злочинної діяльності; Висновками судових експертиз відео-, звукозапису (фоноскопія), зокрема за № СЕ-19/123-26/4665-ВЗ від 03.04.2026 - відповідно до якої голос та мовлення дикторів, що промовляє фрази позначених на протоколу огляду документ від 18.03.2026, на фонограмах файлів - належать ОСОБА_5 ; Протоколом огляду предметів від 16.04.2026 за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії (зняття інформації електронних інформаційних мереж) - відповідно до якого у ході огляду мобільного телефону ОСОБА_5 установлено видалену переписку та голосові повідомлення які вона залишала в мобільних месенджерах з квітня 2025 для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 27.01.2026, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою для застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України.

Установлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років та під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від слідства та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У ході досудового розслідування в якості свідків та підозрюваних допитані особи, місцеперебування яких відоме ОСОБА_5 , а тому без застосування дієвого запобіжного заходу підозрювана може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у затягуванні досудового розслідування шляхом неявки на виклики до слідчого, прокурора або суду.

З огляду на вищевикладене, зокрема застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечить зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та виконання ОСОБА_5 своїх процесуальних обов`язків, а тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання нею процесуальних обов`язків, доцільним є застосування щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що з адвокатом договір не заключила, від державного адвоката відмовилась, просила розглядати справу за відсутності адвоката, по суті клопотання просила застосувати домашній арешт у нічний час або особисте зобов`язання, вину визнала частково.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Слідчими слідчого управління ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000206 від 24.03.2025 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_5 , остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України обґрунтована, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання. Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зокрема впливу на свідків, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, до вчинення кримінального правопорушення причетні інші особи, однак наразі не встановлені усі учасники, причетні до вчинення незаконної діяльності. Враховуючи, що підозрюваній відомі усі учасники правопорушення, остання може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останньої, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.

Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину.

Вказані ризики та обставини правопорушення, свідчать про те, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної.

Ризики вчинення підозрюваною дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що вона обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи підозрювана наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та двох дітей на утриманні. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваної, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

Крім того судом враховуються обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: систематичність вчинення кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кількість потерпілих та сума збитків.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є необхідним та доцільним.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, відомості про майновий та сімейний стан підозрюваної, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування на даному етапі досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло, крім випадків пов`язаних з оголошенням повітряної тривоги та необхідністю прямування до укриття, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та/або місця роботи;

4) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала про застосування домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 діє в межах строку досудового розслідування, але не більше 60 днів, починаючи з 07.09.2026 року.

Копію ухвали суду для організації виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя