Рішення № 13974715, 01.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.11 р. Справа № 6/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Насолода” м.Слов’янськ, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м.Краматорськ, Донецької області

про стягнення 16 519грн. 40коп.

за участю

представників сторін:

від позивача –Декабрський А.М. - представник по довіреності №05/03-10 від 25.03.2010р.

відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Насолода” м.Слов’янськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м.Краматорськ, Донецької області основного боргу у розмірі 14 057грн. 26коп., пені у розмірі 519грн. 35коп., штрафу у розмірі 984грн. 01коп., 24% річних у розмірі 804грн. 15коп., інфляційних у розмірі 154грн. 97коп. на підставі договору купівлі-продажу №3/16 від 16.03.2010р. (Усього 16 519грн. 74коп.).

Слухання справи відкладалось, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

Позивач у поясненнях вих.№08/02 від 25.02.2011р. пояснив, що у зв”язку з технічною помилкою у видаткових накладних був зазначений договір купівлі-продажу №РЦ0000167 від 15.06.2009р., який укладений між позивачем та відповідачем раніше, та який діяв до 31.12.2009р. Отже, заборгованість у відповідача виникла за договором купівлі-продажу №3/16 від 16.03.2010р. Суд приймає до уваги дані пояснення.

Крім того, позивач зменшив розмір позовних вимог на підставі ст.22 ГПК України, в частині нарахування інфляційних. Отже, остаточними вимогами позивача є стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 14 057грн. 26коп., пені у розмірі 519грн. 35коп., штрафу у розмірі 984грн. 01коп., 24% річних у розмірі 804грн. 15коп., інфляційних у розмірі 154грн. 63коп. (Усього 16 519грн. 40коп.) Суд приймає до уваги дане зменшення та розглядає справу по суті.

1 березня 2011 р. відповідач у засідання суду вдруге не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 21.01.2011р. була направлена відповідачу 21.01.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 14.02.2011р. була надіслана на адресу відповідача 17.02.2011р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були надісланні відповідачу за адресою вказаною у позові, свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №289500 про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові повідомлення про вручення рекомендованих листів відповідачу були повернуті з поштового відділення з відміткою про їх вручення останньому. Відповідно роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

16 березня 2010р. між Закритим акціонерним товариством „Насолода” м.Слов’янськ, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м.Краматорськ, Донецької області був укладений договір купівлі-продажу №3/16, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця продукцію, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти її та оплатити на умовах цього договору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань, де він у виконання умов укладеного договору по видатковим накладним №РЦ-4601 від 20.08.2010р., №РЦ-4602 від 20.08.2010р., №РЦ-4603 від 20.08.2010р., №РЦ-4604 від 20.08.2010р., №РЦ-5304 від 18.09.2010р., №РЦ-5305 від 18.09.2010р., №РЦ-5307 від 18.09.2010р., №РЦ-5308 від 18.09.2010р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на загальну суму 14 613грн. 76коп. Частково товар був повернутий позивачем, а також сплачений відповідачем на суму 556грн. 50коп. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази продажу товару, а саме: видаткові накладні, і переконав суд у факті продажу товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м.Краматорськ, Донецької області.

Як вбачається з додатку №2 від 16.03.2010р. до договору купівлі-продажу №3/16 від 16.03.2010р. сторони визначили матеріально відповідальних осіб від відповідача, які мали право приймати продукцію, а також відібрані зразки підписів таких осіб, затверджено зразок відтиску печатки ЗАТ „Насолода”.

Розглянувши спірні видаткові накладні судом встановлено, що в усіх накладних є підписи однієї з матеріально-відповідальних осіб відповідача.

Таким чином, наявність підпису однієї з двох матеріально-відповідальних осіб відповідача, зразок підпису яких затверджено сторонами за договором купівлі-продажу №3/16 від 16.03.2010р., свідчить про те, що спірні видаткові накладні оформлені та підписані уповноваженими представниками сторін укладеного договору та на його виконання.

Пунктом 5.3 договору купівлі-продажу №3/16 від 16.03.2010р. сторони встановили, що оплата партії продукції здійснюється покупцем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом банківського переказу на рахунок продавця з відстрочкою платежу на строк не більше 30 календарних днів з моменту переходу права власності або в готівковому порядку: в першу чергу погашається заборгованість за раніше проведену поставку, а далі по кожній наступній. Але відповідач свої зобов”язання за договором не виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м.Краматорськ, Донецької області перед позивачем виник борг у розмірі 14 057грн. 26коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленої продукції своєчасно не виконав.

Ця сума підтверджена актом звірки розрахунків за 3 квартал 2010р., який підписаний сторонами по справі.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 14 057грн. 26коп. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 6.3 укладеного договору сторони встановили, що за порушення строку виконання зобов”язання по оплаті поставленої продукції, покупець сплачує продавцю пеню за кожен день прострочення, розмір якої розраховується від вартості простроченої суми із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення. Нарахування пені за порушення строків виконання зобов”язань по оплаті поставленої продукції здійснюється за двадцять чотири місяці.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору купівлі-продажу №3/16 від 16.03.2010р. і своєчасно не розрахувався за продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 19.10.2010р.-13.01.2011р. включно у сумі 519грн. 35коп., обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Вищевказаним пунктом договору сторони також встановили, що за прострочення більше 10 днів з покупця додатково стягується штраф у розмірі 7% простроченої суми, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі 984грн. 01коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані інфляційні у розмірі 154грн. 63коп., які підлягають стягненню у повному обсязі.

За прострочення виконання грошового зобов”язання покупець сплачує 24% річних від простроченої суми за весь час користування чужими коштами (п.6.4 договору).

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 24% річних у сумі 804грн. 15коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Насолода” м.Слов’янськ, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” м.Краматорськ, Донецької області про стягнення 16 519грн. 40коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансекспедиція” (84302 м.Краматорськ, Донецької області, вул.Союзна, буд.16а, п/р2600165654 АТ „Райфайзенбанк Аваль” у м.Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 24317115) на користь Закритого акціонерного товариства „Насолода” (84115 м.Слов’янськ, Донецької області, вул.Нарвська, буд.9, п/р26007340001 ФПАТ «Енергобанк» у м.Слов»янськ, МФО 335690, ЭДРПОУ 31477332) основний борг у розмірі 14 057грн. 26коп., пеню у розмірі 519грн. 35коп., штраф у розмірі 984грн. 01коп., 24% річних у розмірі 804грн. 15коп., інфляційні у розмірі 154грн. 63коп., витрати по сплаті держмита у сумі 165грн. 19коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.