Рішення № 13974632, 24.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.11 р. Справа № 17/9

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гонта”, м. Бровари

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К”, м. Єнакієве

про стягнення 19’219,64 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Лойфер А.Е. - довіреність

від відповідача: Євсєєва І.В. - довіреність

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гонта” звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К” про стягнення 19’335,57 грн., з яких основна сума заборгованості (у тому числі штраф за понаднормативний простій автомобіля) – 16’008,05 грн., сума інфляційних – 852,63 грн., 3% річних – 356,56 грн., пеня – 2’118,33 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір-угоду № МПЭ-05/01 - 2009 (МП) від 25.01.2010р., заявку про перевезення вантажу, CMR, лист простою, акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000088 від 11.02.2010р., рахунок-фактуру № СФ-0000088 від 11.02.2010р., повідомлення про вручення поштового відправлення, претензії, гарантійний лист та договір про надання правової допомоги № 23/10-юр від 10.11.2010р., звіт від 30.11.2010р., акт приймання виконаних робіт № 1-23/10-юр від 30.11.2010р., платіжне доручення №894 від 03.12.2010р..

В якості правової підстави позову посилається на ст.ст. 526, 530, 611, 625, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232, 307, 311 Господарського кодексу України.

22.02.2011р. позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 19’219,64 грн., з яких: 15’408,05 грн. – основний борг, 829,46 грн. – інфляційні, 343,20 грн. – 3% річних, 2’038,93 грн. – пеня, 600,00 грн. – штраф за понаднормативний простій автотранспорту.

Зменшення розміру позовних вимог судом прийнято, у зв’язку з чим у подальшому справа розглянута в межах суми 19’219,64 грн..

Відповідач надав відзив (а.с. 23), у якому проти позову заперечував частково, визнав суму у розмірі 18701,14 грн., де: 16008,05 грн. – основна сума боргу, 838,62 грн. – індекс інфляції, 349,98 грн. - 3% річних, 1504,49 грн. – пеня; відносно витрат на оплату адвокатських послуг у розмірі 3’000,00 грн. заперечує, вважає їх необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

25.01.2010р. між сторонами був укладений договір-угода №МПЭ-05/01 - 2009 (МП) (далі – «договір», а.с. 12-14). Предметом даного договору – є взаємовідносини сторін у процесі організації транспортування у міському, міжміському та міжнародному сполученні вантажів автомобілями, де Експедитор - Товариство з обмеженою відповідальністю „Мединський і К” діє від імені та за рахунок третьої особи – Замовника, залучає Перевізника - Товариство з обмеженою відповідальністю „Гонта”.

Перевезення за договором здійснюється на підставі Заявок, які є невід’ємною частиною даного Договору (п.п.2.1 п.2 Договору).

Відповідно до п.6 Договору, Експедитор здійснює оплату транспортних послуг Перевізника із коштів, які надійшли від Замовника, із вирахуванням своєї експедиторської винагороди впродовж 7 банківських днів при умові, що гроші від Замовника вже отримані, а також при умові отримання від Перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акту виконаних робіт та оригіналів інших документів. Якщо у транспортній Заявці Експедитор та Перевізник узгодили ставку до іноземної валюти, Експедитор здійснює оплату послуг Перевізника виходячи із курсу узгодженої валюти, зафіксованої на момент надходження коштів від Замовника, якщо інше не передбачено у транспортній Заявці.

Згідно п.п.6.3 п.6 Договору, за несвоєчасну оплату вартості виконаних послуг Експедитор сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Підпункт 4.6 п.4 Договору встановлює, що Експедитор за кожну добу ненормативного простою по віні Експедитора виплачує Перевізнику штраф при перевезенні по країнах Європи, у розмірі обумовленій у Заявці у гривнях і штраф у гривнях, узгоджений у Заявці, при перевезеннях по країнах СНГ.

Так, у відповідності до п.п.2.1 п.2 договору, відповідачем були надані заявки на перевезення вантажу.

Зобов’язання щодо перевезення були виконані позивачем у повному обсязі, без заперечень, про що свідчить CMR №8566501 від 29.01.2010р., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000088 від 11.02.2010р. Виходячи з умов заявка на перевезення його вартість склала 15’408,05 грн. На підставі зазначених документів позивачем відповідачу на оплату був виставлений рахунок-фактура №СФ-0000088 від 11.02.2010р. на суму 16’008,05 грн. (до складу якої увійшла як власне вартість перевезення – 15’408,05 грн., так і сума штрафу за понаднормативний простій автомобіля – 600,00 грн.).

Відповідно до умов Договору та Заявки на перевезення, позивачем відповідачу був направлений пакет документів, який був отриманий останнім 20.02.2010р., згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням оплатити утворену заборгованість та пеню.

На день звернення позивача до суду заборгованість сплачена не була, іншого сторонами не доведено.

Відповідно до п.4, п.6 договору та ст.ст.549, 625 Цивільного кодексу України позивачем була нарахована додатково сума пені, інфляційні, 3% річних, штрафні санкції.

Зважаючи на те, що:

- зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- згідно ст. 193 Господарського Кодексу («ГК») України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не припустима;

- відповідно до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

- боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст..625 ЦК України);

- у разі порушення зобов’язання (невиконання або неналежного виконання), боржник повинен передати кредиторові неустойку (штраф, пеня), якою є, зокрема, - грошова сума, встановлена у договорі;

- статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

- приписи ч.6 ст.232 ГК України передбачають, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано;

- платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”);

- відповідач прийняті на себе зобов’язання належним чином не виконав;

- статті 33-34 ГПК України покладають на сторони обов’язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- пеня, індекс інфляції, 3 % річних позивачем нарахований за період з 05.03.2010р. по 30.11.2010р., однак, виходячи з умов договору та п. 7 заявки на перевезення – датою, після настання якої зобов’язання по оплаті слід вважати простроченим є 05.03.2010р. Відтак, нарахування санкцій має починатися з 06.03.2010р. (поштове відправлення щодо надсилання пакету документів вручено/отримано 20.02.2010р.; 10 банківських днів сплили 05.03.2010р.). Тому, виходячи з власного розрахунку зробленого судом (доданий до матеріалів справи), суми додатково нарахованих санкцій мають становити: пеня – 1’474,11 грн., інфляційні – 662,55 грн., 3% річних – 341,93 грн.;

- приписи п.п.15.1 п.15 „Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” (далі – Правил) передбачає, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку 4;

- підпункт 15.2. п.15 Правил встановлює, що перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач актом засвідчуються, зокрема, простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

- підпункт 15.3. п.15 Правил встановлює, що записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними;

- доказів складання зазначеного акту на підтвердження понаднормативного простою автомобіля сторонами не доведено. Відтак, за відсутності цього доказу підстави для застосування штрафних санкцій за простою автомобіля у даному випадку відсутні;

- статтею 44 Господарського процесуального кодексу визначено склад судових витрат, до яких, в тому числі, віднесено оплату послуг адвоката;

- в контексті цієї норми судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами;

- відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”;

- відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом;

- позивачем в підтвердження надання та оплати адвокатських послуг надані: договір про надання правової допомоги №23/10-юр від 10.11.2010р., платіжне доручення №894 від 03.12.2010р. на суму 3000,00 грн., яка підлягає частковому задоволенню у розмірі 2791,93 грн., у зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог,

господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мединський і К” (86400, м. Єнакієве Донецької області, пр. Гірників, 42; р/р260097005 в ЗАТ ДОД „РайффайзенБанкАВаль”, МФО 335076, ідентифікаційний код 32276975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гонта” (07401, м. Бровари, Київської області, вул.. Д.Бєдного, 8; р/р26001410810261 в Київській міській філії ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) суму основної заборгованості у розмірі 15’408,05 грн., пеня – 1’474,11 грн., 3% річних – 341,93 грн., інфляційні – 662,55 грн.; витрати за оплату послуг адвоката – 2’791,93 грн.; 178,86 грн. – на відшкодування витрат по сплаті державного мита; 219,63 грн. – на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Суддя Татенко В.М.

(повний текст рішення оформлений та підписаний 01.03.2011р.)