Ухвала суду № 139745636, 14.09.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7190/26

№ 2-с/183/44/26

У Х В А Л А

14 вересня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Фролової В.О., секретаря судового засідання Лук`яненко О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Фролової В.О., у цивільній справі про скасування судового наказу виданого Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 01.07.2026 по справі № 183/7190/26, за заявою ТОВ «Комсіті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за централізоване водопостачання, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області 01.07.2026 по справі № 183/7190/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комсіті» заборгованості за послуги централізованого водопостачання.

11.09.2026 ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючого судді у справі № 183/7190/26, з огляду на упереджене, на думку ОСОБА_1 , відношення судді до боржника, з огляду на тривале не вирішення суддею питання про скасування судового наказу, що викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши обставини, зазначені боржником у заяві про відвід, суд приходить до висновку, що заява не містить підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України. Обґрунтовуючи заяву про відвід, заявниця посилається на недотримання судом визначеного законом строку розгляду її заяви про скасування судового наказу та вчинення процесуальних дій щодо визначення дат розгляду справи. Проте вказані доводи ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті процесуальних дій суду та не свідчать про наявність критеріїв упередженості.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, розгляд заяви про скасування судового наказу здійснюється судом без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, визначеною в ухвалах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 804/1608/16 та від 10.05.2023 р. у справі № 464/2301/21), незгода сторони з процесуальними рішеннями суду, а також саме по собі недотримання (порушення) процесуальних строків розгляду справи судом не є доказом упередженості, необ`єктивності чи особистої зацікавленості судді у результатах розгляду, а тому не може слугувати законною підставою для відводу.

Крім того, заява про відвід судді була подана боржником після того, як судом 11.09.2026 в порядку письмового провадження вже було винесено ухвалу про скасування судового наказу, тобто розгляд даного процесуального матеріалу по суті було фактично завершено. На момент надходження заяви про відвід, провадження за заявою про скасування судового наказу є закінченим, що виключає процесуальну можливість та доцільність усунення судді від розгляду вже вирішеної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року визначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до об`єктивного критерію (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року), при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, і для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді чи його прихильностей стосовно однієї зі сторін. Зазначених обставин при розгляді заяви про відвід судом не встановлено, а об`єктивних даних про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді заявником не надано.

Оскільки заява про відвід надійшла поза межами судового засідання після фактичного розгляду матеріалу по суті, вона відповідно до вимог ч. 7, ч. 8 ст. 40 ЦПК України розглядається судом у порядку письмового провадження невідкладно без повідомлення учасників справи та не підлягає передачі на розгляд іншому судді.

Твердження боржника Чистякової Н.В., наведені в заяві, на думку суду, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість, необ`єктивність або зацікавленість судді при розгляді даної цивільної справи.

У поданій заяві про відвід не наведено жодних фактів, які б свідчили про те, що суддя прямо чи побічно упереджено ставиться до боржника, як і не містить інших обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

З огляду на викладене, підстав для задоволення заяви про відвід судді Фролової В.О. не вбачається.

Керуючись ст.ст.33, 36, 40, 170, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 , про відвід судді Фролової В.О. у цивільній справі про скасування судового наказу виданого Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області 01.07.2026 по справі № 183/7190/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комсіті» заборгованості за послуги централізованого водопостачання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фролова