Ухвала суду № 139742261, 14.09.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6715/25

Номер провадження 2-з/711/38/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Євтушенко Миколи Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» адвокат Євтушенко Микола Павлович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з заявою про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться справа №711/6715/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Черкаської міської ради про негайне відібрання малолітньої дитини та передачу її матері.

Вказує, що ОСОБА_2 перешкоджає у спілкуванні матері з дочкою ОСОБА_3 , через дані незаконні дії, позивач не має змоги спілкуватися з дочкою, отримати інформацію про дитину.

Через такі дії ОСОБА_2 дитина відчужується від матері та може її забути, втратити із нею емоційний контакт, що негативно вплине на можливість виконання рішення суду або взагалі унеможливить його виконання.

В ході розгляду даної справи з пояснень відповідача, з допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 встановлено, що відповідач перешкоджає у спілкуванні матері з дочкою, свідки вказали дослівно, що: «Дитина кожний раз постійно налаштована проти матері».

Вважає, що необхідно зобов`язати ОСОБА_2 повідомити матері ОСОБА_1 повідомленням на номер телефону позивача для спілкування дитини ОСОБА_3 з матір`ю та зобов`язати ОСОБА_2 передавати телефон дитині ОСОБА_3 для здійснення спілкування з матір`ю у встановлений судом час; Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити щоденне спілкування матері ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 тривалістю 1 годину щодня з 18.00 до 19.00 шляхом встановлення відеозв`язку засобами Telegram або WhatsApp з номеру телефону матері на номер дитини ОСОБА_3 , через месенджер Telegram або WhatsApp. В порядку контролю за виконанням судового рішення та, з метою забезпечення примусового виконання судового рішення, зобов`язати державного виконавця здійснювати перевірку виконання боржником судового рішення шляхом приєднання з будь-якого місця до відеозв`язку (або телефонного зв`язку) під час спілкування матері з дитиною у встановлені години спілкування.

Наголошує, що в даній справі відповідач, яка є бабою дитини не має прав на рівні з батьком дитини, однак фактично створює перешкоди для спілкування з дитиною, які в тому числі, але не виключно полягають у налаштуванні дитини проти матері.

Наголошує, що позивач є єдиним законним представником дитини, а будь-які треті особи, в тому числі і відповідач, не мають будь-яких прав, щодо дитини та відповідно сукупність наданих доказів, що наявні в матеріалах справи, покази свідків та сама позиція і пояснення відповідача, свідчать про створення перешкод у спілкуванні дитини з матір`ю.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про відібрання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Особливого значення у цій справі набуває те, що предмет спору безпосередньо стосується особистих немайнових прав малолітньої дитини та її сімейних зв`язків із матір`ю. На відміну від майнових спорів, у яких порушене право в багатьох випадках може бути відновлене після ухвалення судового рішення шляхом передачі майна або стягнення грошових коштів, у справах щодо дітей тривала відсутність контакту між дитиною та одним із батьків може призвести до фактичного руйнування емоційного зв`язку, формування негативного ставлення дитини до цього з батьків та виникнення психологічних наслідків, які після завершення судового розгляду неможливо повністю усунути самим лише виконанням остаточного судового рішення.

У даній справі зазначений ризик не є абстрактним або гіпотетичним. Він підтверджується вже встановленими під час розгляду справи обставинами, зокрема поясненнями відповідача та показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які вказали на наявність перешкод у спілкуванні матері з дитиною, а також на те, що дитина «кожний раз постійно налаштована проти матері». Отже, існує не лише загроза подальшого обмеження спілкування, а реальна небезпека поглиблення вже наявного порушення сімейного зв`язку між матір`ю та дочкою.

На його думку, невжиття заходів забезпечення позову за таких обставин фактично означатиме продовження ситуації, яка стала предметом судового розгляду, протягом усього часу розгляду справи. При цьому кожен наступний день відсутності належного контакту матері з дитиною має самостійне значення, оскільки, емоційний зв`язок між дитиною та матір`ю не є майновим правом, яке може бути повністю відновлене після завершення судового процесу.

В матеріалах справи відсутні встановлені судом обставини, які б свідчили про те, що спілкування ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 становить загрозу життю, здоров`ю, нормальному фізичному, психічному чи моральному розвитку дитини. Навпаки, наведені у заяві обставини свідчать про необхідність невідкладного збереження та відновлення такого контакту.

Наголошує, що запропонований спосіб забезпечення позову є мінімально необхідним втручанням у спірні правовідносини, оскільки не передбачає остаточного вирішення питання про місце проживання дитини, не передбачає передачі дитини матері та не позбавляє відповідача можливості здійснювати свої права та обов`язки щодо дитини. Його метою є виключно збереження до ухвалення остаточного рішення суду існуючого та юридично значущого сімейного зв`язку між дитиною та її матір`ю.

При цьому щоденне дистанційне спілкування у визначений час є пропорційним та таким, що відповідає віку й потребам дитини способом тимчасового забезпечення контакту. Такий захід не змінює остаточного правового статусу дитини, а лише забезпечує реальну можливість матері підтримувати з дочкою регулярний особистий та емоційний контакт протягом судового розгляду.

Між заявленими заходами забезпечення позову та предметом спору існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок: позов спрямований на захист прав матері та дитини у зв`язку з фактичним позбавленням матері можливості реалізовувати свої батьківські права та підтримувати сімейний зв`язок із дочкою, а запропоновані заходи безпосередньо усувають або мінімізують ті перешкоди, які існують на момент розгляду справи.

Наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову створює значно більший ризик порушення прав та законних інтересів дитини і матері, ніж тимчасове покладення на відповідача обов`язку забезпечити щоденний дистанційний контакт дитини з матір`ю. Саме тому застосування таких заходів відповідає критеріям необхідності, розумності, адекватності та співмірності, а також принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 невідкладно повідомити ОСОБА_1 шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону НОМЕР_1 номер телефону, який фактично використовується ОСОБА_3 для телефонного або відеозв`язку, а також забезпечити можливість здійснення такого зв`язку матір`ю з дитиною. Зобов`язати ОСОБА_2 щоденно забезпечувати ОСОБА_1 можливість спілкування з малолітньою дочкою ОСОБА_3 тривалістю не менше однієї години щодня, у період з 18:00 до 19:00, шляхом відеозв`язку через месенджер Telegram або WhatsApp, за телефоном ОСОБА_1 № НОМЕР_2 . Зобов`язати ОСОБА_2 на час, визначений судом для спілкування, передавати ОСОБА_3 телефон, планшет або інший технічний засіб, за допомогою якого дитина має можливість здійснити та прийняти відеодзвінок від матері, та забезпечити технічну можливість такого з`єднання.

Заборонити ОСОБА_2 чинити будь-які дії або створювати будьякі перешкоди, спрямовані на недопущення, переривання чи обмеження визначеного судом щоденного спілкування ОСОБА_3 з матір`ю, у тому числі шляхом ненадання дитині технічного засобу зв`язку, навмисного переривання з`єднання, ненадання доступу до мережі Інтернет або іншого умисного створення технічних чи організаційних перешкод для такого спілкування.

Визначити, що у разі технічного переривання відеозв`язку з причин, які не залежать від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зобов`язана невідкладно вжити розумних заходів для відновлення з`єднання протягом визначеного судом часу спілкування.

У разі невиконання або неналежного виконання ухвали суду про забезпечення позову здійснювати її виконання та контроль за виконанням у порядку, встановленому законодавством України про виконавче провадження, із вчиненням державним виконавцем передбачених законом виконавчих дій та складенням відповідних актів про виконання або невиконання боржником вимог ухвали суду.

В порядку контролю за виконанням судового рішення та, з метою забезпечення примусового виконання судового рішення, зобов`язати державного виконавця здійснювати перевірку виконання боржником судового рішення шляхом приєднання з будь-якого місця до відеозв`язку (або телефонного зв`язку) під час спілкування матері з дитиною у встановлені години спілкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду № 727/3856/18 від 06.12.2018, в Постанові Верховного суду № 754/4437/18 від 20.02.2019, в ухвалі Верховного суду № 607/10896/19 від 09 вересня 2019 року.

В судовому засіданні встановлено, що заява адвоката Євтушенко Миколи Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову фактично є тотожною частині її позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обраний спосіб забезпечення позову не відповідає характеру заявлених вимог.

А тому, суд приходить до висновку до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Євтушенко Миколи Павловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О. Г. Казидуб