Ухвала суду № 139742053, 10.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2075/26

1-кп/569/1097/26

УХВАЛА

10 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника адвокат ОСОБА_5 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22026180000000007 від 19.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-3, ч. 1 ст. 114-1 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368-3 КК України.

До початку суд судового засідання представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 подала клопотання про скасування арешту майна, який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03.12.2024, а саме: мобільний телефон марки "SAMSUNG S24 ULTRA" з сім карткою на абонентський номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 . Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 є власником арештованого майна та придбав його на законних підставах. На сьогоднішній час всі експертні та всі слідчі дії проведено. В телефоні міститься особиста інформація, фотографії його дітей, необхідні для подальшої життєдіяльності номера телефонів.

Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, оскільки існує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона обвинувачується. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 підтримала клопотання та просила його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжних заходів підтримав із викладених у них підстав. Просив відмовити в задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 .

Обвинувачена ОСОБА_7 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та обґрунтування сторін обвинувачення та захисту, дослідивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту "с" пункту 1статті 5 Європейської конвенції з прав людини(пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії", "Лавентс проти Латвії").

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді цілодобового домашнього арешту суд бере до уваги тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання, жодного факту порушення обраного щодо нього запобіжного заходу, покладених судом обов`язків не встановлено. Вказані обставини в своїй сукупності дають суду можливість застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною без дозволу суду залишати житло, в період часу з 22:00 години до 06.00 години, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, під час оголошення повітряної тривоги.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 у виді домашнього арешту в нічну пору доби суд бере до уваги тяжкість інкримінованого їй кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка є особою молодого віку, раніше не судима, має постійне місце проживання, студентка, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченої під час судового провадження, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 на особисте зобов`язання.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_7 такі обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи або навчання; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу прокурора чи суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Щодо клопотання представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 про скасування арешту, то суд виходить з наступного.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

Водночас положеннями абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу норми ст. 174 КПК вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе лише за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що в межах цього провадження ухвалою слідчого судді від 03.12.2024 накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.11.2024 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Samsung S24 Ultra» з сім карткою на абонентський номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , встановивши заборону власнику чи будь-якій іншій особі, на відчуження, розпорядження та користування арештованим майном до прийняття кінцевого рішення у кримінальному провадженні. Метою його накладення було забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вказане майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт визнано речовим доказом. Прокурор вказав, що має намір використовувати вказану річ для підтвердження обставин кримінального правопорушення.

Оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення, суд вважає, що на даний час не відпала потреба у збереженні вказаного майна як речового доказу, арешт вищезазначеної речі необхідний для забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та необхідності їх дослідження під час судового слідства, а скасування арешту може призвести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та інших негативних наслідків, що можуть зашкодити подальшому проведенню судового розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту, тому слід відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 174 177, 178, 179, 181, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22:00 години до 06.00 години, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, під час оголошення повітряної тривоги, строком на 60 днів, з 10.09.2026 року до 08.11.2026 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, а саме: 1) прибувати до за кожною вимогою до суду; 2) не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22:00 години до 06.00 години, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, під час оголошення повітряної тривоги; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії процесуальних обов`язків визначити до 08.11.2026 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання до органу Національної поліції в Рівненькій області за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 відмовити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_7 такі обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи або навчання; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (перебуває), без дозволу прокурора чи суду; 3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

В задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подано під час подачі апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9