Ухвала суду № 139742044, 14.09.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/21600/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"14" вересня 2026 р. м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Галінської В.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради про відібрання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2026 року до Рівненського міського суду надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради про відібрання малолітнньої дитини.

Позивачка ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідача, третя особа:Служба у справах дітей Боярської міської ради про відібрання малолітньої дитини, в якому просить суд відібрати малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька - ОСОБА_2 та повернути її матері ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині відібрання дитини та повернення її матері.

Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи із наступного.

Позивач посилається на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/1464/22, згідно з якою у разі, коли один з батьків змінив без згоди іншого з батьків місце проживання дитини до ухвалення рішення про визначення місця проживання дитини і після ухвалення такого рішення місце проживання дитини не змінював, єдино можливим способом захисту прав є пред`явлення позову про відібрання дитини на підставі ст. 162 СК України за аналогією закону.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.01.2024 року у справі № 569/17620/22, яким визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір`ю, набрало законної сили 13.02.2024 року. Водночас, згідно з довідкою Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.05.2026 року, малолітня ОСОБА_3 перетнула державний кордон України на виїзд у пункті пропуску «Шегині» 31.07.2024 року, тобто вже після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили.

Таким чином, викладені самим позивачем обставини справи не відповідають фактичним обставинам, які були предметом правового аналізу Верховного Суду у постанові у справі № 183/1464/22, оскільки остання стосується випадку зміни одним з батьків місця проживання дитини до ухвалення рішення суду про визначення місця проживання дитини, тоді як за твердженнями самого позивача зміна місця проживання дитини відповідачем відбулась вже після набрання таким рішенням законної сили. За таких обставин посилання позивача на вказану постанову Верховного Суду як на правову підставу застосування ст. 162 СК України за аналогією закону є помилковим та таким, що не узгоджується з викладеними у позовній заяві фактичними обставинами і доданими до неї доказами.

У зв`язку з цим позивачу необхідно усунути зазначену суперечність шляхом уточнення правового обґрунтування позовних вимог, а саме - зазначити, що з огляду на встановлені у позовній заяві обставини (зміна відповідачем місця проживання дитини після набрання законної сили рішенням суду про визначення її місця проживання) підставою позову є частина 1 статті 162 СК України, яка підлягає застосуванню безпосередньо, а не за аналогією закону, або навести інше належне правове обґрунтування, яке узгоджувалося б із викладеними фактичними обставинами справи.

Відповідно до положень ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до позовної заяви відповідач зареєстрований в АДРЕСА_1 , останнє відоме місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 .

Крім того, з матеріалів позовної заяви вбачається, що на цей час малолітня ОСОБА_3 разом з відповідачем фактично перебувають на території Республіки Польща, що підтверджується, зокрема, присвоєнням дитині польського ідентифікаційного номера PESEL, а також наведеними позивачем відомостями про зняття відповідача і дитини з обліку внутрішньо переміщених осіб у м. Рівне.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року («Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»), зазначено, якщо дитину вивезли за кордон, письмовий висновок щодо розв`язання спору має готувати орган опіки та піклування за останнім зареєстрованим або зафіксованим місцем проживання (перебування) дитини в Україні.

Разом з тим суд звертає увагу, що наведені у позовній заяві відомості про останнє відоме місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи ( АДРЕСА_2 ) стосуються самого відповідача ОСОБА_2 , а не малолітньої ОСОБА_3 . Відомості про те, де саме була зареєстрована або фактично проживала (перебувала) малолітня ОСОБА_3 в Україні до її вивезення за кордон, у позовній заяві та доданих до неї матеріалах відсутні.

За таких обставин з наявних у справі відомостей неможливо встановити, який саме орган опіки та піклування має надати висновок щодо розв`язання спору відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008 року, а залучена позивачем до участі у справі Служба у справах дітей Боярської міської ради Фастівського району Київської області визначена, як убачається з матеріалів позовної заяви, виходячи з місця проживання самого позивача, а не дитини.

У зв`язку з цим позивачу необхідно усунути даний недолік шляхом надання суду відомостей про останнє зареєстроване та (або) фактичне місце проживання (перебування) малолітньої ОСОБА_3 в Україні станом до моменту її вивезення за кордон і, відповідно, шляхом залучення до участі у справі як третьої особи належного органу опіки та піклування за таким місцем проживання (перебування) дитини.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як та підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу, це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради про відібрання малолітньої дитини - залишити без руху.

Надати позивачу строк сім днів з дня вручення ухвали суду, для усунення недоліків що зазначені в ухвалі.

Роз"яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/

Суддя -