Ухвала суду № 139741162, 10.09.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/11427/26

2/296/4955/26

У Х В А Л А

Іменем України

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2026 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.06.2026р. звернулася до Богунського районного суду м. Житомира з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 частину вартості автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER, 2021 року випуску в сумі 543 790,00 грн., а також в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 1/2 наступного майна:

- квартири АДРЕСА_1 ;

- квартири АДРЕСА_2 ;

- квартири АДРЕСА_3 ;

- нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ;

- нежитлового офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_5 ;

- квартири АДРЕСА_6 , секції №1 з підсобними приміщеннями.

Відповідно до ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 29.07.2026р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя передано за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.

Згідно протоколу про автоматизований розподіл судової справи між суддями від 04.09.2026р. головуючим суддею визначено Маслак В.П.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд вважає, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.

Вимоги до змісту та форми позовної заяви визначені приписами ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна (п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України).

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна (висновок суб`єкта оціночної діяльності).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину наступного майна: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ; квартири АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлового офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_5 ; квартири АДРЕСА_6 , секції №1 з підсобними приміщеннями.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Приписами ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, а саме звітів про оцінку майна: нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлового офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_5 .

Позивач у позові зазначає, що згідно висновку експертної оцінки ТОВ «Міжнародна компанія ІМІДЖ», про яку зазначено в договорі купівлі-продажу (нежилого приміщення) від 18.03.2013, ринкова вартість нерухомого майна у м. Звягелі становить 206 112 грн (станом на 18.03.2013). Відтак вартість оспорюваної частини становить - 103 056 грн (для визначення ціни позову з огляду / на останню відому ринкову вартість спірного майна).

Однак, суду не надано висновку експертної оцінки ТОВ «Міжнародна компанія ІМІДЖ», про який зазначено у договорі купівлі-продажу. Окрім того, ринкова вартість нерухомого майна вказана на 2013р.

Згідно з процесуальним законодавством та сталою судовою практикою Верховного Суду, ціна позову має дорівнювати дійсній (ринковій) вартості спірного майна на день подання позовної заяви

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а за відсутності погодження виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи (Постанова ВС у справі № 199/291/21 від 06.04.2023р.).

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази дійсної вартості: нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлового офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , станом на час подання позовної заяви до суду.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 16 постанови №10 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13312,00 грн.

В обгрунтування суми сплаченого судового збору ОСОБА_1 вказала, що ціна позову становить 8425621,00 грн., а відтак судовий збір належить сплатити у розмірі 16640,00 грн. Також, позивачка посилається на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та вказує, що для подачі позовної заяви в електронній формі застосовується коєфіцієнт 0,8 для пониження ставки судового збору, що становить 13312,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що позовна заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя подана 29.06.2026р. до суду шляхом направлення поштою у паперовому вигляді, а отже ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не може бути застосовано у даному випадку, а судовий збір який необхідно сплатити становить 16640,00 грн.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно доплатити різницю судового збору що становить 3328,00 грн.

Приписами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також, встановлено, що до позову додано нечітку копію внаслідок низької якості ксерокопіювання, зокрема це фотокопія РНОКПП відповідача (п. 2 додатків до позовної заяви).

Згідно п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З наданих додатків до позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 долучено до позовної заяви звіт про оцінку майна реєстраційний номер №20260128/8-М, щодо вартості 1/2 частини приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_7 .

Разом з тим, позовна заява не містить вимоги щодо поділу майна подружжя та визнання права власності приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_7 .

З огляду на зазначене, позивачу необхідно конкретизувати вимоги шляхом зазначення вірного переліку оспорюваного нерухомого майна, яке підлягає поділу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. П. Маслак