Ухвала суду № 139740145, 07.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1828/26

Провадження № 4-с/592/23/26

УХВАЛА

07 вересня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Костенко В.Г., з участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.О., розглянувши скаргу боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНННЯ БОРГІВ»,

з участю боржника ОСОБА_1

УСТАНОВИВ:

Боржниця просить: 1) визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо примусового списання 29.07.2026 грошових коштів у сумі 43 199 грн 92 коп. з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «КРЕДОБАНК»; 2) скасувати рішення приватного виконавця, реалізоване шляхом примусового списання коштів на підставі платіжної інструкції № JB1Q7SOEE2DTG.1 від 29.07.2026, у частині списання 43 199 грн 92 коп.; 3) зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенко Юрія Олександровича усунути допущене порушення та поновити порушене право скаржника шляхом повернення 43 199 грн 92 коп. на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «КРЕДОБАНК», або шляхом вчинення інших передбачених законом дій, які фактично забезпечать поновлення права скаржника на зазначені кошти.

Свої вимоги мотивує тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 592/1828/26 від 16.04.2026, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з неї грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» у сумі 65 326 грн 30 коп. 02.07.2026 на її рахунок № НОМЕР_1 у АТ «КРЕДОБАНК» було зараховано двома окремими транзакціями по 21 600 грн 00 коп., загалом 43 200 грн 00 коп.. Вказані кошти були призначені для забезпечення базових потреб домогосподарства боржниці, яке складається з чотирьох осіб, у тому числі двох дітей: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 . Зазначені кошти були надані їй міжнародною гуманітарною організацією (NRC) як багатоцільова грошова гуманітарна допомога для забезпечення базових життєвих потреб домогосподарства. 10.07.2026 подала приватному виконавцю заяву про зняття арешту з коштів гуманітарної допомоги. До заяви додані документи, що підтверджували походження коштів від міжнародної організації «Норвезька рада у справах біженців NRC» та їх цільове призначення. 28.07.2026 приватний виконавець надав письмову відповідь № 57670, якою відмовив у задоволенні заяви. В подальшому 29.07.2026 приватним виконавцем на підставі платіжної інструкції № JB1Q7SOEE2DTG.1 було здійснено примусове списання грошових коштів у сумі 43 199 грн 92 коп.. З такими діями виконавця боржниця не погоджується .

18.08.2026 ухвалою суду скаргу прийнято до розгляду й призначене судове засідання 07.09.2026 о 15-00 год..

У судовому засіданні боржниця підтримала доводи, викладені в скарзі та просила задовольнити заявлені вимоги. Вважала, що відповідно до ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти гуманітарної допомоги.

Державний виконавець письмові пояснення не надавав.

Для вирішення скарги слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист людських прав і фундаментальних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. 11 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Скарга подається в десятиденний термін з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Права та обов`язки виконавців передбачені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статей 18, 48 та 56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішення своєчасно, ефективно, неупереджено та в повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 48 вказаного Закону стягнення за виконавчими документами насамперед звертається на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти, які перебувають на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Поряд з цим, частиною 1 та 2 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» визначено види виплат, на які не може бути звернуто стягнення. Зокрема, стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

З наданої скарги вбачається, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенко Ю.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 592/1828/26 від 16.04.2026, виданого Ковпаківським районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» у сумі 65 326 грн 30 коп.

03.06.2026 постановою приватного виконавця накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 72 427 грн 06 коп..

02.07.2026 на рахунок боржниці № НОМЕР_1 в АТ «КРЕДОБАНК» було зараховано двома окремими транзакціями по 21 600 грн 00 коп., загалом 43 200 грн 00 коп. Зазначені кошти були надані їй міжнародною гуманітарною організацією (NRC) як багатоцільова грошова гуманітарна допомога для забезпечення базових життєвих потреб домогосподарства.

Банківськими документами підтверджено, що обидва перекази зараховано на особистий рахунок боржниці, а отримувачем коштів зазначено ОСОБА_1 ..

10.07.2026 боржниця подала приватному виконавцю заяву про зняття арешту з коштів гуманітарної допомоги. До заяви були додані документи, що підтверджували походження коштів від міжнародної організації «Норвезька рада у справах біженців NRC» та їх цільове призначення.

28.07.2026 приватний виконавець надав письмову відповідь № 57670, якою відмовив у задоволенні заяви.

В подальшому 29.07.2026 приватним виконавцем на підставі платіжної інструкції № JB1Q7SOEE2DTG.1 здійснено примусове списання грошових коштів у розмірі 43 199 грн 92 коп. з рахунку боржниці № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «КРЕДОБАНК».

Наведений обов`язок боржниці та приватного виконавця виконати судове не викликає запитань у учасників розгляду. Боржниця у скарги порушила ключове питання, щодо можливості звернення стягнення на кошти допомоги які знаходилися на її рахунку.

Наведені положення статей 48 та 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають обмеження звернення стягнення на кошти боржника. Натомість багатоцільова грошова допомога не віднесена до окремої категорії виплат, на які заборонено звертати стягнення.

Надання допомоги з урахуванням наявності в домогосподарстві дітей не перетворює всю суму багатоцільової допомоги на передбачену законом державну допомогу на дітей.

Положення пункту 10 частини першої статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються до допомоги на дітей, передбаченої законом. Натомість надані докази підтверджують виплату багатоцільової допомоги за програмою міжнародної, неурядової організації, а не призначення передбаченої законом державної допомога на дітей уповноваженим державним органом.

Закон України «Про гуманітарну допомогу» визначає поняття та порядок надання гуманітарної допомоги, однак не встановлює загальної заборони накладення арешту або звернення стягнення на будь-які кошти гуманітарного походження після їх зарахування на звичайний поточний рахунок фізичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття арешту з коштів є отримання виконавцем документального підтвердження того, що рахунок має спеціальний-режим використання от або звернення стягнення на відповідні кошти заборонено законом.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 зазначеного Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт не пізніше наступного робочого дня після надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти заборонено звертати стягнення.

Правова позиція щодо розмежування факту накладення арешту, визначення правовою режиму коштів та їх подальшого списання викладена Верховним Судом у постанові від 19.01.2026 у справі № 204/9551/18.

Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо банк не повідомив виконавця про спеціальний режим рахунку, а боржник не довів належність арештованих коштів до пенсійних або інших соціальних виплат, які охороняються законом, дії виконавця щодо накладення арешту та подальшого списання коштів не можуть вважатися протиправними.

Згідно ч. 1 і 3 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що боржницею не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами ту обставину, що зазначені кошти, є саме виплатами, на які не може бути звернуте стягнення.

Отже, оцінюючи всі наявні у справі докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд дійшов висновку, що боржницею не доведено обставин, які покладені нею в основу заявлених вимог, а тому не встановлено факту порушення її прав рішеннями, діями чи бездіяльністю приватного виконавця.

За таких обставин підстави, передбачені статтею 451 ЦПК України, для задоволення скарги відсутні, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 447-448, ст.451 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволення скарги боржниці ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Юрія Олександровича, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНННЯ БОРГІВ».

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повне рішення складене 14.09.2026

Суддя Владислав КОСТЕНКО