Рішення № 139739698, 10.09.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 Справа №607/5754/26 Провадження №2/607/3948/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Дочірнє підприємство «Благоустрій-1» ПП «Благоустрій», Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради та Приватне підприємство «Екотерн», про встановлення порядку участі в утриманні нерухомого майна та розподіл особових рахунків,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить:

1. Встановити порядок участі у витратах на утримання квартири АДРЕСА_1 , та оплати житлово-комунальних послуг між співвласниками, встановивши ОСОБА_1 обов?язок по сплаті 9/16 часток, а ОСОБА_2 7/16 часток від загального розміру нарахувань, що нараховуються ДП «Благоустрій-1», КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», ПП «Екотерн».

2. Зобов?язати ДП «Благоустрій-1» та КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» на підставі встановленого судом порядку участі у витратах розділити особові рахунки для оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з постачання теплової енергії (місць загального користування), та відкрити на ім?я ОСОБА_1 окремі особові рахунки для оплати вказаних послуг відповідно до його частки у розмірі 9/16.

3. Зобов?язати ПП «Екотерн» на підставі встановленого судом порядку участі у витратах розділити особовий рахунок для оплати послуг з вивезення побутових відходів та здійснювати нарахування ОСОБА_1 окремо, виходячи з розрахунку на одну особу.

4. Зобов?язати КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», ДП «Благоустрій-1», ПП «Екотерн» здійснити перерахунок та розділити наявну заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , розподіливши її між співвласниками пропорційно до їх часток у праві спільної часткової власності, а саме: покласти обов?язок з оплати 9/16 часток заборгованості на ОСОБА_1 , та 7/16 часток заборгованості на ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є власником 9/16 часток квартири за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 є власником 7/16 часток вказаного нерухомого майна. Станом на день подання позову у спірній квартирі постійно ніхто не проживає. Проте, позивач, як співвласник, одноособово несе тягар утримання спільного майна, забезпечуючи збереження житлового приміщення в належному технічному стані та здійснюючи оплату за спожиту електроенергію, необхідну для роботи побутових приладів (зокрема, морозильної камери). Відповідач та його повнолітній одружений син, хоча і зареєстровані у квартирі, проте понад 20 років фактично в ній не проживають та жодної участі в її утриманні не беруть. Це призводить до того, що нарахування за послуги, які залежать від кількості зареєстрованих осіб (зокрема послуги ПП «Екотерн»), здійснюються на трьох осіб, що є несправедливим та порушує майнові права позивача. Станом на 16.03.2026 заборгованість за комунальні послуги складає 6398,44 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконувати свої обов?язки щодо оплати послуг, проте згоди досягнуто не було. Також позивач звернувся до ДП «Благоустрій-1» із заявою про розподіл особових рахунків, на що отримав відмову, мотивовану тим, що такий розподіл можливий лише за рішенням суду.

Ухвалою судді від 07.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позов відповідач щодо задоволення позову заперечує. Зазначає, що твердження позивача про його одноосібне утримання майна не відповідає дійсності, не підтверджено документами та іншими доказами. Протягом останніх 18 років єдиним мешканцем, користувачем та платником усіх послуг щодо квартири АДРЕСА_1 був батько сторін. Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 до серпня 2025 року включно, відповідач здійснював оплату всіх комунальних послуг. Зокрема, з листопада 2024 року по червень 2025 року оплата здійснена за рахунок залишку коштів державної допомоги на поховання батька; за липень та серпень 2025 року оплата здійснена за кошти відповідача у повному обсязі в сумі 1291,17 грн. В тому числі й за частку позивача (1291,17 x 9/16 = 726,28 грн).

03.02.2026 у месенджері Viber між сторонами була досягнута домовленість про порядок оплати рахунків. Позивач погодився оплачувати платежі згідно своєї частки. Відповідач запропонував оплачувати за двох осіб послуги ПП «Екотерн», оскільки його син зареєстрований в цій квартирі. Позивач мав можливість оплачувати свою частку добровільно, проте ухилявся від цього, створюючи конфліктні ситуації, вдаючись до погроз та шантажу оприлюдненням недостовірної інформації про відповідача з метою тиску.

При вирішенні питання про встановлення порядку участі в утриманні майна відповідач просить врахувати, що він не заперечує щодо такого розподілу, проте вважає його не обов`язковим, а звернення до суду необґрунтованим. У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача судового збору, транспортних витрат та витрат на підготовку справи просить відмовити повністю. Розподіляючи заборгованість за комунальні послуги у розмірі 6398,44 грн станом на 16.03.2026 просить покласти на позивача обов?язок зі сплати електроенергії в сумі 149,28 грн у повному обсязі (індивідуальне користування морозильною камерою); зменшити частку заборгованості відповідача у загальній заборгованості на суму 726,28 грн, як витрати, що були фактично понесені відповідачем за позивача у липні-серпні 2025 року.

Згідно з письмовими поясненнями представника третьої особи КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, третя особа не заперечує щодо відкриття окремих особових рахунків на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 за умови, якщо за згодою сторін або рішенням суду буде визначено площу, за яку буде здійснюватися оплата за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по кожному особовому рахунку зокрема. Таким чином, з врахуванням того факту, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не встановлено порядку користування спільним майном, позовні вимоги щодо розподілу особових рахунків на сплату комунальних послуг, шляхом виділення сторонам окремих особових рахунків є передчасними.

У письмових поясненнях представник третьої особи ПП «Екотерн» зазначає, що звернень позивача чи відповідача з приводу неналежного надання послуг ПП «Екотерн», зміни нарахувань у зв?язку із не проживанням за адресою АДРЕСА_2 окремих осіб, чи розподілу особових рахунків не надходило. Отже, підприємство здійснювало нарахування за надані послуги з вивезення побутових відходів відповідно до вимог чинного законодавства. Порушення прав позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду з боку ПП «Екотерн» відсутні. У п.10 Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006р №45, відсутня згадка про можливість розподілу плати між співвласниками щодо послуги з поводження з побутовими відходами, оскільки нарахування здійснюється відповідно до кількості зареєстрованих осіб, що не заважає кожному із співвласників самостійно здійснювати оплату за відповідну кількість належних до його сім?ї осіб. Одночасно з цим, оплата за надані послуги проводиться у будь-якій установі пошти чи банківського відділення, яка здійснюється із зазначенням адреси, по якій проводиться оплата. Відкрити два різні особові рахунки на різні прізвища по одній адресі не є технічно можливим, оскільки комп?ютер покаже помилку. А квартира позивача на момент подання позовної заяви не є поділеною в натурі, кожній частці не присвоєно окремого порядкового номеру (окремо для ОСОБА_1 та окремо для ОСОБА_3 ) Саме по цій причині і проводиться нарахування та оплата за існуючою адресою за три особи. Разом з тим, позивач як до моменту подання позовної заяви, так і після встановлення порядку користування квартирою вправі проводити оплату безпосередньо на розрахунковий рахунок підприємства за одну особу із зазначенням платника ОСОБА_1 . На підставі наведеного, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 08.09.2026 позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник Казмірчук І.В. в судовому засіданні 08.09.2026 щодо задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи ПП «Екотерн» Федчишин І.О. щодо задоволення позову заперечила з підстав викладених у письмових поясненнях.

Представник третьої особи ДП «Благоустрій» у судові засідання, в тому числі 08.09.2026, не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів справи.

Представник третьої особи КП ТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР в судове засідання 08.09.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10:00 год. 10.09.2026.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Суд встановив, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 48,8 кв.м, житловою площею 26,6 кв.м. А саме позивачу належить 9/16 частки у спільній частковій власності, а відповідачу - 7/16. Ця обставина доведена витягами з Державного реєстру речових прав №455200554 від 05.12.2025, №448512802 від 20.10.2025, №448512814 від 20.10.2025, №448512793 від 20.10.2025.

Згідно з довідкою Дочірнього підприємства «Благоустрій-1» №58 від 12.03.2026 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Разом з ним зареєстровані: ОСОБА_4 (племінник), ОСОБА_2 (брат).

Листом №6 від 17.02.2026, у відповідь на звернення ОСОБА_1 , Дочірнє підприємство «Благоустрій-1» повідомило, що немає юридичного права проводити розподіл житла. Розподіл житла здійснюється за згодою сторін через нотаріуса або через суд. На підставі рішення суду спільна власність припиняється, утворюючи два окремих об`єкти з окремими адресами та технічними паспортами. Кожен власник отримує окрему частку. Рекомендовано звернутися до суду.

Стороною відповідача до матеріалів справи долучено платіжні інструкції про сплату ОСОБА_5 за послуги з опалення та постачання гарячої води, газопостачання, водопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, вивіз побутових відходів, електропостачання, домофон за липень 2022 року та за період з листопада 2024 року по серпень 2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно із ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Відповідно до пункту 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі), зокрема, розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

За умови відсутності поквартирного (покімнатного) обліку та відсутності згоди між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:

за електроенергію при загальному лічильнику пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);

за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку;

за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Пунктом 13 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 передбачено, що спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, розв`язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.

Розподіл особового рахунку є можливим лише за умови укладення з кожним із споживачів окремих договорів про надання послуг.

Питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи з відповідною заявою та документами на підтвердження права власності на частину квартири до житлово-експлуатаційної організації.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суд від 09 вересня 2020 року у справі № 751/1560/19 та від 04 березня 2024 року у справі № 750/7250/22.

Згідно з доказами у даній справі квартира за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 48,8 кв.м, житловою площею 26,6 кв.м, належить на праві спільної часткової власності позивачу 9/16 частки та відповідачу 7/16 частки.

За вказаною вище адресою зареєстровано троє осіб: позивач, відповідач та син відповідача.

В ході судового розгляду справи сторони повідомили, що фактично у квартирі за адресою АДРЕСА_2 не проживають. Позивач проживає за адресою АДРЕСА_3 . Відповідач - АДРЕСА_4 .

Звертаючись з позовними вимогами, позивач просить здійснити розподіл особових рахунків з оплати житлово-комунальних послуг, обґрунтовуючи цю вимогу тим, що сторони не можуть узгодити між собою розподіл витрат на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності на квартиру.

Заперечуючи щодо такого розподілу особових рахунків по сплаті житлово-комунальних послуг, відповідач вважає, що між сторонами попередньо була досягнута домовленість стосовно утримання квартири, тому звернення до суду із позовом є необґрунтованим.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 29 від 22 грудня 1995 року (з наступними доповненнями) передбачено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири, або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Позивач та відповідач, як учасники спільної часткової власності, володіють не часткою майна (квартири) в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються у дробовому виразі.

Враховуючи вищевикладене, діючим законодавством обов`язок по оплаті комунальних платежів, покладений на кожного з співвласників, відповідно до частки співвласника у квартирі. У разі ухилення співвласника від виконання своїх зобов`язань по оплаті за комунальні послуги, інші співвласники, які оплачують ці послуги, мають право на стягнення коштів, сплачених ними із співвласника, який таку оплату не проводить. У разі відмови співвласника у добровільному порядку сплатити кошти співвласнику чи співвласникам, особа має право за захистом своїх прав звернутися до суду з відповідним позовом.

Тому, якщо позивач вважає, що сплатив за комунальні послуги більше, ніж це відповідає його частці у праві власності на квартиру, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Суд звертає увагу, що у зв`язку з тим, що в даних правовідносинах кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, то розподіл особового рахунку можливий лише за умови виділення часток у натурі (визначення конкретної площі за кожним зі співвласників) чи встановлення порядку користування квартирою.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що порядок користування між співвласниками належною їм квартирою не встановлювався, а також між сторонами у даній справі не укладено договору про участь у витратах на оплату житлово-комунальних послуг. Тому у задоволенні вимог про зобов`язання третіх осіб розділити особові рахунки, здійснити перерахунок та розділити наявну заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг слід відмовити.

Також суд бере до уваги те, що з позовними вимогами до ДП «Благоустрій-1» ПП «Благоустрій», КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР та ПП «Екотерн» позивач не звертався. Дані юридичні особи залучені лише в якості третіх осіб.

Окрім того, суд встановив, що як позивач, так і відповідач (а фактично дружина відповідача) сплачують за комунальні послуги. Це підтверджено численними квитанціями та інформацією з інтернет-ресурсу EPS.

Проте, для проведення чіткого розрахунку усіх належних платежів, які повинні були сплачувати сторони на утримання вищевказаної квартири, з метою перевірки судом обставини порушення чи не порушення відповідачем свого обов`язку утримання квартири в обсязі, який відповідає його частці у праві власності, позивач достатніх доказів (вихідних даних) не надав. Встановлення цієї обставини на підставі вибіркових квитанцій та інформації з інтернет-ресурсу EPS, на переконання суду, не можливе. Висновків експертів сторони суду не надавали, клопотань про витребування доказів, призначення судової експертизи не заявляли.

Тому, позивач не довів порушення відповідачем на шкоду позивачу обов`язку утримання квартири в обсязі, який відповідає частці відповідача у праві власності, що також є підставою для відмови у задоволенні вимоги про встановлення порядку участі у витратах на утримання квартири.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного позову у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Так як у задоволенні усіх позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дочірнє підприємство «Благоустрій-1» ПП «Благоустрій», код ЄДРПОУ 32079967, місцезнаходження вул. 15 Квітня, 6, м. Тернопіль.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ 14034534, місцезнаходження вул. І. Франка, 16, м. Тернопіль.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство «Екотерн», код ЄДРПОУ 37601744, місцезнаходження вул. Текстильна, 25, м. Тернопіль.

Рішення складено та підписано 10.09.2026.

Головуючий суддя П. Я. Стельмащук