Ухвала суду № 139738719, 15.09.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

15.09.26 2-о/394/47/26 394/935/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про прийняття до свого провадження справи

та залишення без руху

Суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, Комунальне некомерційне підприємство «Новоархангельська багатопрофільна лікарня» Новоархангельської селищної ради про встановлення факту родинних відносин, визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна , -

В С Т А Н О В И Л А :

12.08.2026 року до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, Комунальне некомерційне підприємство «Новоархангельська багатопрофільна лікарня» Новоархангельської селищної ради про встановлення факту родинних відносин, визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна

Зазначена справа перебувала в провадженні судді Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Запорожця О.М.

На підставі заявленого суддею Запорожець О.М. самовідводу, справу було піддано повторному автоматизованому розподілу судової справи між суддями матеріали справи та передано на розгляд судді Краснопольської Л.П.

При вирішенні питання про прийняття до свого провадження даної цивільної справи судом було встановлено, що справа надійшла до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області; суддею Запорожець О.М. було відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду та в подальшому заявлено самовідвід по даній справі.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст.33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, прийнявши справу до свого провадження суддею встановлено, що заяву подано без додержання вимог, викладених у чинному Цивільному процесуальному кодексі України.

Відповідно до положень ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, суддею встановлено, що до заяви не додано належного подання органу опіки та піклування про призначення заявника опікуном недієздатної особи, яке повинно містити обґрунтований висновок щодо доцільності такого призначення, оцінку можливості заявника виконувати обов`язки опікуна, а також врахування як найкращих інтересів підопічної, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 60 ЦК України та ч. 1 ст. 300 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.

Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.

Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника) подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Пунктом 3.3 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді від 17.06.1999 року, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна, а саме: рішення суду про визнання громадянина недієздатним, акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, опис її майна та майбутнього опікуна, довідки про стан здоров`я особи, яка потребує опіки та її опікуна, довідки про судимість майбутнього опікуна.

Аналізуючи норми ЦК України так ЦПК України у цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Отже, призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Всупереч зазначеним вимогам закону заявником не долучено до заяви доказів на підтвердження того, що він може бути призначений опікуном, а саме відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Також, заявник до заяви не додає доказів того, що він взагалі звертався з приводу призначення його опікуном до органу опіки та піклування.

Натомість, заявник в поданій заяві проситьзобов`язати орган опіки та піклування Новоархангельської селищної ради подати до суду відповідний висновок.

Поряд з цим суд зауважує, що підстави та порядок витребування доказів визначено ч. 1,2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.

В порушення зазначеної норми заявником не вказано у заяві заінтересованою особою ОСОБА_2 , щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, а також заявником не залучено до участі в справі органу опіки та піклування, а визначено заінтересованою особою Новоархангельську селищну раду Голованівського району Кіровоградської області.

Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, передбачені статтею 143 ЦПК, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Так, із заяви вбачається, що у особи, стосовно якої розглядається питання про визнання її недієздатною ОСОБА_2 , крім заявника, є також інші близькі родичі, а саме : ОСОБА_3 , які проживають всі разом.

За таких обставин, ураховуючи суб`єктний склад учасників в даній категорії справ, зважаючи на положення ч. 3 ст. 296 ЦПК України в поданій заяві не зазначено відомостей та процесуальний статус інших близьких родичів особи, щодо якої ставиться питання про визнання її недієздатною, зокрема ОСОБА_3 , яка на медичній картці зазначена як контактна особа-опікун ОСОБА_2 .

Відтак, в порядку усунення недоліків, заявнику необхідно визначити належний склад учасників справи, шляхом залучення до участі в справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відповідного органу опіки та піклування.

Статтею 297 ЦПК України визначено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Натоміть заявником не викладено обставин, які б свідчили про наявність у ОСОБА_2 саме хронічного стійкого психічного розладу, внаслідок якого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. Так, заявником надано довідку (без дати та будь-яких інших даних) КНП «Новоархангельська багатопровільна лікарня» Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області про те, що ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті, згідно висновку лікарської комісії потребує постійного стороннього догляду.

Жодних даних про проведення обстеження особи, її стаціонарне лікування, тривалість перебігу психічної хвороби тощо до заяви не долучено.

Суду не надано доказів наявності у вказаної особи психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідки про знаходження, перебування на обліку особи у психіатричних лікувальних закладах тощо, що є необхідним для призначення судової психіатричної експертизи.

Лише за наявності таких доказів та достатніх даних про розлад саме психічного здоров`я фізичної особи суд призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу, а відсутність зазначених даних позбавляє суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною та про яку просить сам заявник в поданій ним заяві.

Проведення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи недієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у ОСОБА_2 стійкої психічної хвороби станом на день звернення та під час розгляду справи, буде порушення прав, гарантованих ч.2 ст. 28 та ч.1 ст. 64 Конституції України.

Таким чином, заявникові слід надати документи, що у своїй сукупності можуть свідчити про наявність в ОСОБА_2 стійкого, хронічного психічного розладу та підтвердити перебування її на обліку у психоневрологічних лікарнях та проходження періодичного лікування у профільних медичних закладах.

Крім того, Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, було оголошено загальну мобілізацію в Україні. Правовий режим загальної мобілізації продовжувався та триває в Україні і дотепер.

Пунктом 3 ч. 12 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема, у воєнний час - у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникати можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

З огляду на викладені вище обставини, рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення їй опікуном заявника ОСОБА_1 дають обгрунтовані підстави вважати, що вказана заява могла бути подана з метою звільнення заявника від мобілізації до лав Збройних Сил України, а тому заявнику необхідно визначитись із усім колом заінтересованих осіб, які мають бути залучені до розгляду цієї заяви, зокрема, і щодо можливого залучення до розгляду заяви компетентного органу військового управління (військової частини, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки тощо).

Таким чином заявнику, необхідно надати суду документи на підтвердження/спростування того факту чи є він військовозобов`язаним, чи перебуває на військовому обліку, та чи проходить військову службу, а також вказати в якості заінтересованої особи відповідний РТЦК та СП в якому він перебуває на обліку та/або військову частину в якій проходить службу, їх місцезнаходження.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги. За вимоги про визнання фізичної особи недієздатною заявник звільнений від сплати судового збору. Що стосується вимог про встановлення опіки, то положеннями Закону не передбачено пільг щодо їх сплати. За таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір за вимоги про встановлення опіки

Слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене та виходячи з вимог положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України, позовну заяву повинно бути залишено без руху.

Згідно із ч. ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на вищезазначене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 19, 187, 258, 259, 260 ЦПК, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Прийняти до свого провадження матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Новоархангельська селищна рада Голованівського району Кіровоградської області, Комунальне некомерційне підприємство «Новоархангельська багатопрофільна лікарня» Новоархангельської селищної ради про встановлення факту родинних відносин, визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна

Заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Запропонувати заявнику виправити вказані недоліки, надавши 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали та роз`яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.

Суддя