Рішення № 139738322, 14.09.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1857/24

2/179/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , Магдалинівська селищна рада, ОСОБА_7 про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною, скасування державної реєстрації та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_4 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 з позовом до ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною, скасування державної реєстрації та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.04.2024 року ОСОБА_6 (третя особа -1) шляхом укладення договору дарування земельної ділянки передала у власність належну їй (на момент вчинення правочину) земельну ділянку площею 4,5400 га, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, на користь свого онука, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Договір дарування земельної ділянки від 26.04.2024 посвідчено приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щокою В.О. та зареєстровано в реєстрі за №452.

З 26.04.2024 власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_5 .

Під час оформлення, укладення та нотаріального посвідчення договору дарування земельної ділянки від 26.04.2024, сторонам договору (позивачу та третій особі-1) стало відомо, що відносно земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис номер 53642361 про зареєстрований договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 19.08.2013, видавник ОСОБА_2 ; інший тип договору, додаткова угода, серія та номер: б/н, виданий 31.07.2023. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71518163 від 09.02.2024, ОСОБА_8 , Магдалинівська селищна рада Дніпропетровська обл. Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки, дата укладення договору (після 2013 року)/ Дата державної реєстрації (до 2013): 19.08.2013, строк 49 р., дата закінчення дії: 19.08.2062 з автоматичним продовженням дії договору.

Позивач зазначає, що була обізнана від третьої особи-1 про наявність договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 строком дії на 10 (десять) років.

Так, 19 серпня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації в реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 24.10.2014 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16862838 від 30.10.2014.

Приймання-передача земельної ділянки підтверджується складеним та підписаним сторонами актом встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), її прийманні та передачі орендодавцем орендареві і передачі орендареві на зберігання межових знаків земельної ділянки на території Почино-Софіївської сільської ради від 19.08.2013.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи, що договір оренди земельної ділянки від 19.08.2013 (дата державної реєстрації 24.10.2014) укладено строком на 10 років, а договором передбачено, що термін (строк) оренди складає 10 років з дати державної реєстрації договору, дата його закінчення 24.10.2024.

Зі слів третьої особи-1 жодних змін в договір оренди земельної ділянки від 19.08.2013, в тому числі щодо строків дії договору, третьою особою 1 не погоджувалось, не підписувалось та не реєструвалось.

Крім того, відповідно до пункту 2.3 договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, по закінченню терміну договору, орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін шляхом переукладання. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за шість місяців до його закінчення.

Позивач наголошує, що жодного повідомлення про наміри продовження дії договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 від відповідача не надходило.

Позивач та третя особа-1 лише під час нотаріального посвідчення договору дарування дізнались, що державний реєстратор Горобець О.П. рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 71518163 від 09.02.2024 провела державну реєстрацію документів, поданих для державної реєстрації додаткового договору.

Позивач та третя особа-1, отримавши копію угоди виявили, що на додатковій угоді від 31.07.2023 до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, в розділі «Реквізити та підписи сторін» наявний підпис у графі «Орендодавець» із зазначенням ПІБ та паспортних даних третьої особи-1, які вона не проставляла, а отже даний підпис поставлений невідомою третій особі-1 та позивачу особою.

Звертає увагу суду на те, що ані у позивача, ані у третьої особи-1 не має оригінального примірника оскаржуваної додаткової угоди від 31.07.2023, у зв`язку з тим, що третя особа не укладала вказану угоду і не була обізнана про ї існування.

Враховуючи той факт, що третьою особою ОСОБА_6 не укладалось жодних правочинів стосовно зміни строків чи умов договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, позивач вважає, що вказані дії стали можливими виключно у випадку проведення державної реєстрації на підставі підроблених документів.

Також, враховуючи, що третя особа-1 оскаржувану додаткову угоду від 31.07.2023 не підписувала, відповідно, істотні умови цієї оскаржуваної додаткової угоди не погоджувала, необхідно зробити висновок, що у третьої особи-1 було відсутнє волевиявлення на її укладання.

Вказаний неправомірний спосіб укладання правочину порушує права позивача, як власника земельної ділянки на теперішній час.

З урахуванням того, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в розділі «Документи подані для державної реєстрації» зазначено «видавник ОСОБА_2 », в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач без будь-яких правових підстав зареєстрував за собою право користування (оренди) земельною ділянкою кадастровий номер 1222386100:01:026:0408 строком на 49 років, до 19.08.2062.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю спору про право оренди на земельну ділянку, оскільки Третьою особою-1 оскаржувана додаткова угода від 31.07.2023 до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 не підписувалась, а тому вона є неукладеною.

Власником земельної ділянки є ОСОБА_5 , якому у відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Разом із тим, реєстрація неукладеної між відповідачем та третьою особою-1 додаткової угоди від 31.07.2023 порушує права та законні інтереси власника на розпорядження земельною ділянкою.

На підставі наведених обставин позивач просить суд:

1. Визнати неукладеною додаткову угоду від 31 липня 2023 року до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 року.

2. Скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 31.07.2023 до договору оренди від 19.08.2013.

3. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 71518163 від 09.02.2024 14:12:24, ОСОБА_8 , Магдалинівська селищна рада Дніпропетровської області.

24.10.2024 третя особа-1, ОСОБА_6 , подала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що під час укладання договору дарування земельної ділянки, яким вона передала у власність земельну ділянку на користь онука, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дізналася, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про право оренди земельної ділянки терміном дії на 49 років, з автоматичним продовженням дії договору. Зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 19.08.2013 було укладено строком на 10 років, змін в договір оренди земельної ділянки, в тому числі щодо строків дії договору, нею не погоджувалось, не укладалось та не реєструвалось. Договір оренди земельної ділянки укладений на 10 років, тобто дата його закінчення 24.10.2024.

На початку січня 2024 року третя особа 1 в особистій розмові повідомила відповідача, що має намір, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 не продовжувати дію вищезазначеного договору.

06.02.2024 на виконання умов, передбачених договором оренди (пункту 2.3) третьою особою 1 було надіслано на адресу відповідача лист-повідомлення №05/02-24 від 05.02.2024 про те, що третя особа 1 у відповідності до ч.1 ст.90 ЗК України, має право самостійно господарювати на землі, таким чином третя особа 1 має намір самостійно обробляти земельну ділянку (кадастровий номер 1222386100:01:026:0408) і використовувати її для власних потреб на свій розсуд. У зв`язку з цим, третя особа 1 просила орендаря (відповідача) після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 повернути належну їй земельну ділянку та утриматись від вчинення дій, які б перешкоджали їй відразу після повернення використовувати належну їх на праві власності земельну ділянку. Згідно інформації з офіційного Інтернет-сайту АТ «Укрпошта», вказаний лист-повідомлення за трекінг номером 5110001457932 відповідачем було отримано 13.02.2024 особисто. На цей лист-повідомлення відповідач відповіді не надав.

Також 22.08.2019 ОСОБА_6 було видано довіреність, якою уповноважено ОСОБА_7 , що є сином відповідача, бути її представником в підприємствах, установах та організаціях незалежно від форма власності, підпорядкування та галузевої належності, при вирішенні будь-яких питань, що стосуються ОСОБА_6 . Довіреність посвідчено приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В., зареєстровано в реєстрі за №1627.

23.02.2024 на підставі заяви ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Новомосковського РНО Дніпропетровської області Щокою О.В. було припинено дію довіреності від 22.08.2019.

Третя особа-1 наголошує, що жодного повідомлення про наміри продовження дії договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 ані під час оформлення довіреності, ані протягом дії договору від відповідача не надходило.

Обставини, за якими третя особа-1 дала таку довіреність було те, що в 2019 році третя особа-1 перебувала у важкій життєвій ситуації та потребувала певної грошової суми. Відповідач провів розрахунок, як авансовий платіж, з третьою особою-1 за договором оренди земельної ділянки від 19.08.2013 та поставив умови щодо підписання третьою особою «розписки». Проте третя особа-1 є людиною, яка не обізнана в юридичних тонкощах, та вважала, що підписує саме розписку з ініціативи відповідача. При цьому нотаріусом не було роз`яснено третій особі-1, який саме документ вона підписує.

26.04.2024 третя особа-1 дізналась, що 31.07.2023 від її імені, із використанням її персональних та паспортних даних було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 з відповідачем. Отримавши копію угоди вона виявила, що на додатковій угоді від 31.07.2023 до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, в розділі «реквізити та підписи сторін» наявний підпис у графі «орендодавець» із зазначенням її ПІБ, паспортних та персональних даних, який вона не проставляла, а отже даний підпис поставлений невідомою їй особою. Додаткову угоду від 31.07.2023 вона не підписувала та не укладала.

Також звертає увагу суду, що у неї відсутній оригінальний примірник додаткової угоди від 31.07.2023. Крім того, оскаржувана додаткова угода містить дату складання 31.07.2023, а зареєстрована в Державному реєстрі речових прав 09.02.2024, тобто більше, ніж через півроку після дати складання.

З урахуванням того, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в розділі «Документи подані для державної реєстрації» зазначено «видавник ОСОБА_2 », третя особа-1 зазначає, що відповідач без будь-яких правових підстав зареєстрував за собою право користування (оренди) земельною ділянкою кадастровий номер 1222386100:01:026:0408.

На думку третьої особи-1, після її усного повідомлення відповідача про намір припинити договір оренди земельної ділянки 19.08.2013 після спливу його строку, відповідач, приховуючи інформацію щодо оскаржуваної додаткової угоди, провів її державну реєстрацію шляхом внесення державним реєстратором відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За таких обставин, третя особа-1 підтримує позовні вимоги позивача, вважає їх обґрунтованими та просить задовольнити їх в повному обсязі.

07.11.2024 представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Салтисюком Ю.В., поданий відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідач підтверджує, що дійсно, 19.08.2013 він уклав з ОСОБА_6 договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, площею 4,54 га, що перебувала у приватній власності ОСОБА_6 . Право оренди за вищезазначеним договором оренди земельної ділянки, 24.10.2014 було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 7521213.

За змістом укладеного договору оренди, сторони погодили, що договір укладається терміном на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації, що відповідає змісту п.2.3 договору оренди.

Після укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди, земельна ділянка, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, у відповідності до умов договору, була передана орендодавцем в користування орендаря, та відповідно ОСОБА_2 почав здійснювати її використання за своїм цільовим призначенням.

Сторони договору оренди належним чином виконували погоджені умови договору, як в частині умов та порядку використання земельної ділянки, так і в частині повноти та своєчасності виплати орендної плати.

В середині 2019 року ОСОБА_6 , за власної ініціативи, звернулася до ОСОБА_2 з пропозицією збільшення терміну дії договору оренди земельної ділянки, а відповідно отримання можливості виплати на її користь орендної плати за користування земельною ділянкою на майбутні періоди, зазначивши про нагальну необхідність в отриманні грошових коштів.

Отримавши від ОСОБА_6 пропозицію про збільшення терміну дії договору оренди земельної ділянки та відповідно прохання виплати її користь орендної плати за майбутні періоди оренди, ОСОБА_2 надав відповідну згоду.

22.08.2019 ОСОБА_2 в межах договору оренди земельної ділянки в якості орендної плати за наступні 49 років оренди, передав на користь ОСОБА_6 грошові кошти у загальному розмірі 280 000 грн., які були прийняті ОСОБА_6 .

Доказом факту передачі грошових коштів у зазначеному розмірі як орендної плати є особиста заява ОСОБА_6 від 22.07.2019, яка посвідчена нотаріально.

Після отримання орендної плати в розмірі 280 000 грн. за наступні 49 років оренди, ОСОБА_6 22.08.2019 видала на користь ОСОБА_7 нотаріально посвідчену довіреність, яка надавала право вчиняти юридично значимі дії відносно земельної ділянки площе 4,540 га, розташованої на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Метою видачі ОСОБА_6 довіреності від 22.08.2019 було бажання спрощення процедури укладення додаткової угоди в межах договору оренди земельної ділянки щодо продовження терміну дії договору оренди та проведення державної реєстрації права оренди на збільшений період часу.

Довіреність ОСОБА_6 була видана безстроково, та серед іншого, надавала право уповноваженій особі «розписуватися за ОСОБА_6 на заявах, та інших документах, в тому числі на договорах цивільно-правового характеру, договорі суборенди, договору оренди земельної ділянки площею 4,540 га, розташованої на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, сплачувати належні платежі, включаючи державне мито чи плату, отримувати орендну плату, вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю».

На виконання досягнутих та повністю погоджених домовленостей, що мало місце між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 з приводу збільшення терміну оренди земельної ділянки та виплати орендної плати на умовах передплати, після передачі на адресу Вороновської орендної плати, 31.07.2023 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №7521213 від 24.10.2014, якою сторони виклали п.2.3 договору оренди в новій редакції, погодивши строк дії договору на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації речового права та визначили порядок продовження терміну дії договору, за умови закінчення його терміну дії.

Додаткова угода була підписана ОСОБА_7 , який діяв на підставі виданої йому ОСОБА_6 нотаріально посвідченої довіреності.

ОСОБА_6 надала представнику ОСОБА_7 право здійснювати конкретні, визначені у довіреності дії, та визначила його право на укладання від її імені конкретних договорів, обумовивши це у довіреності, зокрема: договорів оренди земельної ділянки, при цьому конкретизувавши, що дії повинні стосуватися земельної ділянки площею 4,540 га.

ОСОБА_6 особисто схвалила вказані дії, так як попередньо вже прийняла орендну плату за майбутні періоди оренди, чітко визначивши свою позицію про отримання коштів за майбутні 49 років оренди.

Додатково відповідач стверджує, що ОСОБА_6 достеменно знала про факти укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 31.07.2023 та підписання даної додаткової угоди ї уповноваженим представником ОСОБА_7 , так як вказана інформація особисто повідомлялася їй з боку відповідача.

Звертає увагу суду на те, що особисто ОСОБА_6 ніколи не оскаржувала факту укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, яким було продовжено термін дії договору на 49 років, та не ініціювала подібних спорів ні в судовому порядку, ні в позасудовому порядку.

До моменту виникнення спірних правовідносин, які ініційовані новими власниками земельної ділянки, ОСОБА_6 не оскаржувала повноваження свого представника ОСОБА_7 , не скасовувала видану на його користь довіреність.

Більше того, ОСОБА_6 настільки довіряла власні майнові права ОСОБА_7 на земельну ділянку та право діяти в її інтересах, що 22.08.2019, окрім довіреності також видала на користь ОСОБА_7 заповіт, яким розпорядилася в разі своєї смерті передати земельну ділянку у власність ОСОБА_7 .

Зазначаючи в тексті позовної заяви про той факт, що ОСОБА_6 , як попередній власник земельної ділянки, ніколи не виражала волю на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, позивачка, на переконання відповідача, проявляє недобросовісну поведінку, так як свідомо замовчує про вчинення ОСОБА_9 юридично значимих дій (отримання коштів в якості попередньої оплати, видача відповідної нотаріально посвідченої заяви, видача довіреності, видача заповіту), які свідчать про зворотне, а саме бажання ОСОБА_6 укласти договір саме за тими умовами, які є чинними на даний час.

21.11.2024 позивачем подана відповідь на відзив, в якій остання, звертає увагу суду на те, що довіреністю від 22 серпня 2019 року, яка видана ОСОБА_6 , не передбачені повноваження ОСОБА_7 представляти інтереси ОСОБА_6 перед іншими фізичними особами, в тому числі укладати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з відповідачем. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_6 ніколи не оскаржувала факту укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та не ініціювала подібних спорів ні в судовому, ні в позасудовому порядку не відповідають дійсності з огляду на те, що 06 лютого 2024 року третя особа-1 повідомила відповідача, що має намір, після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, не продовжувати дію вищезазначеного договору. В заповіті від 22 серпня 2019 року вказано третю особу, як заповідача та ОСОБА_7 , який, як зазначається у відзиві, є сином відповідача, проте не є стороною ані по справі, ані договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, а сам відповідач не є розпорядником інформації щодо заповіту. Тому позивач просить суд не враховувати цей документ, як доказ при розгляді цивільної справи.

09.12.2024 представником відповідача подані заперечення, в яких останній, зокрема, звернув увагу на те, що передача на користь ОСОБА_6 примірнику додаткової угоди відбулася в серпні 2023 року, при цьому в ході зустрічі Вороновська передала на користь відповідача оригінал державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №025196 від 12.12.2003, виданого на її ім`я. Вказаний державний акт і на теперішній час знаходиться в розпорядженні відповідача. Тобто вже після укладення оскаржуваної додаткової угоди, в серпні 2023 року ОСОБА_6 було вчинено додаткові дії, що підтверджували вчинення правочину у вигляді продовження терміну дії договору, а саме передано оригінал правовстановлюючого документа. Також ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про факт укладення від її імені оскаржуваної додаткової угоди від 31.07.2023 та відповідно примірник додаткової угоди було передано Вороновській в серпні 2023 року, вже після підписання документу відповідачем та представником ОСОБА_6 .

Відповідач вважає, що позивачка, яка діє з повним погодженням власний дій з третьою особою ОСОБА_6 , свідомо замовчує факт передачі на користь відповідача в серпні 2003 року оринігану державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №025196 від 12.12.2003 року, з метою приховати факти, які підтверджують безпідставність обґрунтувань позову.

Окремо відповідач вважає за доцільне наголосити, що факт передачі на адресу ОСОБА_6 оскаржуваної додаткової угоди підтверджується матеріалами цивільної справи, зокрема додатками до позовної заяви та додатками до пояснення самої ОСОБА_6 . Зокрема, як до позовної заяви, так і до пояснення ОСОБА_6 позивачем та третьою особою надані копії оскаржуваної додаткової угоди, з здійсненням посвідчувального напису, що надані копії документів відповідають оригіналу.

Наразі відповідач володіє інформацією, що штучний спір з приводу права оренди земельної ділянки було ініційовано сином ОСОБА_6 (батьком малолітнього, в інтересах якого подано позов), ОСОБА_10 , який, переслідуючи особисті мотиви, бажає забезпечити повернення земельної ділянки на власну користь, всупереч попереднім діям його матері.

Ухвалою від 03.10.2024 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою від 11.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.11.2024 за клопотанням представника відповідача до участі у справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Замінено третю особу Державного реєстратора Магдалинівської районної державної адміністрації Горобець Ольгу Петрівну на третю особу Магдалинівську селищну раду.

Ухвалою від 24.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 24.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Новомосковську районну державну адміністрацію.

Ухвалою від 03.02.2025 за клопотанням представника відповідача витребувано від Магдалинівської селищної ради засвідчену копію реєстраційної справи, яка була сформована за результатом здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, на підставі додаткової угоди від 31 липня 2023 року до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013, у відповідності до рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Магдалинівської селищної ради Горобець О.П від 09.02.2024, індексний номер 71518163.

Ухвалою від 13.03.2025 за клопотанням представника відповідача у справи призначено судово-почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Ухвалою від 12.05.2025 провадження у справі поновлення для вирішення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Ухвалою від 27.05.2025 задоволено клопотання експерта, направлено цивільну справу разом із зібраними матеріалами до експертної установи для проведення експертизи, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи .

Ухвалою від 25.12.2025 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 24.02.2026 підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні 26.06.2026 заперечував проти задоволення позовних вимог, суду пояснив, що з 2013 року земельна ділянка ОСОБА_6 була у них в оренді, орендну плату вони виплачували та претензій до них не було. У 2019 році ОСОБА_6 звернулася з проханням надати кошти у великій сумі. Вони домовились про продовження договору оренди земельні ділянки на 49 років та виділення коштів в рахунок оренди. Разом з ОСОБА_6 вони звернулися до нотаріуса, оформили заяву на гроші, довіреність на ОСОБА_11 про те, що довіряє йому усі права на земельну ділянку, у тому числі на те, що він може укладати договори оренди. За 49 років оренди земельної ділянки він сплатив ОСОБА_6 кошти у розмірі 280 000 грн. Кошти ОСОБА_6 передавали у прийомній нотаріуса. ОСОБА_6 написала заяву про одержання коштів за 49 років оренди, оформила довіреність на ОСОБА_7 . Довіреність ОСОБА_6 видала з метою оформлення продовження договору оренди, оскільки на той час вона бажала поїхати або на Західну України, або закордон, та не бажала займатися цим питанням особисто. Про це, що договір буде продовжений на 49 років вона розуміла, оскільки в заяві написала про одержання орендної плати за 49 років. Після реєстрації додаткової угоди, примірник додаткової угоди вони передавали ОСОБА_6 при зустрічі. До моменту пред`явлення позову ОСОБА_6 не пред`являла до нього жодних претензій.

У наступні судові засідання відповідач ОСОБА_7 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухав пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи, законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ст.ст.12 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

За змістом ст.ст.77,78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 4,5400 га, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, що розташована на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району (Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району) Дніпропетровської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільскогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, серії ДП №025196 від 12.12.2003 (т.1 ст.126) та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №366412552 від 19.02.2024 (т.1 а.с.26).

26 квітня 2024 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого дії його мати, ОСОБА_4 , укладений договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Щокою В.О., зареєстрований в реєстрі за №452 (т.1 а.с.28-30).

За договором дарування від 26.04.2024, ОСОБА_6 передала у власність своєму онуку, ОСОБА_5 , в інтересах якого діє його мати, ОСОБА_4 , земельну ділянку площею 4,5400 га, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, що розташована на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району (Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району) Дніпропетровської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2024, номер відмостей про речове право:54764317, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно№383984194 від 21.06.2026.

Таким чином, з 26.04.2024 власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_5 , законним представником якого є ОСОБА_4 .

19.08.2013 між ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408, площею 4,5400 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2014, номер запису про інше речове право: 53642361.

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки (п.2.3 договору), договір укладається строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації в реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 22.08.2019, яка посвідчена приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В., зареєстрована в реєстрі за №1625, ОСОБА_6 одержала орендну плату в розмірі 280 000 грн., яка становить 11 000 в еквіваленті доларів США, що складає повну орендну плату за 49 років, за земельну ділянку площею 4,540 га, розташовану на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від ОСОБА_2 , будь-які матеріальні претензії відсутні (т.1 а.с.123).

Відповідно до довіреності від 22.08.2019, посвідченої приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовник В.В., зареєстрована в реєстрі за №1627, ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_7 на представництво її інтересів в підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої незалежності, при вирішенні будь-яких питань, що її стосуватимуться. Для цього представнику надається право представляти її інтереси у відповідному відділі земельних ресурсів, органах Державного земельного кадастру, відповідних уповноважених органах нотаріату (державних чи приватних), ЦНАП, відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Магдалинівської райдержадміністрації дніпропетровської області, інших організаціях, подавати та одержувати будь-які документи, отримувати дублікати документів, розписуватися за неї на заявах, та інших документах, в тому числі на договорах цивільно-правового характеру, договорі суборенди, договорі оренди земельної ділянки площею 4,540 га, розташованої на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, сплачувати належні з неї платежі, включаючи державне мито чи плату, отримувати орендну плату, вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю. Довіреність діє до припинення її дії. (т.1 а.с.124).

23.02.2024 дію зазначеної довіреності було припинено за заявою ОСОБА_6 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №52106717 від 23.02.2024 (т.1 а.с.87).

31 липня 2023 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №7521213 від 24.10.2014, якою сторони виклали п.2.3 договору оренди в новій редакції, погодивши строк дії договору на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації речового права та визначили порядок продовження терміну дії договору, за умови закінчення його терміну дії.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №365237582 від 09.02.2024 встановлено, що підставі рішення державного реєстратора Магдалинівської селищної ради Дніпропетровської області Горобець О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 71518163 від 09.02.2024 право оренди спірної земельної ділянки було зареєстровано за ОСОБА_2 . Підставою для реєстрації права оренди земельної ділянки зазначено: договір оренди землі б/н від 19.08.2013; додаткова угода б/н від 31.07.2023; дата закінчення дії 19.08.2062, з автоматичним продовженням дії договору (т.1 а.с.122).

Представник відповідача зазначає, що спірна додаткова угода від 31.07.2023 до договору оренди земельної ділянки від імені ОСОБА_6 укладена та підписана ОСОБА_7 , який діяв як її представник на підставі виданої йому довіреності від 22.08.2019.

Відповідно до висновку експерта №2358-25 від 17.12.2025 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_7 , що розміщений в додатковій угоді від 31.07.2023 до договору оренди земельної ділянки від 24.10.2024, укладеному між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 в графі «Орендодавець» розділу 5 «Реквізити та підписи сторін» - виконаний самим ОСОБА_7 (т.2 а.с.135-142).

06.02.2024 ОСОБА_6 було направлено ОСОБА_2 лист-повідомлення №05/02-24 про те, що вона має намір самостійно обробляти земельну ділянку та використовувати її для власних потреб на свій розсуд та просить після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 19.08.2013 повернути їй земельну ділянку (т.1 а.с.82-84).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , суду показала, що ОСОБА_6 звернулася до її чоловіка, ОСОБА_2 з проханням по кошти. Вони домовились про виплату орендної плати за 49 років наперед. Особисто вона передавала ОСОБА_6 кошти у сумі 280 000 грн., яка їх перераховувала при ній. У нотаріуса склали заяву, довіреність на сина. Також ОСОБА_6 передала їм державний акт на право власності на земельну ділянку. ОСОБА_6 збиралася виїхати на Захід України, або закордон, тому не хотіла займатися переоформленням договору оренди особисто. ОСОБА_6 усвідомлювала, що ці кошти вона отримала як орендну плату. Довіреність була надана тільки на продовження договору оренди земельної ділянки, будь-яких інших правовідносин між ними не було.

Відповідно до частини першої статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину.

Так, відповідно до ч.1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у ст.218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 року по справі № 227/3760/19-ц, провадження № 14-79цс21.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку (ч. 1 ст.16 Закону України «Про оренду землі»).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Стаття 17 Закону України «Про оренду землі» встановлює, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, провадження № 61-22315сво18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17 зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц зроблено правовий висновок про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У відповідності до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 227/3760/19-ц, у випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав).

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначила, що про укладення спірної додаткової угоди ні їй, ні попередньому власнику земельної ділянки ОСОБА_6 , не було відомо. ОСОБА_6 спірну додаткову угоду не укладала, не підписувала та не мала наміру на продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки. У відповіді на відзив позивач також посилається на те, що нотаріально посвідчена довіреність, яка була видана ОСОБА_6 , не надавала ОСОБА_7 права на укладання спірного договору.

Судом встановлено, що 19.08.2013 між ОСОБА_6 (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222386100:01:02:026:0408, площею 4,5400 га, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки на підставі зазначеного договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2014, номер запису про інше речове право: 53642361.

22 серпня 2019 року ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_2 кошти у розмірі 280 000 грн., яка становить 11 000 в еквіваленті доларів США, що складає повну орендну плату за 49 років, за земельну ділянку площею 4,540 га, розташовану на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та зазначила про відсутність будь-яких претензій, що підтверджується її нотаріально посвідченою заявою від 22.08.2019 та поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 .

22 серпня 2019 року ОСОБА_6 нотаріально посвідченою довіреністю уповноважила ОСОБА_7 на представництво своїх інтересів в підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, яка серед іншого, надавала право уповноваженій особі розписуватися за ОСОБА_6 на заявах, та інших документах, в тому числі на договорах цивільно-правового характеру, договорі суборенди, договорі оренди земельної ділянки площею 4,540 га, розташованої на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, сплачувати належні з неї платежі, включаючи державне мито чи плату, отримувати орендну плату, вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю. Зазначена довіреність діє до припинення її дії.

31 липня 2023 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №7521213 від 24.10.2014, якою сторони виклали п.2.3 договору оренди в новій редакції, погодивши строк дії договору на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації речового права та визначили порядок продовження терміну дії договору, за умови закінчення його терміну дії. Договір підписаний від імені ОСОБА_6 її представником ОСОБА_7 , який діяв на підставі виданої ОСОБА_6 довіреності від 22.08.2019.

09 лютого 2024 року на підставі заяви відповідача ОСОБА_2 державним реєстратором прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1222386100:01:026:0408 на підставі вищенаведеної додаткової угоди.

23 лютого 2024 дію зазначеної довіреності було припинено за заявою ОСОБА_6 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей №52106717 від 23.02.2024.

Частинами першою, третьою статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє; представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (частина перша, третя статті 238 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Перевищення повноважень - це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівкою того, кого представляють або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ із довірителем.

Згідно зі статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Згідно з частиною першою статті 249 ЦК особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

При цьому особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (частина друга статті 249 ЦК).

З матеріалів справи встановлено, що видаючи ОСОБА_7 довіреність, ОСОБА_6 уповноважила його на укладення від її імені цивільно-правових договорів, у тому числі договорів оренди земельної ділянки площею 4,540 га, яка розташована на території Почино-Софіївської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Станом на дату укладення додаткової угоди та реєстрації права оренди ОСОБА_7 діяв у межах повноважень, виданих йому довіреністю. Крім того, ОСОБА_6 отримала орендну плату у розмірі 280 000 грн. за 49 років, тобто за майбутні періоди, чим попередньо узгодила продовження строку дії договору оренди.

Доводи третьої особи ОСОБА_6 в письмових поясненнях про те, що отримуючи кошти, вона вважала, що отримує орендну плату в межах строку дії договору оренди від 19.08.2013, як авансовий платіж та не розуміється на юридичних тонкощах, суд вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_6 від 22.08.2019 року вбачається, що остання розуміє значення своїх дій, діє добровільно, зміст заяви їй зрозумілий та відповідає її волі. Особу ОСОБА_6 нотаріусом встановлено, її дієздатність перевірено.

Судом також встановлено, що ОСОБА_6 передала відповідачу оригінал державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, що також свідчить про її намір на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні оспорюваної додаткової угоди, представник ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діяв згідно з наданими йому повноваженнями, сторонами додаткової угоди погоджено всі істотні умови договору, угода була виконана сторонами, а тому відсутні підстави для визнання її неукладеною.

Доказів на підтвердження того, що додаткова угода була укладена з порушенням вимог ст.ст.203, 215 ЦК України позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12,13,81,89, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_4 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 , Магдалинівська селищна рада, ОСОБА_7 про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки неукладеною, скасування державної реєстрації та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Магдалинівська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338405, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Самарівський район, с-ще Магдалинівка, вул.Центральна, буд.46.

Третя особа: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 14.09.2026.

Суддя О.Ю.Кравченко