Єдиний державний реєстр судових рішень справа №176/117/26
провадження №2/176/852/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Волчек Н.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача через систему «Електронний суд» скерувала до суду позов, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором № 2003411013 від 26.09.2013 в розмірі 13653,55 грн., а також, судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що 26.09.2013 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2003411013, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит на придбання товару. Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 13653,55 грн., яка складається з: 11096,29 грн. заборгованість по тілу кредиту; 2557,26 грн. заборгованість по відсотках.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» відступив права вимоги до відповідача за кредитним договором № 2003411013 від 26.09.2013. Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконує, заборгованість не сплачує. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 10 лютого 2026 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.
Відповідачем до суду не подано відзиву на позову заяву, при цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді, а саме за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, суд вважає можливим розглянути спір на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 12.04.2013 між АТ «ОТП БАНК» та Філіпповим було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2003411013.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору відповідач отримав кредит на придбання товару в загальному розмірі 4400,00 грн, з яких: 4000,00 грн - кредит на придбання товару, 400 грн страхування.
Проте, у позовній заяві позивач просить суд стягнути заборгованість яка утворилась внаслідок невиконання відповідачем договору № 2003411013 від 26.09.2013 у сумі 13653,55 грн., копія якого до матеріалів справи не долучена.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір факторингу № 24/03/2023, відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеним між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості згідно Реєстру Боржників.
Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу № 24/03/2023, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 2003411013 від 26.09.2013 в сумі 13653,55 грн., з яких: 11096,29 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 2557,26 грн. сума заборгованості за відсотками.
Судом встановлено, що встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем не підтверджений факт укладення кредитного договору № 2003411013 від 26.09.2013 року з відповідачем.
Так, в наявних матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт укладання саме даного кредитного договору та перерахування саме відповідачу кредитних коштів та інших доказів, зокрема, будь-яких первинних платіжних документів які б підтверджували факт отримання кредитних коштів відповідачем в розмірі, який навіть не вказаний представником позивача.
Позивач у позовній заяві посилається на кредитний договір №2003411013 від 26.09.2013 року, однак копії кредитного договору суду не надає, у позовній заяві представник позивача взагалі не вказує яку суму кредиту по даному договору отримав відповідач, натомість вказує, що заборгованість становить 13653,55 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 11096,29 грн.; заборгованості по відсотках 2557,26 грн.
Судом встановлено, що кредитний договір №2003411013 був укладений з відповідачем 12.04.2013, згідно вказаного договору загальна сума кредиту складає 4400,00 грн, що підтверджується копією договору.
Будь яких доказів, які б свідчили, про кредитний договір №2003411013, який був укладений саме 26.09.2013 матеріали справи не містять, як і не містять суму кредиту по вказаному договору.
Будь-яких вимог позовного характеру по договору №2003411013 укладеному з відповідачем 12.04.2013 представником позивача не заявлено.
Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за договором.
Доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 625, 629, 651, 653 1048-1050, 1054 ЦК України суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», ЄДРПОУ- 43115064, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, 49001.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК
Судове рішення № 139737907, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 176/117/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: