Ухвала суду № 139737830, 14.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 201/9294/25

Провадження № 2/201/762/2026

УХВАЛА

Іменем України

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Покопцевої Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишок сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишок сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

28.08.2026р. представником позивача Ванжею М.С. через підсистему «Електронний суд» подана заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, також просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.

Пунктом 1 частини 2 ст.49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки відмова від позову не суперечить вимогам закону, суд вважає, що слід прийняти відмову позивача від позову та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі закрити.

Відповідно до ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При цьому, розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України) є імперативною нормою для суду, який за результатом розгляду справи розподіляє судові витрати як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи.

Частина перша статті 142 ЦПК України є загальною процесуальною нормою, а частина третя цієї статті є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.

Спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (див.: пункт 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19).

Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв`язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред`явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25 (провадження № 61-3489св26) та постанові від 05 серпня 2026 року у справі №953/10140/25 (провадження 61-7158 св 26).

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне вирішити питання про стягнення сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом судового збору, шляхом стягнення його з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 255, 257, 260, 352-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Прийняти відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишок сервіс» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, провадження у справі закрити на підставі п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишок сервіс» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева