Рішення № 139736496, 10.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19352/26

Провадження № 2/761/11548/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря Каніковського Б.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог:

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 загальні інфляційні втрати у розмірі 100 294,85 (сто тисяч двісті дев`яносто чотири) гривні 85 копійок, та три відсотки річних у розмірі 28 489,73 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 73 копійки, нараховані за:

- прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань, пов`язаних з виплатою пенсії за судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2022 у справі №640/21151/21 в загальній сумі 208989.44 грн. за період з 10.09.2022 по 10.06.2026 р. інфляційні втрати складають 85 947,57 грн., а три відсотки річних складають 23 532,78 грн.;

- прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань, пов`язаних з виплатою пенсії за судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №640/15466/22, в загальній сумі 67416,80 грн. за період з 11.01.2025 по 10.06.2026 р. інфляційні втрати складають 8 920,89 грн., а три відсотки річних складають 2 859,21 грн.;

- прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань, пов`язаних з виплатою пенсії за судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 640/18617/22 в загальній сумі 82596,93 грн. за період з 06.08.2025 по 10.06.2026 р. інфляційні втрати складають 5 426,39 грн., а три відсотки річних складають 2 097,74 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/21151/21 від 11.05.2022р.; Рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 640/15466/22 від 11.09.2024р., Рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 640/18617/22 від 07.02.2025р., які набрали законної сили, було встановлено, що відповідачем створено заборгованість з недоплати пенсії у розмірі 359003,17 грн.

Попри те, відповідачем на день подачі позову позивачем, не перерахував ніяких грошових коштів на банківські рахунки ОСОБА_1 , а тому, з огляду на зазначене, вважає, що, в зв`язку з невиконанням рішення суду, було порушено його права та охоронювані законом інтереси, він вимушений звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій у виді 3% річний та інфляційних втрат внаслідок заборгованості, яка склалася з невиплати пенсії у належному розмірі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2026р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач зазначає, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу в порядку, встановленому судовим рішенням, та здійснено нарахування коштів. Також вказує, що виплата заборгованості, нарахованої на виконання рішень суду, ухвалених на користь позивача, буде здійснюватися в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

04.06.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.08.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення, у зв`язку із зменшенням позовних вимог.

Ухвалою суду від 30.06.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва по справі 640/21151/21 від 26.04.2022р. яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» про розмір грошового забезпечення №1649 від 02.07.2021 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» про розмір грошового забезпечення №1649 від 02.07.2021 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням вже виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання вищезгаданого рішення суду від ГУ ПФУ в м. Києві проведено розрахунок доплати позивачу. Сума заборгованості склала 208989,44 грн., яка станом на день подання позову не виплачена.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі 640/15466/22 від 11.09.2024р. яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіщодо обмеження належної ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.04.2019. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по місту Києву» №1649 від 02.07.2021,з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2022 у справі № 640/21151/21, без обмеження максимальним розміром.

На виконання вищезгаданого рішення суду від ГУ ПФУ в м. Києві проведено розрахунок доплати позивачу. Сума заборгованості склала 67416,80 грн., яка станом на день подання позову не виплачена.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі 640/18617/22 від 07.02.2025р. яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 01 березня 2023 року з врахуванням індексації, нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2021, щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

На виконання вищезгаданого рішення суду від ГУ ПФУ в м. Києві проведено розрахунок доплати позивачу. Сума заборгованості склала 82596,93 грн., яка станом на день подання позову не виплачена.

За приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана норма матеріального права визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

Дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

В розумінні даної норми закон,у нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно із частиною першою, другою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (14-16цс18).

Зобов`язання, що виникли у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі судового рішення є грошовими та виражені в національній валюті.

Матеріалів справи, як вже зазначалось, не містять доказів виконання зобов`язань належним чином.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, що вказано у постанові Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу за положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За встановлених обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати сплати 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасно виконане грошове зобов`язання.

Відповідно до розрахунку наданим позивачем які були перевірені під час розгляду справи, встановлено, що за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2022 у справі №640/21151/21 за період з 10.09.2022 по 10.06.2026 р. інфляційні втрати складають 85947,57 грн., а три відсотки річних складають 23532,78 грн.; за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі №640/15466/22 за період з 11.01.2025 по 10.06.2026 р. інфляційні втрати складають 8920,89 грн., а три відсотки річних складають 2859,21 грн.; за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 640/18617/22 за період з 06.08.2025 по 10.06.2026 р. інфляційні втрати складають 5426,39 грн., а три відсотки річних складають 2097,74 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому судом встановлено, що проведений позивачем суми компенсації є вірним та не спростований її розмір взагалі стороною відповідача.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення інфляційних втрат та 3% річних - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 128784,58 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

10 вересня 2026 року