Ухвала суду № 139736011, 30.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
30.07.2026
Номер справи
756/4114/24
Номер документу
139736011
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

30.07.2026 Справа № 756/4114/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/4114/24

1-кп/756/570/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.07.2026 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000000513 від 12.03.2024, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_5 ,

захисник ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024000000000513 від 12.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України.

До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про повернення тимчасово вилученого майна, вилученого в ході проведення обшуку 22.02.2023, а саме транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ), який на праві власності належить ОСОБА_5 . Обгрунтовуючи вимоги клопотання, захисник посилається на те, що всупереч вимогам статей 100, 167, ч. 5 ст. 171 КПК України арешт на вказане майно накладено не було, а відтак тимчасово вилучене майно підлягає поверненню.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_5 , кожен окремо, підтримали клопотання та просили задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, вважав, що вказаний автомобіль є майном, вилученим на підставі ухвали слідчого судді, а тому клопотання про його арешт подано до слідчого судді не було. Зазначив, що за результатами обшуку автомобіля нічого вилучено не було, на момент проведення слідчої (розшукової) дії ОСОБА_5 не мала процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали судового провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.02.2023 в ході проведення на підставі ухвали слідчого судді від 13.02.2023 №759/2620/23 обшуку транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ) було вилучено, серед іншого, вказаний транспортний засіб.

За встановлених судом обставин постановою слідчого від 09.03.2023 вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. При чому майно, яке вилучається під час обшуку, в залежності від зазначення в ухвалі на обшук, може мати різний статус. Це обумовлює різницю в його подальшому процесуальному оформленні у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінність в питанні повернення власнику. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна … містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку. При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України), та щодо такого майна імперативними є вимоги ст. 169 та ч. 5 ст. 171 КПК України в частині алгоритму дій та строків вчинення таких дій.

Водночас, зміст ч. 7 ст. 236 КПК України свідчить, що незалежно від того, чи зазначено майно в ухвалі слідчого судді, чи ні для подальшого утримання органом досудового розслідування вилученого під час обшуку майна, обов`язковим є його безпосереднє або опосередковане відношення до вчиненого кримінального правопорушення. Йдеться, в першу чергу про те, що наявна у вилучених речах інформація може становити відомості, як мають значення для кримінального провадження. Для визначення такого відношення Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає припис ч. 2 ст. 100 КПК України, відповідно до якої речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Крім того, ч. 1 ст. 237 КПК України встановлює, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд … речей та документів.

За таких обставин, у разі відповідності такого майна ознакам, зазначеним у ст. 84 КПК України, виконання дій, визначених ч. 1 ст. 100 КПК України є обов`язковим для сторони обвинувачення внаслідок прямого посилання законодавця у ч. 7 ст. 236 КПК України на те, що при обшуку слідчий, прокурор має право тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження, за виключенням предметів, які вилучені законом з обігу, які підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.

Зазначене кореспондується і з положеннями ст. 131 КПК України, яка визначає тимчасове вилучення майна як один із заходів забезпечення кримінального провадження, а ч. 3 ст. 132 КПК України встановлює важливу умову - будь-яке подальше обмеження права власності має ґрунтуватися на наявності обґрунтованої підозри та бути необхідним для досягнення мети кримінального провадження, оскільки в разі недоведення в подальшому що майно, вилучене в ході проведення обшуку має відношення до кримінального провадження, його вилучення фактично перетворюється на необґрунтоване втручання у право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України, порушення принципу недоторканності приватної власності розкрито у ст. 16 КПК України, відповідно до змісту якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України, а також ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Наявність судового контролю при отриманні дозволу на відшукання речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, в сукупності з дотриманням встановлених законом правил отримання і фіксування доказової інформації із вилучених під час обшуку речей і документів, обумовлює правомірність утримання їх органом досудового розслідування без накладення арешту.

За таких обставин, вирішуючи питання про повернення тимчасово вилученого майна, суду належить визначити:

- чи має вилучене під час обшуку майно, щодо якого ставиться питання про повернення, статус тимчасово вилученого;

- чи наявні в органу досудового розслідування підстави для подальшого утримання цього майна з огляду на його відношення до кримінального провадження та дотримання органом досудового розслідування передбачених законом процедур.

Сам по собі факт визнання вилученого майна речовим доказом у кримінальному провадженні не може бути визнаний законною підставою для утримання такого майна органом досудового розслідування, оскільки відповідно до сталої практики ЄСПЛ при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Таким чином, можливість законного утримання тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування можливе лише в разі накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. В даному випадку, сторона обвинувачення повинна звернутися з таким клопотанням про арешт у строк, передбачений КПК України.

Як вбачається з клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, як на підставу вилучення транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ), який на праві власності належить ОСОБА_5 , слідчий посилався на те, що у вказаному автомобілі можуть зберігатися речі та предмети, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати значення речового доказів у кримінальному провадженні, та в подальшому бути використані у встановленні обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що надасть можливість використати їх як докази.

Однак, за встановлених у ході судового розгляду обставин у вказаному транспортному засобі за результатами проведення обшуку нічого, окрім самого транспортного засобу, вилучено не було.

Відтак, на переконання суду, подальше утримання майна підлягало обов`язковому судовому контролю слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 170-173 КПК України, оскільки передбачувані підстави проведення обшуку не співвідносились з наслідками з результатами проведення слідчої (розшукової) дії та, як наслідок, не в повній мірі відповідали підставам прямої вказівки на вилучення вказаного майна в ухвалі слідчого судді.

Частинами 1, 5 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

У силу ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952, кожна фізична або юридична особа мають право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні «Смірнов проти Росії» від 07.06.2007 ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає у тому, що будь-який акт втручання державного органу у здійснення права на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.

Для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а має бути «пропорційним», тобто повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи на принципах «пропорційності», «справедливої рівноваги» (рішення у справах «АГОСІ проти Сполученого Королівства» від 24.10.1986, «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 26.11.2009). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що вилучений в ході проведення обшуку 22.02.2023 транспортний засіб марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ) через різність підстав надання дозволу на його вилучення та результатів проведеної слідчої (розшукової) дії є тимчасово вилученим майном, однак арешт на вказаний автомобіль накладено не було відповідно до вимог КПК України, тому подальше примусове утримання вказаного майна є безпідставним та, на переконання суду, не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини, що підлягає усуненню шляхом зобов`язання повернути вилучене майно власнику відповідно до п. 4 ст. 169 КПК України.

Поміж тим, беручи до уваги те, що вище вказане майно постановою слідчого від 09.03.2023 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні з одночасним визначенням місця його зберігання на спеціальному майданчику ГУНП у м. Києві (м. Обухів, вул. Каштанова, 66), при цьому відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України доля речових доказів вирішується судом при ухваленні вироку, тому суд вважає правильним одночасно з постановленням рішення про повернення тимчасово вилученого майна вирішити питання щодо порядку зберігання речового доказу в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України, передавши транспортний засіб марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ) на відповідальне зберігання в порядку, передбаченому п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 28, 100, 167-169, 170-175, 350, 371, 372, 392 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12024000000000513 від 12.03.2024 повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно вилучене під час обшуку 22.02.2023, а саме транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ), який на праві власності належить ОСОБА_5 .

Змінити місце зберігання речового доказу у кримінальному провадженні - транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS (д.н.з. НОМЕР_1 ), та передати його на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на неї обов`язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу до вирішення судом питання, передбаченого п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України.

Зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12024000000000513 від 12.03.2024 передати вище вказане майно під зберігальну розписку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для зберігання.

Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про відповідальність за незаконні дії щодо речового доказу у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 139736011 ?

Документ № 139736011 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139736011 ?

Дата ухвалення - 30.07.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139736011 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139736011 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 139736011, Оболонський районний суд міста Києва

Судове рішення № 139736011, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 30.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 139736011 відноситься до справи № 756/4114/24

Це рішення відноситься до справи № 756/4114/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139732447
Наступний документ : 139736012