Рішення № 139735847, 15.09.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 149/2324/26

Провадження №2/485/971/26

Заочне рішення

іменем України

15 вересня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Камінський Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 01.07.2025 між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 123226942 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності та сплатою процентів за користування кредитом. За договором факторингу від 02.09.2025 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Таліон Плюс", яке у свою чергу відступило право вимоги позивачу за договором факторингу від 27.02.2026 в сумі 17766,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9966,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 300,00 грн, заборгованість за пенею в сумі 2500,00 грн

Посилаючись на те, що відповідачка не виконала зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернула, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість на свою користь в сумі 15266,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9966,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 300,00 грн, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачка про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 123226942 (далі - Договір) (а.с. 42 зворот - 54).

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитодваець зобов`язався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, відповідно до умов зазначених в Договорі.

Згідно з п.2.2 Договору, загальний розмір кредиту за цим договором становить загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору кредиту 5000,00 грн.

Відповідно до Розділу 3 кредитного договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п. 4.7 договору, кредитодавець в якості суб`єкта первинного фінансового моніторингу до укладення договору та встановлення ділових відносин здійснив всі необхідні дії спрямовані на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержавних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового зниження, в тому числі, здійснив заходи належної перевірки особи позичальника, в тому числі позичальнику запропоновано здійснити ідентифікацію технічними засобами, що використовуються кредитодавцем. Верифікація позичальника здійснена шляхом отримання інформації про позичальника з офіційного та/або надійного джерела, а саме наступним способом: "спосіб верифікації Договір покладення з АТ КБ «Приватбанк»; дата отримання інформації 07.06.2025; ідентифікатор для перевірки сесії передачі інформації c6dfd83e-0fe1-46ff-a6ba bc6a7ef9514a.

За змістом п. 5.1. договору, кредит надається на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4149-62XX-XXXX-7940.

Відповідно до п.7.3. кінцева дата повернення (виплати) кредиту 31.07.2030.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним.

Пунктом 8.5. Договору передбачена комісія, що нараховується за надання кредиту в розмірі 300 грн.

Відповідно до п.14.12. Договору, цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором JPHB, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", та, відповідно до ст. 207 ЦК України, прирівнюється до письмової форми.

Згідно платіжного доручення від 01.07.2025 ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало відповідачці 5000,00 грн. на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-7940 (а.с.79).

Згідно листа АТ КБ «Приват банк» на ім`я ОСОБА_1 банком емітована банківська картка № НОМЕР_1 , та 01.07.2025 на рахунок було зараховано грошові кошти в сумі 5000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 126-127).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", заборгованість відповідачки за договором станом на 02.09.2025 складала 10612,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2812,00 грн заборгованість за відсотками, 300,00 грн заборгованість за комісією, 2500,00 грн заборгованість за пенею (а.с. 22)

02.09.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № МВ-ТП/51 (а.с. 86-88). Згідно п.2.1 договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 02.09.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/51 від 02.09.2025 ТОВ "Таліон плюс" набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 123226942 від 01.07.2025 в сумі 10612,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2812,00 грн заборгованість за відсотками, 300,00 грн заборгованість за комісією, 2500,00 грн заборгованість за пенею (а.с. 9).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного кредитором ТОВ "Таліон плюс", заборгованість відповідачки за договором станом на 27.02.2026 складала 17766,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9966,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 300,00 грн, заборгованість за пенею в сумі 2500,00 грн (а.с. 23-24)

27.02.2026 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу №27/0226-01 (а.с. 13-17). Згідно п.2.1 договору факторингу, за цим договором Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.2026 до договору факторингу №27/0226-01 від 27.02.2026, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 123226942 від 01.07.2025 в сумі 17766,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9966,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 300,00 грн, заборгованість за пенею в сумі 2500,00 грн (а.с. 18-19).

Згідно виписки з особового рахунку за договором, складеної кредитором ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", станом на 01.05.2026 заборгованість відповідачки за договором складає 17766,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9966,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 300,00 грн, заборгованість за пенею в сумі 2500,00 грн (а.с. 25).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором № 123226942 від 01.07.2025, до позивача у справі.

Відповідачка не довела належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, відзив на позов не надала.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатила, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення, та з відповідачки підлягає стягненню заборгованість в межах заявлених позовних вимог в сумі 15266,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 9966,00 грн, заборгованість за комісією в сумі 300,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 10).

Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору № 20/01/26-02 про надання правничої допомоги від 20.01.2026 укладеного між ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" та адвокатським бюро "Тимошенко та партнери" (а.с. 26-27), додаткову угоду № 25771544393 від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 30), акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 загальною вартістю на 7000,00 грн, а саме: складання позовної заяви (2 год.) 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи (2 год.) 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту (1 год) 500 грн та підготовка та подача клопотання (1 год) 500 грн (а.с. 31), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенко О. О. (а.с. 32).

Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7000,0 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 123226942 від 01.07.2025 в сумі 15266,00 грн (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість грн 00 к.); а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к).

У стягненні решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.09.2026.

Суддя О. В. Соловйов