Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №463/5234/26
Провадження №2/463/2160/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 вересня 2026 року місто Львів
Личаківський районний суд міста Львова в складі:
головуючої судді Ціпивко І.І.
з участю секретаря судового засідання Гусак К.А.,
в процесі розгляду у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
До Личаківського районного суду міста Львова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори № 2109324323492 та № 2109324185323.
За умовами кредитного договору № 2109324323492 відповідачу надано кредит у розмірі 1 100,00 грн, а за умовами кредитного договору № 2109324185323 у розмірі 5 900,00 грн. Кредитодавець свої зобов`язання за вказаними договорами виконав належним чином, перерахувавши відповідачу обумовлені договором грошові кошти, що підтверджується наданими до позовної заяви документами. Зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, своїх зобов`язань щодо їх повернення та сплати передбачених договорами процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
01 грудня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на підставі договору № 1-12 відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договорами № 2109324323492 та № 2109324185323 від 03 квітня 2021 року.
У подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило набуті права вимоги на користь ТОВ «Коллект Центр». Зокрема, право вимоги за кредитним договором № 2109324323492 перейшло до позивача на підставі договору № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року, а право вимоги за кредитним договором № 2109324185323 на підставі договору № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.
Згідно з розрахунками заборгованості, за кредитним договором № 2109324323492 від 03 квітня 2021 року загальний розмір заборгованості становить 19 287,51 грн, з яких 1 100,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням та 18 187,51 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
За кредитним договором № 2109324185323 від 03 квітня 2021 року розмір заборгованості, визначений позивачем, становить 103 451,19 грн, з яких 5 900,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням та 97 551,19 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Водночас, з урахуванням принципів розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути заборгованість за другим кредитним договором у меншому розмірі - 75 846,86 грн, з яких 5 900,00 грн становить заборгованість за основним зобов`язанням, а 69 946,86 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, заявлений позивачем до стягнення за двома кредитними договорами, становить 95 134,37 грн, у тому числі 7 000,00 грн заборгованості за основним зобов`язанням та 88 134,37 грн заборгованості за нарахованими процентами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2026 року головуючим суддею у справі визначено суддю Білоуса Ю.Б.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 року (підстава: інші, Розпорядження керівника апарату суду №45 від 01.07.2026) справу розподілено судді Ціпивко І.І.
Ухвалою судді Личаківського районного суду міста Львова Ціпивко І.І. від 03.07.2026 року прийнято до розгляду справу, відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.08.2026 року. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.
До початку судового розгляду справи по суді судом встановлено про недотримання позивачем вимог ст. 177 ЦПК України, а саме: під час подачі позовної заяви до суду не сплачено судовий збір у повному розмірі відповідно до кількості вимог, які заявлені позивачем.
Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано платіжну інструкцію АТ «ОТП БАНК» № 0602290172 від 23.01.2026 року про сплату судового збору в сумі 2 662,40 гривень.
Разом з тим, позивач зазначає про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами в загальній сумі 95 134,37 грн, які є самостійними позовними вимогами та відповідно до Закону України «Про судовий збір» повинні сплачуватися за подання до суду кожної позовної вимоги майнового характеру окремо.
Відповідно до ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до частини 2 цієї статті суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ.
Таким чином, право об`єднання та роз`єднання справ належить лише суду.
Враховуючи, що позивачем пред`явлені вимоги про стягнення кредитної заборгованості з одного боржника за двома різними кредитними договорами, які мають окремі строки виконання, окремі розміри заборгованості, суд вважає, що судовий збір повинен сплачуватися за дві позовні вимоги.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суд, встановивши, після відкриття провадження у справі , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, заявленої юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн, тобто за 1 позовну вимогу.
Таким чином, сума недоплаченого судового збору за одну позовну вимогу становить 2 662,40 грн.
Реквізити для сплати судового збору: одержувач ГУК Львів/Личаківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38008294, банк отримувача - казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) 899998; рахунок одержувача: UA408999980313111206000013954 ; код платежу: 22030101.
На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнана з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сформульованої, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, в пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», відповідно до якої обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 11 ст. 187 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-
постановив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ірина ЦІПИВКО
Судове рішення № 139735178, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 14.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 463/5234/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: