Ухвала суду № 139734996, 15.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3816/16-ц 2-п/335/70/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Шевченко К.В., представника заявника Сімонець Є.О., розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2016 року у справі за позовом ТОВ «Дата Майнінг Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2016 року, ухваленому по справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволені.

Представник відповідача звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд справи судом, судові повістки та копію заочного рішення він не отримував. Заочне рішення було прийнято судом у його відсутність, що не дозволило йому реалізувати свої процесуальні права. Про наявність заочного рішення заявник дізнався з сайту Судова влада, після чого звернувся до адвоката за правовою допомогою. Крім того, заочне рішення підлягає скасуванню з тих підстав, що заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості, на його думку, є необгрунтованими. Він не погоджується із розміром заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами неналежного виконання кредитного договору відповідачем, не надано повного розрахунку нарахування заборгованості за договором, банківської виписки руху коштів відповідача, з яких би вбачалося порушення позичальником зобов`язань по поверненню кредитних коштів і сплаті процентів і зазначає, що стягнення з нього нарахованої Банком комісії є безпідставним і суперечить чинному законодавству. Також вважає недоведеним належним розрахунком нарахування штрафу і пені, а також наполягає на пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні до суду.

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав і просить задовольнити на підставах, що викладені у заяві.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 16.05.2016 позов ТОВ «Дата Майнінг Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІН - НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Дата Майнінг Груп» (ЄДРПОУ 35945570, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «АЛЬФА-БАНК», МФО 300346, Юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. О. Гончара, буд. 52, оф. 31) заборгованість у сумі 29353.34 грн. (двадцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят три гривні 34 коп.), яка складається із заборгованості: за кредитом - 15 237,84 грн.; по відсотках - 3 433,75 грн.; по комісії - 6 481,75 грн.; штраф - 4200,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378.00 грн. ( Одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

З матеріалів справи встановлено, що за інформацією адресно-довідкового підрозділу УДМС в Запорізькій області від 14.04.2016року, отриманою судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Така ж сама адреса зазначена відповідачем і у заяві про перегляд заочного рішення.

Суд здійснює повідомлення за зареєстрованим місцем проживання особи (ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їхнього місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Судом було вжито всіх необхідних заходів для належного сповіщення відповідача шляхом направлення судових повісток за адресою його офіційної реєстрації: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Судові повістки та копії позовної заяви надсилалися на його офіційну адресу зареєстрованого місця проживання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 по справі № 800/547/17 зазначила, що «направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю Комісії, а тому не може свідчити про неправомірність її дій. Обов`язок Комісії «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні».

Згідно п. 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. Тому, таку поштову кореспонденцію могла отримати дружина позивача або інші повнолітні члени сім`ї.

Інших засобів зв`язку для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи матеріали справи не містять.

Про ухвалення заочного рішення у справі відповідача було повідомлено шляхом направлення його копії рекомендованим відправленням на вищезазначену адресу місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку.

Отже, доводи заяви про перегляд заочного рішення стосовно неповідомлення відповідача про розгляд справи судом відхиляються.

Тим більше, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Заявник в заяві про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України не вказав та не надав жодного доказу, в розумінні ст. 76 ЦПК України, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи, і які б не були враховані судом під час ухвалення рішення 16.05.2016 року, як і не наведено, якими доказами він має на меті спростувати обставини позову, контррозрахунку заборгованості заявником не наведено, відомостей про виконання зобов`язань за кредитним договором не надано, а доводи відповідача зводяться виключно до незгоди з правомірним нарахуванням, що згідно зі ст. 288 ЦПК України не є підставою для скасування заочного рішення.

На думку суду відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свої заперечення в стадії судового розгляду справи. Однак небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі у судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ЦПК України, які визначають заочний порядок розгляду справи.

При цьому суд також враховує і ті обставини, що після ухвалення заочного рішення 16.05.2016 року у даній справі здійснювався і розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження, на розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, також повідомлявся належним чином, а також враховує, що з дня ухвалення заочного рішення у справі минуло більше 10 років, а тому скасування судового рішення через десять років після його ухвалення є грубим порушенням принципу правової визначеності (res judicata), за винятком надзвичайних та екстраординарних обставин.

Європейський суд з прав людини та Велика Палата Верховного Суду України неодноразово зазначали, що якщо рішення набрало законної сили, жодна зі сторін не має права вимагати його перегляду лише з метою повторного слухання та отримання нового вердикту. Поновлення процесуальних строків через такий тривалий час без фундаментальних причин руйнує стабільність цивільного чи господарського обороту.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст 285,287,288 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2016 року у справі за позовом ТОВ «Дата Майнінг Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15.09.2026 року.

Суддя: Ю.В. Апаллонова