Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 15.09.2026
Справа № 334/4599/26
Провадження № 2/334/3488/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Добрєва М.В.,
за участі секретаря судового засідання Денисенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
15 травня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2024 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» був укладений кредитний договір № 60203501, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.
Згідно з п.1.1 кредитного договору № 60203501 від 24.09.2024 р., Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позивач свої зобов`язання за договором здійснив у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі 4000,00 гривень.
В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 20302,00 гривень, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 4000,00 гривень, простроченої заборгованості за сумою відсотків 14302,00 гривень, прострочена заборгованість за комісією 0,00 гривень, прострочена заборгованість за штрафами 2000,00 гривень.
Позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
25.05.2026 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
23 червня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та зняття фотокопій, що свідчить про його обізнаність щодо наявного судового процесу.
26 червня 2026 року від представника позивача адвоката Усенка М.І. (АО «АПОЛОГЕТ») надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якому він зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
29 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 29.06.2026, у зв`язку з тим, що його адвокат Колесников А.В. перебуває на лікарняному. На підтвердження вказаних обставин відповідачем додатково було подано клопотання про долучення доказів від 29.06.2026 (ордер, договір про надання правової допомоги, медичний висновок/лікарняний).
З метою забезпечення права відповідача на захист та участь представника, розгляд справи було відкладено.
03 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача Семенка П.С. надійшло повторне клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що відповідач опинився у Волинській області, супроводжуючи свою матір інваліда ІІ групи, та у зв`язку з закінченням терміну дії відстрочки від мобілізації тимчасово позбавлений можливості повернутися до м. Запоріжжя до належного оформлення документів, додавши відповідні підтверджуючі витяги та квитки. Відповідач зазначав про бажання особисто взяти участь у розгляді справи після врегулювання зазначених обставин.
Враховуючи викладені відповідачем поважні причини неявки, суд послідовно задовольняв клопотання про відкладення розгляду справи.
Оскільки відповідач активними процесуальними діями (поданням заява про ознайомлення з матеріалами справи, клопотань про відкладення засідань із наданням письмових доказів) висловив свою процесуальну позицію та обізнаність про розгляд справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення заочного рішення та вважає за необхідне ухвалити рішення за наслідками розгляду справи в загальному (очному) порядку.
Сторони в судове засідання, призначене на 15 вересня 2026 року, не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про додаткове відкладення справи не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 60203501 у формі електронного документа за допомогою одноразового ідентифікатора (a6ki0e89) відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 1.1, 1.2 Кредитного договору, Позивач надав Відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 4 000,00 грн, а Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання відповідно до умов договору та Графіка платежів.
Позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 4 000,00 грн на платіжну картку відповідача, що підтверджується розрахунковими документами (№ транзакції 1480027798).
Частиною першою передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно зі ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За нормами до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Всупереч умовам укладеного між сторонами кредитного договору та наведеним нормам закону відповідач порушив строки і порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, про що свідчить розрахунок заборгованості. Докази повернення відповідачем кредиту та сплати процентів в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.
Статтею 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За приписами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як убачається з матеріалів справи та детального розрахунку заборгованості, відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 20 302,00 грн, яка складається з:
1.Суми основного боргу за кредитом 4 000,00 грн;
2.Простроченої заборгованості за процентами 14 302,00 грн;
3.Штрафних санкцій (штрафу) 2 000,00 грн.
Надіслана позивачем на адресу відповідача претензія про погашення заборгованості залишена без належного реагування. Враховуючи, що доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було, вимоги позивача про стягнення суми боргу в розмірі 20 302,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано: Договір про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, Акт наданих послуг № 1389 від 09.03.2026 та детальний опис наданих послуг.
Згідно п. 2.3 договору про правничу допомогу, вартість наданих послуг за одну кредитну справу складає 8000,00 грн.
Відповідно до акту №1389, загальна вартість наданих послуг становить 8000,00 грн та складається з: усної консультації 30хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі 30 хв., складення позовної заяви 3 год.30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта 1 шт.
Суд вважає, що суму витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу завищеною, враховуючи невелику складність справи, не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи та значних витрат часу на виконання даних робіт адвокатом, а також співмірність з ціною позову.
Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (зокрема, збір документів, підготовка позовної заяви та подача її до суду), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, та враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер -Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер -Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 60203501 від 24.09.2024 року, в розмірі 20302,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер -Фінанс» судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер - Фінанс», код ЄДРПОУ 43561906, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Добрєв М. В.
Судове рішення № 139734978, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 334/4599/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: